15 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 460/9675/20
адміністративне провадження № К/9901/41103/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - Рівненський ЗВ ВСП ЗС України), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо неправильного нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення з 01 січня 2014 року по 30 листопада 2020 року, із встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року; зобов'язати Рівненський ЗВ ВСП ЗС України донарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2014 року по 30 листопада 2020 року, з урахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Рівненського ЗВ ВСП ЗС України щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з встановленням базового місяця - вересень 2015 року. Зобов'язано ЗВ ВСП ЗС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з врахуванням проведених виплат, з встановленням базового місяця - вересень 2015 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
10 листопада 2021 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов у повному обсязі.
Предметом спору у цій справі є стягнення індексації грошового забезпечення.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.
Так, частинами першою - другою статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року розгляд справи призначено та справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на положення пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та зазначив, що така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №№240/4911/18, 825/694/17 та 825/1832/17, які суд ураховує під час застосування норми права у спірних правовідносинах.
Верховний Суд відхиляє такі доводи заявника, оскільки формальні посилання на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики, за відсутності обґрунтованих мотивів не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені саме у цій справі можливо віднести до випадків, встановлених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Крім того, вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, встановлених у кожному конкретному випадку, а ОСОБА_1 не обґрунтував у чому саме полягає винятковість саме цієї справи, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, а лише послався на обмеження його конституційних прав на отримання індексації через неправильне визначення базового місяця для її обчислення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, які заявник не зазначив, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.Р. Радишевська
Н.В. Шевцова