ф
16 листопада 2021 року
Київ
справа №640/20133/20
адміністративне провадження №К/9901/39876/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 640/20133/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди у період з 30 вересня 2016 рок у по 31 грудня 2016 року, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду у розмірі 10 мінімальних заробітних плат;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 30 вересня 2016 року до 31 грудня 2016 року, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, та з застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25 (за вирахуванням виплачених сум);
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди у період з квітня 2020 року до 31 серпня 2020 року з застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з квітня 2020 року до 31 серпня 2020 року без застосування обмеження розміру суддівської винагороди, встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (за вирахуванням виплачених сум).
23 липня 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва позов задоволено.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди у період з 30 вересня 2016 рок у по 31 грудня 2016 року, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 30 вересня 2016 року до 31 грудня 2016 року, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, та з застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25 (за вирахуванням виплачених сум).
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в м. Києві провести перерахунок суддівської винагороди та здійснити виплату ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмеження передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов'язкових податків та зборів.
30 вересня 2021 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2021 року в частині визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2021 року - залишено без змін.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в місті Києві подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 03 листопада 2021 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог частини четвертої статті 330 КАС України, а саме до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги відповідачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано обмеженим фінансуванням на сплату судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідачем не зазначено умов, визначених статтею 8 Закону № 3674-VI, за наявності яких суд може прийняти ухвалу про відстрочення сплати судового збору, а отже клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Крім того Верховний Суд зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2020 року - 2102 грн. 00 коп.
Враховуючи, що позивачем у справі є фізична особа, яка звернулась з позовом до суду у 2020 році, виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем у справі заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 3363.2гривень (200% від 2* (2102,00*0,4).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030106; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 3363.2гривень.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 640/20133/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська