ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10988/20
провадження № 2/753/3721/21
"09" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Мицик Ю.С.,
при секретарях Пугач Д.С., Урус А.С., Куцолабській І.А.,
учасники справи не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмила Олегівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича (далі - ПН Івано-Франківського НО Івано-Франківської області Личук Т.В., відповідач - 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Хаус», відповідач - 2), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.06.2020, приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1259, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» заборгованості в сумі 122 246 грн. 88 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.08.2007 між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Надра» було укладено кредитний договір № 328/11/27/2007-840 від 31.08.2007, зобов'язання за яким позивачем було виконано в повному обсязі. 30.06.2020 позивач дізналася, що 22.06.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. відкрито виконавче провадження ВП № 62400928 щодо виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. № 1259 від 15.06.2020 щодо стягнення з позивача заборгованості за період з 05 березня 2020 року по 05.06.2020, що виникла за кредитним договором № 328/П/27/2007-840 від 31.08.2007, договору про відступлення права вимоги №GL2N79736ПВ, укладеного 05.03.2020 між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Інвест Хаус» у сумі 122 246,88 грн. Позивач, вважає, що вказаний виконавчий напис нотаріуса вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К. від 15.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 29.09.2020 в порядку спрощеного позовного провадження.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями справу розподілено на суддю Мицик Ю.С.
Ухвалою від 04.12.2020 справу прийнято до провадження судді Мицик Ю.С. та призначено до розгляду на 06.04.2021 в порядку спрощеного позовного провадження.
06.04.2021 розгляд справи відкладено на 20.07.2021 у зв'язку з неявкою сторін.
20.07.2021 розгляд справи відкладено на 09.11.2021 для повторного витребування доказів.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи 09.11.2021 до суду не з'явилися.
Позивач надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідачі та третя особа про причини неявки суд не повідомили. Заяв чи клопотань на адресу суду не направили. Відзив та пояснення у встановлений строк відповідачами та третьої особою не подано.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.06.2020 приватним нотаріусом Івано-франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1259, за яким з позивача стягнуто на користь ТОВ «ФК «Інвест Хаус» заборгованість, що виникла за кредитним Договором № 328/П/27/2007-840 від 31.08.2007, Договором про відступлення прав вимоги № GL2N79736ПВ, укладеного 05.03.2020 між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Інвест Хаус», за період з 05.03.2020 по 05.06.2020 у розмірі 122 246 грн. 88 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 65 357 грн. 11 коп.; сума заборгованості за відсотками - 56 589 грн. 77 коп.; сума плати за вчинення виконавчого напису - 300 грн. (а.с.11).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. від 22.06.2020 відкрите виконавче провадження (ВП № 62400928) з примусового виконання спірного виконавчого напису (а.с. 20-22).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. від 22.06.2020 накладено арешт на кошти, що належать позивачу (а.с. 23-24).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів встановлено Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З тексту оспорюваного виконавчого напису від 15.06.2020 вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувалася ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 за № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26.112014 Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення - з 22.02.2017, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 15.06.2020 були відсутні правові підстави для його вчинення.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 по справі № 910/13233/17.
Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 у редакції від 29.11.2001 передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. При цьому визначено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як убачається із копії договору «Автопакет» №328/П/27/2007-840 від 31.08.2007, укладеного між позивачем та ВАТ КБ «Надра», на підставі якого було вчинено спірний виконавчий напис, договір не був посвідчений нотаріально, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
При вирішенні спору суд також враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 по справі № 757/24703/18-ц, відповідно якої для вчинення виконавчого напису нотаріусу слід надавати серед інших документів оригінал нотаріально посвідченого договору, згідно пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 .06.1999 № 1172.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вищенаведені обставини свідчать про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, тому, враховуючи предмет спору, суд приходить до висновку про задоволення позову до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
Одночасно, аналізуючи позовні вимоги позивача по відношенню до відповідача - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича, як співвідповідача, слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною 2 статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.
Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.
Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду № 519/77/18 від 14.08.2019.
Враховуючи вище викладене, аналізуючи вище наведені норми, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у порядку розподілу судових витрат між сторонами з відповідача ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем за подачу позову судовий збір в дохід держави у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. від 15.06.2020р., зареєстрованого в реєстрі за №1259, за яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за період з 05.03.2020 р. по 05.06.2020р., що виникла за Кредитним договором №328/П/27/2007-840 від 31.08.2007р., Договору про відступлення прав вимоги №GL2N79736ПВ, укладеного 05.03.2020р. між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» у розмірі 122 246 (сто двадцять дві тисячі двісті сорок шість) грн. 88 коп.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (ЄДРПОУ 41661563, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. М. Вороного, 2) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або через суд першої інстанції, який розглянув справу.
Суддя Ю.С.Мицик