16 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/11313/21 пров. № А/857/16887/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,
за участі секретаря судового засідання Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року (суддя - Гулик А.Г., м. Львів, повне судове рішення складено 31 серпня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 у липні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А., у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №63768786 від 01.12.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63768786 від 01.12.2020 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу №31819 від 08.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» боргу в сумі 15345,68 грн. з порушенням вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження ВП №63768786 відкрито не за місцем проживання, перебування боржника чи місцем знаходження його майна, тобто з порушенням правил територіальності.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. про відкриття виконавчого провадження №63768786 від 01.12.2020.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що за змістом частини першої статті 19, статей 24 та 27 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач наділений правом вибору місця виконання рішення. Так, у виконавчому написі № 31819 від 08.09.2020, який виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, а тому у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з пред'явленням не за місцем виконання. Крім того, фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, а тому адреса місця реєстрації ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , не є підтвердженням того, що позивач проживав на день відкриття виконавчого провадження саме у м. Львові. Також суд першої інстанції не врахував, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку приватного виконавця проводити виконавчі дії, спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.
Позивач та третя особа процесуальним правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає з 29.06.1990 по теперішній час за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Личаківським РВ УМВС України у Львівській області від 06.12.2013, довідкою про реєстрацію місця проживання №33610 від 29.06.2021, виданою Управлінням адміністрування послуг Департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради.
Позивач працює в ТОВ «Укрлогістика» (код ЄДРПОУ 36040006, юридична адреса: 03058, м. Київ, вул.Гарматна,39-в) на посаді водія автотранспортних засобів підрозділу регіональної логістики, що підтверджується довідкою №54 від 29.06.2021.
Між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» 05.11.2013 на підставі заяви від 05.11.2013 №005-13502-051113 укладено кредитний договір №005-13502-051113 (далі кредитний договір або договір про надання кредиту), за яким ПАТ «Дельта Банк» встановив позивачу, як позичальнику ліміт кредитування у сумі, що не перевищує 100 000 грн.
На підставі договорів про відступлення права вимоги правонаступником кредитора у зобов'язанні з позивачем на підставі кредитного договору стало ТОВ «Фінансова компанія «Аланд».
Згідно з договором про надання кредиту від 05.11.2013 №005-13502-051113 кредитодавець (ПАТ «Дельта Банк») надав позичальнику (позивачу) кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних побутових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов договору.
Зареєстрована адреса проживання позивача відповідно до положень вказаного кредитного договору: АДРЕСА_1 . При цьому адреса реєстрації та адреса фактичного місця проживання позивача за текстом кредитного договору збігаються.
Приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай О.С. 08.09.2020 вчинив виконавчий напис щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у сумі 15345,68грн. Згідно з виконавчим написом адреса реєстрації місця проживання боржника: АДРЕСА_1 ; адреса проживання боржника: АДРЕСА_2 .
26.10.2020 представник ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», який діяв на підставі довіреності від 01.07.2020 №585 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 08.09.2020, виданого приватним нотаріусом Гораєм О.С. До вказаної заяви додав оригінал виконавчого напису та платіжне доручення про сплату авансового внеску.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. 01.12.2020 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №63768786 на підставі виконавчого напису №31819 від 08.09.2020 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» у розмірі 15845,68грн.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. 01.12.2020 винесла постанову у виконавчому провадженні №63768786 про стягнення з боржника основної винагороди.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. 01.12.2020 винесла постанову у виконавчому провадженні №6328839 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. 07.12.2020 винесла постанову у виконавчому провадженні №6328839 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (позивача).
Не погодившись з постановою відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП №63768786 від 01.12.2020, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того,що приватний виконавець Клітченко О.А. при відкритті виконавчого провадження не пересвідчилась з офіційних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі чи достовірність місця проживання/перебування позивача, у зв'язку з чим відповідачем порушено приписи ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», тому постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №63768786 від 01.12.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Відповідно до частини першої, пункту четвертого частини другої статті 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Відповідно до частини другої статті 25 цього ж Закону приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно з пунктом 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі також - Інструкція № 512/5) виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 передбачено, що місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. А місце виконання визначається, виходячи з місця проживання/перебування боржника або місцезнаходження майна боржника.
Судом встановлено, що виконавчим округом приватного виконавця Клітченко О.А. є місто Київ; відтак, вона має право вчиняти дії, пов'язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах міста Києва. Вчинення таких дій можливо у випадку, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи зареєстроване у місті Києві або ж майно боржника знаходиться у місті Києві.
Однак, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 26.09.1990 по даний час зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією його паспорта, серії НОМЕР_1 , довідкою про реєстрацію місця проживання №33610 від 29.06.2021, виданою Управлінням адміністрування послуг Департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради.
Місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_4 , яка зазначена в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №63768786 нічим у справі не підтверджено. Зокрема, матеріали справи не містять будь-яких доказів проживання позивача за вказаною адресою.
Також колегія суддів звертає увагу, що згідно з наявною у матеріалах справи копією виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. від 08.09.2020, на підставі якого винесено оскаржувану у цій справі постанову про відкриття виконавчого провадження, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.42).
Разом з тим, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63768786, приватний виконавець виходив лише з того, що місцем знаходження боржника є зазначена у виконавчому написі нотаріуса адреса проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 . При цьому, жоден з доданих стягувачем документів не вказує на можливе місце проживання позивача саме в місті Києві.
Частинами першою та другою статті 29 Цивільного кодексу України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до положень Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком понад шість місяців на рік. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком менше шести місяців на рік. Реєстрацією місця проживання або місця перебування фізичної особи є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестись офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. При цьому, підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації. Також, відомості про місце проживання та місце перебування особи можуть вноситись до наступних документів: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно анкетних даних, які були зазначені при укладенні кредитного договору №005-13502-051113 від 05.11.2013, на підставі якого вчинений виконавчий напис № 31819 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , адреса реєстрації та фактичного проживання позивача є: АДРЕСА_3 . У виконавчому ж написі зазначено адресу реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . та місце проживання: АДРЕСА_4 . Водночас, будь-яких доказів, які б підтверджували місце проживання позивача станом на час подання заяви про примусове виконання виконавчого напису в місті Києві суду не надано.
Колегія суддів звертає увагу, що у разі пред'явлення виконавчого документа не за місцем реєстрації, вказаної у виконавчому документі, стягувачем до заяви мали бути приєднані підтверджуючі документи, що дають змогу достовірно встановити, що боржник проживає, перебуває за адресою, зазначеною стягувачем у заяві.
Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Вказане, на переконання колегії суддів, є підставою для висновку, що на час відкриття виконавчого провадження №63768786 приватний виконавець Клітченко О.А. не володіла достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною адресою у м. Києві. Будь-яких доказів проживання позивача, як у період укладення кредитного договору, видачі виконавчого напису нотаріусом, відкриття виконавчого провадження відповідачем, так і на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій за адресою: АДРЕСА_4 у матеріалах справи немає.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приватний виконавець Клітченко О.А. порушила правила територіальної діяльності приватних виконавців так, як володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до її виконавчого округу, прийняла виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що суперечить приписам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції № 512/5.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 380/7750/20.
За таких обставин, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову та обґрунтовано скасував постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження №63768786 від 01.12.2020.
У підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження відповідача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст.272, 287, 308, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року у справі № 380/11313/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш