11 листопада 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого, судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021263130000019 за апеляційною скаргою заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр. України, з середньо освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 15.04.2021 року за ч.4 ст.246 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст..75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання терміном на один рік;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,
Вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2021 року ОСОБА_7 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України і призначено йому міру покарання у виді 100 годин громадських робіт.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та з урахуванням не відбутої частини покарання за вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 15.04.2021 року, призначено ОСОБА_7 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
ЄУНСС: 721/578/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_8
Номер провадження: 11-кп/822/365/21 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Категорія: ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України
На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбування покарання визначено обчислювати з 15 квітня 2021 року.
Вирішено долю речових доказів.
На вказаний вирок суду заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій не заперечуючи кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеності його вини, вважає вирок таким, що не ґрунтується на законі та підлягає зміні у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить призначити ОСОБА_7 реальне відбування покарання за ч.3 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України у виді 100 годин громадських робіт, а попередній вирок, яким засуджено ОСОБА_7 за ч.4 ст.246 КК України - виконувати самостійно.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_7 , невірно застосовував положення ч.4 ст.70 КК України, оскільки вироки від 15.04.2021 та 18.08.2021 у відповідності до вимог чинного законодавства мали б виконуватися самостійно.
Інших апеляційних скарг та заперечень від учасників судового провадження не надходило.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав наведених в апеляційній скарзі та обговоривши наведені у ній доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено вироком суду першої інстанції та перевірено у апеляційному суді, обвинувачений ОСОБА_7 31.03.2021 року біля 07 години 00 хвилин, переслідуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, перебуваючи на території верхнього складу, який розташований в с. Плай Вижницького району Чернівецької області, в кварталі №29, виділ №11 Конятинського лісництва ДП «СЛАП «Карпатський держспецлісгосп» за допомогою вантажного автомобіля намагався таємно скоїти крадіжку лісодеревини в кількості 6,20 метра кубічних вартістю 7821.4 грн., яка належить ДП «СЛАП «Карпатський держспецлісгосп». Однак, прибувши на місце запланованого розвантаження довести свій умисел до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_7 відразу ж був виявлений та викритий працівниками лісової охорони Конятинського лісництва ДП «СЛАП «Карпатський держспецлісгосп».
Своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки висновки суду стосовно фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації його дій за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, в апеляції прокурора не оспорюються, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, то вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів зважає на наступне.
Положеннями ст. 70 КК України визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 70 КК України якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, у разі коли особа, яку за попереднім вироком було звільнено від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Вказане також кореспондується з правовим висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеної у постанові Верховного суду від 15 лютого 2021 року у справі №760/26543/17, відповідно до якої у випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.
Суд першої інстанції не дотримався даних вимог закону, залишив поза увагою те, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше був засуджений вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 15.04.2021 року за ч.4 ст.246 КК України до 5 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання терміном на один рік.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, за яке ОСОБА_7 засуджено за оскаржуваним вироком до реального покарання, він вчинив 31.03.2021 року, тобто до ухвалення попереднього вироку.
Однак суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, в порушення зазначених вимог закону визначив останньому остаточне покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України, що призвело до неправильного застосування судом закону про кримінальну відповідальність.
За правилами ч.1ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у випадках, що прямо зазначені у вказаній нормі закону, а також в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
На думку апеляційного суду, зміна порядку призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не погіршує його становище, оскільки відбувається не більше, ніж уточнення правового порядку призначення покарання, вид та розмір якого не змінюється.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора та вважає за необхідне виправити допущене судом першої інстанції неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність шляхом зміни оскаржуваного вироку.
Інших істотних порушень кримінального процесуального закону, які б призводили до скасування вироку при досудовому розслідуванні кримінального провадження та під час розгляду в суді першої інстанції, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України змінити, скасувавши його в частині призначення покарання за ч.4 ст.70 КК України.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт.
Вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 15.04.2021 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч.4 ст.246 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання терміном на один рік - виконувати самостійно.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ __________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3