Справа №487/6600/20
Провадження №2/487/1136/21
(ЗАОЧНЕ)
22.10.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого-судді Кузьменко В.В.,
за участю секретаря судових засідань Боженко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Миколаєва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Біржа нерухомості "Едвайс-Консульт", Автогаражний кооператив "Зольний" про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним,
02.11.2020 року ОСОБА_1 звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Біржа нерухомості "Едвайс-Консульт", Автогаражний кооператив "Зольний", в якій просила визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна гаражу № НОМЕР_1 , розташованого в м. Миколаєві в автогаражному кооперативі "Зольний", оформленого на Біржі нерухомості "Єдвайс-Консульт" від 18.05.2001 року №1765, дійсним.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 18.05.2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу гаражу АДРЕСА_1 , зареєстрований на товарній біржі. Договір купівлі - продажу зареєстрований в Миколаївському МБТІ 21.05.2001 року за реєстрованим №83; виконаний сторонами належним чином і до сьогоднішнього дня ніким не оскаржувався.
Позивач у судове засідання не прибула до початку розгляду справи подала заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити, розглянути справу за її відсутності.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з'явився в судове засідання без повідомлення причин; відзив відповідачем не подано.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про причини неявки суду не повідомив.
Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно зч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 18.05.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу гаражу АДРЕСА_1 зареєстрований на товарній біржі. Договір купівлі - продажу зареєстрований в Миколаївському МБТІ 21.05.2001 року за реєстрованим №83.
За умовами вищевказаного договору гараж продано за 1000 (одну тисячу) гривень. Гараж розташований в м. Миколаєві, АГК "Зольний", визначений на технічному плані Літ.А, та що має 18,5 кв.м загальної площі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23.09.2019 виданим Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
Відповідно до ст 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Умови договору купівлі-продажу нерухомого майна виконані сторонами відповідно до досягнутих домовленостей у повному обсязі.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
На момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі -продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 227 цього Кодексу договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 47 УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.
Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.
Згідно роз'яснень Міністерства юстиції України № 17-12/44 від 10 квітня 1998 року «Щодо діяльності товарних бірж» передбачено, що, беручи до уваги вимоги ст.227ЦК України (в редакції 1963 року), яка передбачає особливі умови щодо договорів купівлі-продажу будинку (його частини), якщо хоча б однією із сторін є громадянин, вважається, що такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, недотримання цієї вимоги згідно з ст.47ЦК України (в редакції 1963 року) тягне недійсність договору, таким чином, зазначений договір набуватиме чинності з моменту його нотаріального посвідчення.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною.
В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,18,23,76,258,259,263-265,280-284, 352,354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Біржа нерухомості "Едвайс-Консульт", Автогаражний кооператив "Зольний" про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна гаражу № НОМЕР_1 , розташованого в м. Миколаєві в автогаражному кооперативі "Зольний", оформленого на Біржі нерухомості "Єдвайс-Консульт" від 18.05.2001 року №1765, дійсним.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В. Кузьменко