15 листопада 2021 року
справа №380/15345/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватної фірми «Авіта» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Приватна фірма «Авіта» (місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул.Зелена, 20/9, код ЄДРПОУ 19161817) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090), в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо не виключення з інтегрованої картки Приватної фірми «Авіта» відомостей про наявність у Приватної фірми «Авіта» податкового боргу з пені за несвоєчасну сплату ПДВ (з ввезених товарів на митну територію України) у розмірі 12496,45грн. та пені за несвоєчасну сплату ввізного мита у розмірі 3077,29грн.;
-зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити з інтегрованої картки Приватної фірми «Авіта» відомості про наявність у Приватної фірми «Авіта» податкового боргу з пені за несвоєчасну сплату ПДВ (з ввезених товарів на митну територію України) у розмірі 1 496,45грн. та пені за несвоєчасну сплату ввізного мита у розмірі 3077,2 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковою вимогою від 02.12.2019 № 418-10 позивачу нараховане податкове зобов'язання з ПДВ та застосований штраф за несвоєчасну сплату суми податку. Сума донарахованого податкового зобов'язання з ПДВ була сплачена підприємством протягом граничних 10 днів на її оплату. Однак, з електронного кабінету позивачу стало відомо про наявність заборгованості з пені у сумі 15573,74 грн. Позивач не погоджується з такою позицією податкового органу, оскільки нарахування пені на сплачену Приватною фірмою «Авіта» сумою розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного податковою вимогою. На думку позивача, неправомірне відображення ГУ ДПС у Львівській області в інтегрованій картці платника вищевказаних сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, має безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв'язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат. Інтегрована картка платника є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення у ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість, порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого податкового боргу.
Ухвалою суду від 14.09.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що із інтегрованих карток вбачається, що 18.11.2019 відповідачу нараховано пеню у розмірі 12496,45грн. по ПДВ з ввезених товарів та пеню у розмірі 3077,29грн. по миту на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності. Головне управління ДПС у Львівській області листом від 10.06.2021 № 16534/6/13-01-13-01-09 повідомило позивача про даний факт. При цьому, відповідач зазначив, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1217-р «Питання Державної митної служби» схвалено здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи. З огляду на це, починаючи з банківського дня 09.12.2019 припинено відображення в інформаційній системі даних органів Державної казначейської служби України про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями з митних платежів. Станом на даний час вищевказана заборгованість обліковується в ІКП платника податку. У зв'язку із зазначеним вважає доводи позивача необґрунтованими, а нарахування пені правомірним.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Суд установив таке.
На підставі акта перевірки №2008/13-01-14-11/19161817 від 14.08.2018 Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено податкову вимогу № 418-10 від 02.12.2019, якою позивачу нараховувались наступні податкові (митні) зобов'язання:
-пеня за несвоєчасну сплату ПДВ (з ввезених товарів на митну територію України) у розмірі 12496,45грн.;
-пеня за несвоєчасну сплату ввізного мита у розмірі 3077,29грн.
Суми вищевказаних грошових зобов'язань 28.02.2020 позивач переказав на рахунок № UA 373257960000000026009301259 в ГУ ДКСУ у Львівській області (код ЄДРПОУ 38008294), що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до цієї позовної заяви, а саме: платіжним дорученням №70 від 28.02.2020 про сплату пені за невчасну сплату ПДВ у розмірі 12496,45грн.; платіжним дорученням №71 від 28.02.2020 про сплату пені за несвоєчасну сплату ввізного мита у розмірі 3077,29грн.
Листом Державної митної служби України від 07.05.2020 №08-15/15- 01/8.19/4237 зарахування вищевказаних коштів на відповідний рахунок підтверджено.
Відповідно до відомостей, викладених у листі Державної митної служби України від 07.05.2020 №08-15/15-01/8.19/4237, остання листом №15/15-01- 02/8.16/1071 від 07.05.2020 повідомила Державну податкову службу України про погашення боргу позивачем по зазначених митних платежах для забезпечення здійснення внесення зазначеної інформації в відповідні програмно - інформаційні комплекси.
Водночас, відповідно до відомостей, викладених у листах відповідача №15031/10/10.1-12 від 02.04.2020 та №16534/6/13-01-13-01-09 від 10.06.2021, останнім відмовлено позивачу у видаленні інформації з відповідного реєстру (ІКП) у зв'язку із тим, що починаючи з банківського дня 09.12.2019 припинено відображення в інформаційній системі даних органів Державної казначейської служби України про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями з митних платежів.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача про протиправність дій відповідача, суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).
Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до п.9.1 ст.9 ПК України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.
Відповідно до п.п.14.1.39 п. 14.1 ст.14ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.152. пункту 14.1 статті ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені вказаним Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 ст.54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п.110.1 ст.110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановив суд, на підставі акту перевірки №2008/13-01-14-11/19161817 від 14.08.2018, Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено податкову вимогу №418-10 від 02.12.2019, якою позивачу нараховано наступні податкові (митні) зобов'язання: пеня за несвоєчасну сплату ПДВ (з ввезених товарів на митну територію України) у розмірі 12496,45грн.; пеня за несвоєчасну сплату ввізного мита у розмірі 3077,29грн.
Суми вищевказаних грошових зобов'язань 28.02.2020 позивач погасив, переказавши на рахунок № НОМЕР_1 в ГУ ДКСУ у Львівській області (код ЄДРПОУ 38008294), що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до цієї позовної заяви, а саме: платіжним дорученням №70 від 28.02.2020 про сплату пені за невчасну сплату ПДВ у розмірі 12496,45грн.; платіжним дорученням №71 від 28.02.2020 про сплату пені за несвоєчасну сплату ввізного мита у розмірі 3077,29грн.
Листом Державної митної служби України від 07.05.2020 №08-15/15- 01/8.19/4237 зарахування вищевказаних коштів на відповідний рахунок підтверджено.
У Порядку ведення органами ДПС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі - Порядок №422) зазначено, що інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДПС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДПС (крім платежів, які контролюються органами ДПС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДПС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов'язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від'ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.
Пунктом 2 розділу 2 Порядку № 422 встановлено, що розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17) та від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а).
У справі, що розглядається встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами відсутність податкового боргу у позивача, що не спростовано відповідачем.
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДПС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про результати адміністративного оскарження (рішення органу ДПС про результати розгляду скарги (заяви)) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів КПР, змінюється на «Вручено, адміністративний розгляд») та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку) зменшення такої суми.
У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо узгоджених сум нарахованих грошових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 23.04.2019 у справі №825/3211/15-а.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 01.07.2020 у справі 640/8980/19 наголошує, що відображенням в електронному кабінеті, інтегрованій картці та інших інформаційних системах ДПС інформації про наявність у платника податків грошового зобов'язання (в т.ч. нарахування пені) на підставі податкового повідомлення-рішення, що вважається скасованим, порушуються права платника податків.
Наявність в інтегрованій картці платника неправомірно обліковуваного податкового боргу, дає право контролюючим органам застосовувати положення статті 87 Податкового кодексу України відповідно до якої поточна сплата платником податків його самостійно нарахованих податкових зобов'язань зараховується в рахунок сплати податкового боргу.
Отже, в інтегрованій картці платника одночасно погашається податковий борг, який обліковується протиправно, а також виникає новий борг за самостійно нарахованими платником податковими зобов'язаннями, що в подальшому може привести до застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату та нарахування пені. Отже, неправомірне відображення в інтегрованій картці платника сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, має безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв'язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат.
Водночас, протиправне відображення грошових зобов'язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав, очевидно вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних інтегрованої картки платника в цілях поновлення порушених прав.
За висновком суду, встановлені у цій адміністративній справі обставини свідчать про те, що у контролюючого органу не було передбачених чинним податковим законодавством підстав для відмови позивачу у виключені запису про штраф в розмірі 15573,74грн, оскільки позивачем самостійно було сплачено податкові зобовязання.
Аналогічна правова позиція викладалась Верховного Суду у постанові від 25.03.2020 (справа №826/9288/18).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, зазначеного у постанові від 19.02.2019 у справі №825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права товариства, є коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням встановлених фактичних обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов Приватної фірми «Авіта» (місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул.Зелена, 20/9, код ЄДРПОУ 19161817) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо не виключення з інтегрованої картки Приватної фірми «Авіта» відомостей про наявність у Приватної фірми «Авіта» податкового боргу з пені за несвоєчасну сплату ПДВ (з ввезених товарів на митну територію України) у розмірі 12496,45грн. та пені за несвоєчасну сплату ввізного мита у розмірі 3077,29грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити з інтегрованої картки Приватної фірми «Авіта» відомості про наявність у Приватної фірми «Авіта» податкового боргу з пені за несвоєчасну сплату ПДВ (з ввезених товарів на митну територію України) у розмірі 1 496,45грн. та пені за несвоєчасну сплату ввізного мита у розмірі 3077,2 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Приватної фірми «Авіта» (місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул.Зелена, 20/9, код ЄДРПОУ 19161817) судовий збір в сумі 2270(дві тисячі двісті сімдесят)грн. 00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.