Справа 1-112/2010 року
22 червня 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Устіченка К.І.
при секретарі Корсаковій І.С.
за участю прокурора Пироженка С.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Терновате Миколаївського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, невійськовозоб»язаного, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 9 січня 2009 р. Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст.185 ч.1 КК України до 240 год. громадських робіт.
- 31 серпня 2009 р. Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст.389 ч.2, 71 КК України до 3 місяців 19 днів арешту. Звільнився 13 січня 2010 р. по відбуттю покарання;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, призовника, виховувався у повній сім'ї
за ст.185 ч.2 КК України,
4 березня 2010 р. в період часу з 21-30 год. до 23-30 год. в АДРЕСА_1 підсудний ОСОБА_2, повторно, спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_3 з проїжджої частини вулиці Чапаєва таємно викрали 10 шт. тротуарних залізобетонних плит розміром 70х50х6 см кожна, які належать Краснознам»янській сільській раді вартістю 19 грн. за штуку, спричинивши матеріальні збитки на загальну суму 190 грн.
Заподіяні матеріальні збитки відшкодовані шляхом повернення викраденого в натурі.
Підсудні винними себе визнали повністю та пояснили, що 4 березня 2010 р. за місцем проживання підсудного ОСОБА_3 домовилися про крадіжку і таємно викрали 10 штук залізобетонних плит на вулиці Чапаєва в АДРЕСА_1, які продали за 80 грн. мешканцю цього села ОСОБА_4
Крім визнання вини підсудними у вчиненому злочині, їх вина підтверджується наступними доказами.
Поясненнями свідка ОСОБА_5., який пояснив, що у березні цього року на вулиці Чапаєва в с. Красне Знамя Снігурівського району підсудні викрали 10 плит з проїжджої частини, заподіявши збитки на суму 190 грн.
Поясненнями свідка ОСОБА_6, який підтвердив, що 4 березня 2010 р. до них додому прийшов підсудний ОСОБА_2 і запропонував його брату ОСОБА_3 вчинити крадіжку плит на що останній погодився.
Заявою сільського голови Краснознам»янської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області від 17 березня 2010 р. (а.с.3) про крадіжку 10-ти плит з проїжджої частини вулиці Чапаєва в АДРЕСА_1.
Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього (а.с.4-5), з якого вбачається, що на АДРЕСА_1 демонтовано 10 залізобетонних плит.
Протоколом огляду домоволодіння ОСОБА_4 (а.с.11), згідно з яким 19 березня 2010 р. у підсобному господарстві його домоволодіння виявлено загін для утримання тварин, який викладений із залізобетонних плит.
Довідкою Краснознам»янської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про заподіяні збитки внаслідок викрадення вказаних плит у розмірі 190 грн. (а.с.15).
Дослідивши докази, суд кваліфікує дії підсудних за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, а для ОСОБА_2 - повторно.
Призначаючи, покарання, суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність вчиненого злочину, вчинено злочин середньої тяжкості, особи винних, які за місцем проживання: ОСОБА_2 характеризується негативно, а ОСОБА_3 - позитивно, визнання ними вини і розкаяння у вчиненому злочині, першу судимість ОСОБА_3 та вчинення ним злочину у неповнолітньому віці.
Як обставина, що обтяжує відповідальність підсудного ОСОБА_2 - рецидив злочину.
Враховуючи викладене, суд вважає, що особа підсудного ОСОБА_2 є небезпечною для суспільства і його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у вигляді арешту. Виправлення підсудного ОСОБА_3, суд вважає, можливим в умовах нагляду та контролю за ним за місцем його проживання, а тому застосовує до нього ст. 104, ст. 76 КК України та вважає, що таке покарання для підсудних є необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 6 (шести) місяців арешту.
ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Згідно ст. 104 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим терміном на один рік.
На підставі ст. 76 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1. Повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи;
2. Періодично з'являтися для реєстрації в органи в кримінально - виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити попередню - тримання під вартою.
Міру покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 21 квітня 2010 р.
Зарахувати засудженому ОСОБА_2 в строк відбування покарання утримання його під вартою з 29 березня по 1 квітня 2010 р.
Міру запобіжного заходу, до вступу вироку у законну силу, засудженому ОСОБА_3 залишити попередню - підписка про невиїзд.
Речові докази по справі, вказані в постанові від 28 квітня 2010 р. (а.с.73) - повернути за належністю їх власникам.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через районний суд , засудженим ОСОБА_2 протягом 15 - ти діб з моменту вручення йому копії вироку, іншими учасниками судового розгляду протягом 15-ти днів з моменту проголошення.