Справа №2-ц-152 2010 рік
25 травня 2010 року Місцевий районний Болградський суд Одеської області
В складі: головуючої судді Сабади В.В.
при секретарі Ковтун О.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Болграді
справу за позовом ОСОБА_1
до
Болградської районної центральної лікарні
про стягнення середнього заробітку
Позивач, ОСОБА_1, просила стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08.10.2009 року та до 23.10.2009 року включно в сумі 1094,84 коп., посилаючись на те, що вона 07.10.2009 року судом була поновлена на роботі на посаду начальника відділу охорони праці Болградської районної центральної лікарні, але відповідач її до роботи допутив тільки 26.10.2009 року. Стверджувала, що її заробітна плата за листопад 2009 року становила 1611 грн., за грудень 2009 року - 2311,43 грн.. Середньо денний заробіток її, виходячи з цього, був 91,22 грн. і тому за 12 робочих днів відповідач їй повинен сплатити 1094,84 грн., т. я. матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 1074 грн., яка була виплачена в грудні 2009 року, є складовою частиною заробітної плати, а не одноразовою матеріальною допомогою.
Представник відповідача позов не визнала. Свою присутність, як представника відповідача, при оголошенні 07.10.2009 року резолютивної частини рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апелляційного суду Одеської області про поновлення на роботі ОСОБА_1, та допуск позивача до роботи тільки з 26.10.2009 року, підтвердила. Посилалася на те, що вони допустити позивача до роботи 08.10.2009 року не мали можливості, т. я. вона не надала їм рішення суду від 07.10.2009 року і тільки після отримання такого рішення ОСОБА_1 була поновлена на роботі з 26.10.2009 року.
Третя особа, ОСОБА_2, теж позов не визнав з тих же підстав на які посилався представник відповідача. Свою присутність 07.10.2009 року в суді, при оголошенні резолютивної частини рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апелляційного суду Одеської області про поновлення на роботі ОСОБА_1., підтвердив.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що позивача 07.10.2009 року суд поновив на роботі на посаду начальника відділу охорони праці Болградської районної центральної лікарні, але допущена до роботи відповідачем вона була тільки 26.10.2009 року.
В звязку з цим ОСОБА_1 знаходилася в вимушеному прогулі 12 робочих днів.
Суд вважає, що знаходження її в вимущеному прогулі протягом 12 робочих днів було по вині відповідача.
При цьому суд виходить з того, що позивач 08.10.2009 року, до початку робочого дня, з*явилася на роботі, але відповідач її до виконання роботи не допустив і поновив на роботі тільки з 26.10.2009 року.
Цю обставину сторони не оспорювали і підтвердили.
Посилання представника відповідача та третьої особи на те, що допустити позивача до роботи 08.10.2009 року вони не мали можливості, т. я. та не надала їм рішення суду від 07.10.2009 року, не може бути прийняте до уваги, тому що з достовірністю встановлено, що представник відповідача та третя особа були 07.10.2009 року присутні при оголошенні резолютивної частини рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апелляційного суду Одеської області і тому їм було відомо про необхідність допустити позивача до роботи з 08.10.2009 року.
Викладене підтверджується:
- рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апелляційного суду Одеської області від 07.10.2009 року про поновлення позивача на роботі на посаду начальника відділу охорони праці Болградської районної центральної лікарні,
- наказом №146 від 23.10.2009 року по Болградській районній центральній лікарні про поновлення позивача на роботі на посаду начальника відділу охорони праці Болградської районної центральної лікарні з 26.10.2009 року,
- заявою ОСОБА_1 прокурору Болградського району Одеської області від 08.10.2009 року відносно недопущення її відповідачем до роботи в зв*язку з поновленням на роботі,
- відповіддю прокурора Болградського району Одеської області від 09.10.2009 року на заяву ОСОБА_1 від 08.10.2009 року,
- заявою ОСОБА_1 відповідачу від 09.10.2009 року відносно недопущення її ним до роботи 08.10.2009 року в зв*язку з поновленням на роботі,
та поясненнями сторін по викладеним обставинам.
Далі суд встановив, що заробітна плата порзивача за 2 календарні дні перед звільненням складала:
- за листопад 2009 року - 1611 грн.,
- за грудень 2009 року - 2311,43 грн. із яких 1074 грн., матеріальна допомога на оздоровлення.
Посилання ОСОБА_1 та її представника на те, що ця матеріальна допомога на оздоровлення є складовою частиною заробітної плати позивача, а не одноразовою матеріальною допомогою, суд не може прийняти до уваги.
Як встановив суд позивачу в грудні 2009 року було виплачено 1074 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 09.01.1995 року №100 із останніми змінами від 30.11.2005 року, згідно з Постановою КМ України №1132 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» п. 4 б/ розділу 111 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховується одноразові виплати / матеріальна допомога/.
П. 3 розділу 111 вказаного Порядку містить в собі конкретний перелік виплат, які підлягають включенню при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, і включення матеріальної допомоги на оздоровлення, при обчисленні середньої заробітної плати, не передбачено.
Колективним договором на 2006 - 2008 рік по лікувально - профілактичним установам Болградського району в розділі 111 «Оплата роботи», матеріальна допомога на оздоровлення, як складова частина заробітної плати, не передбачена. Виплата такої допомоги віднесена до соціальних гарантій та пільг / п. 10 договору/.
З урахуванням викладеного суд вважає, що в заробіток для визначення середньої заробітної плати для оплати за 12 днів вимушеного прогулу, матеріальна допомога на оздоровлення , виплачена позивачу в грудні 2008 року, не підлягає включенню, т. я. це є одноразова допомога, яка виплачується в розмірі одного посадового окладу при наявності економії фонду заробітної плати.
Інструкція зі статистики заробітної плати / додаток №1/ на п. 2.3.3. якої посилається позивач, не регулює порядок обчислення середньої заробітної плати та не містить в собі перелік виплат, які враховуються та не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Такий перелік встановлено тільки в «Порядку обчислення середньої заробітної плати» п. 3 та 4 б/ розділу 111, де вказано, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховується одноразові виплати / матеріальна допомога/ та викладено конкретний перелік виплат, які підлягають включенню при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження. .
Тому середня заробітна плата для оплати за 12 днів вимушеного прогулу буде становити:
1/ 1611 грн./ заробітна плата за листопад 2009 року/ + 1237,43 грн. / за грудень 2009 року/ = 2848,43 грн.
2/ 2848,43 грн. : на 43 робочі дні /в листопаді та грудні 2008 р./ х 12 днів /вимушений прогул/ = 794,91 грн.,
З цієї суми підлягають утриманню всі необхідні податки й інші обов*язкові платежі.
На підставі ст.. 88, 84 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати на користь держави:
1/ 51 грн. держмита,
2/ 120 грн. на інформаційно - технічне забезпечення слухання справи.
Керуючись ст..10,60,131,212,-215 ЦПК України
с у д
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Болградської районної центральної лікарні:
- на користь ОСОБА_1 794,91 грн., з утриманням з данної суми всіх необхідних податків й інших обов*язкових платежів.
- на користь держави судові витрати:
1/ 51 грн. держмита,
2/ 120 грн. на інформаційно - технічне забезпечення слухання справи.
В задоволенні іншої частини порзовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду поданням:
- заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення;
- апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя