Постанова
Іменем України
10 листопада 2021 року
м. Харків
Справа № 642/4593/21
Провадження № 22-ц/818/5730/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Пилипчук Н.П. ,
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Гармаш К.В.,
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , Приватне підприємство Торгівельна фірма «Полюс», ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Торгівельна фірма «Полюс», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору комісії щодо продажу транспортного засобу, визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Білоконь Олени Юріївни, на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2021 року, постановлену суддею Грінчук О., -
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Торгівельна фірма «Полюс», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору комісії щодо продажу транспортного засобу, визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.
02 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль CHEVROLET AVALANCHE ПІКАП-В, 2006 року випуску, двигун № шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , колір -чорний, який на даний час належить ОСОБА_3 із забороною відчуження автомобіля, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі скаргою ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Білоконь О.Ю., просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що перешкодою у відновленні його права (повернення автомобіля), у разі задоволення даного позову, може стати подальший продаж вищевказаного автомобіля, що унеможливить реалізувати зобов'язання сторін повернутись за спірними договорами у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсних правочинів.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову і застосовуються лише до позовів про визнання та про присудження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Тобто, забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
При цьому процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору комісії щодо продажу транспортного засобу та визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного транспортного засобу, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_3 може відчужити спірне майно, що утруднить виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.
Колегія суддів вважає такі висновки суду правильними, оскільки заявник не довів намірів відповідача ОСОБА_3 відчужити спірне майно або чинити перешкоди у виконанні рішення суду.
Посилання ОСОБА_1 в заяві про можливість відчуження спірного автомобіля на користь третіх осіб без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення.
Крім того, предметом позов даній справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору комісії щодо продажу транспортного засобу та визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.
В разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому доводи позивача про те, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду є помилковими. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року по справі №755/5333/20.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову - відсутні.
З урахування викладеного суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду, яка постановлена з дотриманням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Білоконь Олени Юріївни, - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанов складено 12 листопада 2021 року.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова