Справа № 2-3017/10 року
Міста МИКОЛАЄВА
21 травня 2010 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:
головуючого по справі судді - Олефір М.В.,
при секретарі судового засідання - Семеновій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради /третя особа - Друга Миколаївська Державна нотаріальна контора/ про виділення ідеальних часток та визнання права власності в порядку спадкування,
06 квітня 2010 року позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про виділення ідеальних часток та визнання права власності в порядку спадкування, в якій вказала, що вона є дочкою ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Померлим батька на праві власності належало 52/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1. Позивачка є спадкоємицею померлих першої черги спадкування за законом, але не може оформити свої спадкові права, в зв'язку з тим, що 48/100 частини житлового будинку, які належали іншій особі по 2-му Бульварному провулку в м. Миколаєві, відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради за № 1184 від 23.05.2008 року виділено в окрему адресу, а саме:АДРЕСА_1 Тобто виходячи з цього померлим належав цілий житловий будинок. Але за життя спадкодавці не отримали правовстановлюючий документ на цілий будинок. Враховуючи те, що вищевказаний житловий будинок був придбаний подружжям в період перебування в шлюбі - їм належить по ? частині будинку, але ідеальні частки виділено не було. Після смерті ОСОБА_3 належну йому частку житлового будинку в рівних частинах прийняла позивачка та дружина померлого, тобто ОСОБА_4 належить 75 % домоволодіння, а позивачці - 25%. Після смерті ОСОБА_4 єдиною спадкоємицею за законом є позивачка, яка на момент смерті постійно проживала та була зареєстрована за місцем проживання батьків, тобто фактично прийняла спадщину у виді цілого житлового будинку, але так як їй відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину, то вона просить суд виділити ідеальні частки житлового будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - по ? частині кожному та визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування за законом на цілий житловий будинок по АДРЕСА_1.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, але від неї надійшла заява з проханням розгляду справи у її відсутність. На задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача до суду не з'явився, але від них надійшла заява про можливість розгляду справи у їх відсутність, проти задоволення позову вони не заперечують.
Вивчивши письмові матеріали справи, вважаю, що позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню в повному об'ємі, з наступних підстав:
Відповідно до вимог ч.2 ст. 370 ЦК України - у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
В судовому засідання встановлено та підтверджено письмовими доказами, що відповідно до договору міни від 26 вересня 1994 року, що зареєстрований в реєстрі за № 5-1230 та зареєстровано в БТІ за № 11445 03.10.1994 року, в період перебування у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали 52/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 /а.с.6/. Згідно рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради за № 1184 від 23.05.2008 року 48/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, власником якого являлись не батьки позивачки, а інші особи, присвоєно іншу адресу, а саме:АДРЕСА_1 Тобто виходячи з цього, суд приходить до висновку, що померлі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були власниками цілого житлового будинку. Будинок ними було придбано в період перебування в зареєстрованому шлюбі, а тому він повинен належати їм у рівних частках, а саме по ? частини кожному.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1261 ЦК України - у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивачка є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про її народження, серії НОМЕР_1, виданим 30 липня 1956 року Миколаївським міськ ЗАГСом /а.с.10/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2, виданим 10 березня 2009 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції /а.с.7/, після його смерті спадщину у виді ? частки домоволодіння фактично прийняли його дочка - у розмірі ? частини домоволодіння та його дружина ОСОБА_4 у розмірі ? частки, так як постійно проживали та були зареєстровані разом з померлим.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3, виданим 31 березня 2009 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції /а.с.8/.
Позивачка фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері, але не може отримати Свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з тим, що за життя її батьки не отримали правовстановлюючий документ.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а в інший спосіб, окрім судового, вона не має змоги захистити свої майнові права.
Тому на підставі ст.ст. 370, 1261 ЦК України та керуючись ст. 10,60,212,213, 215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий по справі суддя: М.В. ОЛЕФІР