Справа № 1-102/2010 р.
3 червня 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Устіченка К.І.,
при секретарі - Корсаковій І.С.,
з участю прокурора - Телечкана Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снігурівка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1,
за ст. 203 ч. 1 КК України,
Статтею 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. встановлена заборона грального бізнесу та участь в азартних іграх.
Підсудний ОСОБА_1 в порушення вказаного закону 9 жовтня 2009 р. в приміщенні закусочної «Світязь», яка розташована по вулиці Суворова, 33а в м. Снігурівка Миколаївської області встановив 15 гральних автоматів із 16-00 год. до 21-00 год. здійснював заборонену діяльність з організації та проведення грального бізнесу.
Підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю. Суду пояснив, що за договором оренди отримав від ОСОБА_2 15 гральних автоматів, які 9 жовтня 2009 р. встановив в приміщенні закусочної «Світязь» та передав оператору ОСОБА_3 7000 грн. для розрахунків з особами, яким слід виплатити виграш. Цього ж дня біля 21-00 год. оператор зателефонувала йому та повідомила, що гральні автомати вилучили працівники міліції. Злочин вчинив внаслідок тяжкого матеріального стану, в якому розкаюється та просив суд слухати справу без дослідження доказів.
На підставі ч.3 ст. 299 КПК України та згодою учасників процесу суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи оскільки вони ніким не оспорюються, а винність підсудного у вчиненні злочину підтверджена, окрім його особистих зізнань, доказами, вказаними в обвинувальному висновку.
Суд кваліфікує дії підсудного за ч.1 ст. 203 КК України, як зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом.
Призначаючи покарання суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність злочину, вчинено злочин невеликої тяжкості, особу винного, який за місцем проживання характеризується з позитивного боку, його першу судимість, визнання вини та розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність суд не вбачає.
Враховуючи викладене, суд вважає, за можливе призначити підсудному покарання у вигляді штрафу на користь держави.
Санкція ч.1 ст.203 КК України передбачає додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років. Таке додаткове покарання може бути застосоване судом у випадку якщо вчинення підсудним злочину пов'язане з виконанням обов'язків на посаді чи заняттям певною діяльністю.
Підсудний не являється приватним підприємцем та не займав будь-яку посаду, а тому суд не застосовує до нього додаткову міру покарання передбачену санкцією ст.203 ч.1 КК України.
Під час досудового слідства вилучено гроші у сумі 6617 грн., які передано на зберігання у кімнату речових доказів Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області та гральні автомати у кількості 15 шт. з ключами від них, які передано на зберігання під розписку власнику.
Враховуючи, що під час досудового слідства не здобуто доказів про те, що гроші та гральні автомати нажиті злочинним шляхом, суд повертає їх за належністю власникам.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.203 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
До вступу вироку в законну силу засудженому міру запобіжного заходу залишити попередню - підписка про невиїзд.
Речові докази, вказані в постановах (а.с.27, 30) від 9 листопада 2009 р. - повернути за належністю власникам.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через районний суд протягом 15-ти днів з моменту його проголошення.