ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
15 листопада 2021 року справа №640/16177/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві)
третя особаСільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лук'янівське» (даті по тексту - третя особа, СТОВ «Лук'янівське»)
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 квітня 2019 року №№0093638-3314-2655, 0093637-3314-2655, 0093639-3314-2655, 0093640-3314-2655, 0093641-3314-2655, 0093642-3314-2655, 0093644-3314-2655, 0093645-3314-2655, 0093647-3314-2655, 0093648-3314-2655
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваних податкові повідомлення-рішення у зв'язку з тим, що нежитлові приміщення, що належать ОСОБА_1 , не відносяться до категорій нерухомого майна, до яких застосовується ставка податку 0,5. Позивач звертає увагу, що належні йому будівлі кваліфікуються як «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, а тому застосування ставки податку 0,5 є протиправним.
Крім того, позивач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не містять розрахунку сум податку та інформації щодо об'єктів нерухомості, а об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , у 2019 році не належав ОСОБА_1 , а тому не є об'єктом оподаткування.
Ухвалою від 05 серпня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/16177/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, залучив до участі у справі в якості третьої особи СТОВ «Лук'янівське».
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про правомірність нарахування в межах спірних відносин позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у зв'язку з наявністю у позивача у власності об'єктів нерухомого майна та, у зв'язку з тим, що позивач не підпадає під умови для звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Як зазначає відповідач, податкове повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093643-3314-2655 на суму 13 336,91 грн., прийняте щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , скасоване та вважається відкликаним, про що позивач повідомлений листом від 26 серпня 2020 року №21748/Г/26-15-33-14-23.
У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідач не надав жодних доказів правомірності застосування до належних позивачу об'єктів нерухомого майна ставки 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, зокрема, що вказані об'єкти нерухомого майна є будівлями готельними, офісними, торгівельними, будівлями промисловості та складами, будівлями для публічних виступів.
Крім того позивач заявив клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093643-3314-2655 на суму 13 336,91 грн. у зв'язку з відсутністю у цій частині спору між сторонами.
Разом із тим, суд відмовляє позивачу у задоволенні його клопотання про закриття провадження у справі, оскільки стаття 238 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає закриття провадження у справі з підстави відсутності спору між сторонами.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093640-3314-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 18 104,56 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093641-3314-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 38 929,92 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093642-3314-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 582,13 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093643-3314-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 13 336,91 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093644-3314-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 17 236,58 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093645-3314-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 17 121,82 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093647-3314-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 11 536,26 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093648-3314-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 17 219,88 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093638-3314-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 865,90 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093637-3314-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 980,66 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093639-3314-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 31 996,48 грн.
Як зазначає позивач, посилаючись на розрахунок податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік, по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 , зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті у зв'язку із тим, що позивач є власником таких нежитлових будівель та приміщень:
- АДРЕСА_1 , загальною площею 47,00 кв.м. (нежитлова будівля);
- АДРЕСА_1 , загальною площею 41,50 кв.м. (нежитлова будівля);
- АДРЕСА_1 , загальною площею 1533,50 кв.м. (нежитлова будівля);
- АДРЕСА_1 , загальною площею 867,70 кв.м. (нежитлова будівля);
- АДРЕСА_2 , загальною площею 1865,80 кв.м. (нежитлова будівля);
- АДРЕСА_1 , загальною площею 27,90 кв.м. (нежитлова будівля);
- АДРЕСА_1 , загальною площею 826,10 кв.м. (нежитлова будівля);
- АДРЕСА_1 , загальною площею 820,60 кв.м. (нежитлове приміщення);
- АДРЕСА_1 , загальною площею 552,90 кв.м. (нежитлове приміщення);
- АДРЕСА_1 , загальною площею 639,20 кв.м. (комплекс);
- АДРЕСА_1 , загальною площею 825,30 кв.м. (будівля).
Як видно із розрахунку, податок позивачу нарахований за ставкою 0,5% від мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписи пункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що об'єктом оподаткування є зокрема об'єкт нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України є загальна площа об'єкта нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
За правилами підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
При цьому підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України визначає, що ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Таким чином, фізичним особам нараховується податок для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у їх власності, за ставками, встановленими рішенням відповідної ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості, та на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідач зазначив у відзиві, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані в автоматичному режимі відповідно до даних ІС «Податковий блок», а відповідно до зведеної інформації про ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що встановлені для фізичних осіб на 2019 рік за даними ГУ ДФС у Київській області, визначено ставку податку для об'єктів нежитлової нерухомості на рівні 0,5%.
На думку відповідача, оскільки будівлі сільськогосподарського призначення не являються об'єктами житлової нерухомості, вони відносяться до об'єктів нежитлової нерухомості та підлягають оподаткуванню за ставкою 0,5%.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом із тим, суд звертає увагу, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставкою 0,5%, а саме: даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та/або на підставі копій відповідних документів, які підтверджують право власності позивача на відповідне майно, а також рішення відповідної ради про встановлення ставки податку на рівні 0,5% для тієї категорії нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 .
Суд враховує, що у справі міститься копія зведеної інформації про ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що встановлені для фізичних осіб на 2019 рік за даними ГУ ДФС у Київській області, однак звертає увагу, що такий доказ не є належним, оскільки його походження неможливо встановити, він не містить відомостей про автора, дату та номер складання, а також не підписаний уповноваженими особами.
Крім того, якщо взяти до уваги таку зведену інформацію, згідно з якою у селі Лук'янівка на ряд об'єктів нежитлової нерухомості встановлено ставку на рівні 0,5%, то відповідач все одно не довів суду, що належні позивачу будівлі і приміщення мають оподатковуватись за ставкою 0,5%.
Крім того, як зазначає позивач, належні йому будівлі кваліфікуються як «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
У свою чергу відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Згідно з ДК 018-2000 до групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127) належить клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271), який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Із наявних у справі копій свідоцтв про право власності суд встановив, що належні позивачу нежитлові будівлі можна віднести до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, оскільки це є корівники, зерносклад, забійний пункт, пункт штучного осіменіння.
Тому вірогідно, що такі об'єкти взагалі не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
У свою чергу відповідач не довів належними та допустимими доказами, що належні позивачу нежитлові будівлі підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що визначення ОСОБА_1 суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік є протиправним, а податкові повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №№0093638-3314-2655, 0093637-3314-2655, 0093639-3314-2655, 0093640-3314-2655, 0093641-3314-2655, 0093642-3314-2655, 0093644-3314-2655, 0093645-3314-2655, 0093647-3314-2655, 0093648-3314-2655 підлягають скасуванню.
Разом із тим, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093643-3314-2655, оскільки згідно ГУ ДПС у м. Києві у листі від 26 серпня 2020 року №21748/Г/26-15-33-14-23 повідомило позивача про відкликання податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2019 року №0093643-3314-2655 на суму 13 336,91 грн., та, як наслідок, таке повідомлення-рішення не створює правових наслідків та не може бути скасоване у судовому порядку.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на користь позивача належить присудити сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21 квітня 2019 року №№0093637-3314-2655, 0093638-3314-2655, 0093639-3314-2655, 0093640-3314-2655, 0093641-3314-2655, 0093642-3314-2655, 0093644-3314-2655, 0093645-3314-2655, 0093647-3314-2655, 0093648-3314-2655.
3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 545,74 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять гривень сімдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 43141267);
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лук'янівське» (07511, Київська область, Баришівський район, с. Лук'янівка, вул. Кирпоноса, буд. 6; ідентифікаційний код 31490149).
Суддя В.А. Кузьменко