03 листопада 2021 року м. Ужгород№ 260/2557/21
16 :21 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Шестак Н.В.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: адвокат Навроцький Володимир Вячеславович,
відповідача: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України - представник Сигляк Іванна Ярославівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі адвоката Навроцького Володимира Вячеславовича ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013) про визнання протиправним та скасування наказу, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 03 листопада 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 15 листопада 2021 року.
18 червня 2021 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника Навроцького Володимира Вячеславовича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, якою просить визнати протиправним та скасувати наказ № 154/к від 15 червня 2021 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» щодо ОСОБА_1
23 червня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.
06 жовтня 2021 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті та прийнято заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 154/к від 15 червня 2021 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» щодо ОСОБА_1 .
1. Позиції сторін.
Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що в оскаржуваному наказі чітко вказано, що підставою для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення є невиконання доручення Антимонопольного комітету № 13-05/173 від 10.06.2008 року до наказу АМКУ №51 від 20.03.2003 року у встановлений у дорученні строк - 15 березня 2021 року. Моніторинг пріоритетних ринків проводиться органами АМКУ, до складу яких входять територіальні відділення. Згідно пункту 1 доручення Комітету від 10.06.2008 №13-05/173, на яке здійснено посилання у оскаржуваному наказі, саме на Голів територіальних відділень Комітету покладено обов'язок надавати Комітету висновки щодо проведеного дослідження до 15 березня кожного року. Тобто суб'єктом дисциплінарної відповідальності визначено Голову територіального відділення. ОСОБА_1 не є Головою територіального відділення Комітету, а є головою Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області, який є структурним підрозділом територіального відділення, але не є самим територіальним відділенням, а тому ОСОБА_1 не є суб'єктом, на якого покладено обов'язок надавати висновки досліджень згідно пункту 1 доручення Комітету від 10.06.2008 №13-05/173. Виконання наказу Голови Комітету від 20.05.2003 №51 щодо дослідження регіональних ринків роздрібної реалізації низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного палива в межах областей за даними попереднього року повинен був забезпечити Голова Західного міжобласного територіального відділення АМКУ, а не начальник ВДР в Закарпатській області. Крім того, ОСОБА_1 , як начальник ВДР в Закарпатській області, знаходився на лікарняному (у зв'язку з підтвердженим захворюванням на COVID-19) з 9 січня 2021 року по 02 лютого 2021 року. Разом з тим, під час дисциплінарного провадження комісія, маючи на руках відомості про тривале знаходження двох із чотирьох працівників відділення (тобто 50% штату) на лікуванні, не дослідило, чи міг Відділ у Закарпатській області реально зібрати і проаналізувати необхідні документи за відсутності працездатних працівників. Вказані обставини свідчать про відсутність ретельної підготовки та детального, об'єктивного і неупередженого розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1
23 липня 2021 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що ОСОБА_1 , не виконав доручення Голови Комітету від 10.06.2008р. №13-05/173 до наказу Голови Антимонопольного комітету України від 20.03.2003 №51 у встановлений строк, до 15 березня 2021 року в частині, що стосується Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області, а отже відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, вчинив дисциплінарний проступок. Позиція позовної заяви не спростовує факту вчинення дисциплінарного проступку, та фактично ґрунтується на тому, що позивач, як начальник ВДР в Закарпатській області знімає з себе відповідальність, проте саме на нього покладено організацію виконання даного доручення в межах Закарпатської області, оскільки він є начальником Відділу та відповідно до посадової інструкції здійснює керівництво та організацію роботи Відділу. Слід зазначити, що позивач замовчує факт того, що він володів інформацією та завчасно усвідомлював необхідність виконання доручення, яке ще до реорганізації органів АМКУ перебувало на виконанні у Закарпатського територіального відділення Антимонопольного комітету України, дані обставини підтверджуються листом який був поданий самим же ж ОСОБА_1 на виконання доручення Комітету від 06.02.2020 №13- 01/123, листом №57-02/681 надавалася інформація щодо реєстру документів відділення (заяв, звернень, скарг, листів, доручень тощо) станом на 01 червня 2020 року, при цьому доручення Антимонопольного комітету України від 10.06.2008р. №13-05/173 до наказу Голови Антимонопольного комітету України від 20.03.2003 №51 зазначене найпершим у списку. Не заслуговують на увагу суду також твердження позивача стосовно перебування на лікарняних працівників ВДР у Закарпатській області, як такі, що не відповідають дійсності, оскільки згідно з інформацією наявною в матеріалах дисциплінарної справи з 03.02.2021 до 15.03.2021 працівники були на роботі та безпосередньо повинні були виконувати свої службові обов'язки. Отже, обґрунтування позовної заяви є безпідставними, та заводять в оману суд.
03 серпня 2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, крім доводів, зазначених у позовній заяві, що для застосування п. 5 ч. 2 ст. 65 закону України «Про державну службу» у ОСОБА_1 мають бути наявними повноваження для виконання доручення Комітету від 2008 року, яких у ОСОБА_1 як начальника Відділу досліджень і розслідувань нема. Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 мав просто систематизувати дані і все не приводить до виникнення у нього повноважень, які мають керівники територіального відділення, які є вищими по організаційній ієрархії, ніж відділи. Інакше це б призвело до плутанини у повноваженнях керівників відділень та начальників відділів. Посилання Відповідача на те, що ОСОБА_1 до реформи виконував доручення Комітету є вірними по часу, коли ОСОБА_1 мав такі повноваження. Але після реформування з відділення до відділу, відповідних змін до доручення Комітету від 2008 року внесено не було, на начальників відділів не було покладено повноваження по виконанню доручень Комітету, а тому немає підстав для висновків, що сам факт попереднього виконання є автоматично підставою для розширення повноважень керівників відділів на виконання доручень Комітету. Таким чином, начальник відділу не є суб'єктом виконання доручення Комітету від 2008 року. Доказів невиконання посадових обов'язків матеріали справи не містять. Так само не містять матеріал справи доказів невиконання актів органів державної влади. Не місять матеріали доказів невиконання наказів (розпоряджень) керівників ОСОБА_1 та доручень керівників, які прийняті ОСОБА_1 в межах своїх повноважень. ОСОБА_1 , як начальник ВДР в Закарпатській області не отримував від голови Західного МТВ АМКУ з моменту призначення (11.06.2020) ОСОБА_1 на посаду жодних доручень, які б стосувались виконання наказу Голови Комітету від 20.05.2003 №51. крім наказу голови Відділення від 22.03.2021 №63/10-од «Про передачу матеріалів по дослідженню ринків роздрібної торгівлі високооктановими, низькооктановими бензинами та дизельним пальним» до ВДР в Івано-Франківській області для проведення дослідження ринків роздрібної торгівлі високооктановими, низькооктановими бензинами та дизельним пальним у Закарпатській області за 2020 рік, який ним виконано в повному обсязі, (.ас.177)..
13 серпня 2021 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив. В якому зазначають, що усі інші ВДР Західного міжобласного територіального Відділення Антимонопольного комітету України в областях, а саме ВДР у Івано-Франківській області, ВДР у Волинській області та ВДР у Рівненській областях виконали дане доручення у встановлений строк, що підтверджується матеріалами дисциплінарної справи. Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків. Виходячи із позиції позивача, а саме зняття із себе відповідальності за виконання доручення з врахуванням зазначеного до позивача правильно застосовано дисциплінарною комісією дисциплінарне стягнення у вигляді догани, ( а.с. 181).
Під час розгляду справи по суті позивач та уповноважений представник позивача позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
2. Обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 20 травня 2003 року наказом Антимонопольного комітету України № 51 «Про запровадження органами Комітету моніторингу пріоритетних ринків», запроваджено моніторинг органами Комітету пріоритетних ринків для здійснення постійного аналізу стану конкуренції на них, (а.с. 137).
10 червня 2008 року дорученням Антимонопольного комітету України № 13-05/173 до наказу від 20 травня 2003 року № 51 Головам територіальних відділень Комітету починаючи з 2009 року, при дослідженні регіональних ринків роздрібної торгівлі низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним пальним відповідно до вимог Технологічних карт, затверджених наказом Голови Комітету від 20 травня 2003 року № 51, надати Комітету висновки щодо проведеного дослідження відповідно до Таблиці, що додається. Термін: до 15 березня кожного року, (а.с. 139).
15 квітня 2021 року заступник голови ОСОБА_2 звернувся із службової запискою № 63-03/28 сп до Голови Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій зазначив, що на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 10.06.2008 р. № 13-05/173 до наказу Голови Антимонопольного комітету України від 20.03.2003 № 51 відділення щорічно здійснюється дослідження стану конкуренції на регіональних ринках роздрібної торгівлі високооктановими, низькооктановими бензинами та дизельним пальним за попередній рік. Термін надання узагальнення інформації до 15 березня 2021 року. Станом на 22.03.2021 інформація на виконання доручення Комітету від 10.06.2008 р. № 13-05/173 до наказу Голови Антимонопольного комітету України від 20.03.2003 № 51 від ВДР у Закарпатській області не поступила. Враховуючи вищенаведене, начальник ВДР у Закарпатській області Д.П. Іванов не забезпечив своєчасне виконання доручення Антимонопольного комітету України від 10.06.2008 р. № 13-05/173 у встановлений в дорученні строк до 15 березня 2021 року, (а.с. 99).
16 квітня 2021 року наказом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 82/к «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 » розпочато дисциплінарне провадження щодо начальника Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області ОСОБА_1 , (а.с. 112).
08 червня 2021 року відповідно до подання № 63-03/127к дисциплінарної комісії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду дисциплінарної справи начальника Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області ОСОБА_1 , комісія дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 , начальника ВДР в Закарпатській області, наявний дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» у вигляді невиконання наказів та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Рекомендовано застосувати до начальника ВДР у Закарпатській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани, (а.с. 63-65).
Підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо начальника ВДР в Закарпатській області ОСОБА_1 є службова записка заступника Голови ОСОБА_2 від 15.04.2021.
15 червня 2021 року Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України наказом «Про накладення дисциплінарного стягнення» № 154/к, відповідно до статей 64 - 66, частин першої, другої статті 67, частини першої статті 74, частин першої, п'ятої статті 77 Закону України «Про державну службу» за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону, у вигляді невиконання наказів та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, а саме невиконанні ОСОБА_1 , начальником Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області, доручення Антимонопольного комітету України від 10.06.2008 №13-05/173 до наказу Антимонопольного комітету України від 20.03.2003 №51 в частині, що стосується Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області, у встановлений в дорученні строк, застосовано до ОСОБА_1 , начальника Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області, передбачений пунктом 2 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» вид дисциплінарного стягнення. - догану. Підставами для видачі наказу зазначено: подання дисциплінарної комісії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з розгляду дисциплінарної справи щодо начальника Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області ОСОБА_1 та письмові пояснення ОСОБА_1 отримані 14.06.2021 року ( а.с. 56).
Не погодившись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус позивача, в тому числі підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності врегульовано Законом 889-VІІІ, за змістом статті 61 якого обумовлено, що службова дисципліна забезпечується шляхом:
1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку;
2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України;
3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців;
4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Пунктом 5 частини другої цієї ж статті визначено, що дисциплінарними проступками є: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
При цьому, частиною третьою статті 66 Закону № 889-VІІІ передбачено, що У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Водночас згідно з частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
В силу частини першої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
За правилами частини першої статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
За змістом статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених норм законодавства щодо порядку притягнення державних службовців до відповідальності за дисциплінарні проступки дає підстави для висновку, що дисциплінарне провадження передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, прийняття рішення за наслідками такого розгляду.
За змістом частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (частини перша, друга статті 77 Закону № 889-VIII).
Як встановлено судом, на підставі подання Дисциплінарної комісії від 08 червня 2021 року відповідачем видано наказ від 15 червня 2021 року № 154/к, яким накладено на ОСОБА_1 , начальника Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, у вигляді невиконання наказів та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, а саме невиконанні, ОСОБА_1 , начальником Відділу досліджень і розслідувань в. Закарпатській області, доручення Антимонопольного комітету України від 10.06.2008 №13-05/173 до наказу Антимонопольного комітету України від 20.03.2003 №51 в частині, що стосується Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області, у встановлений в дорученні строк.
Отже, вирішуючи питання щодо невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, слід в першу чергу виходити із того, що такі обов'язки, їх зміст і обсяг повинні бути визначені Законом та підзаконним нормативно-правовим актом.
При цьому, в залежності від статусу посади державної служби, слід розрізняти види посадових обов'язків. Так, остання (найнижча) ланка посадової особи державної служби у відповідному підрозділі має менший обсяг і зміст обов'язків, в їх порівнянні із керівником державної служби такого підрозділу, в якого окрім виконання обов'язків, визначених законом, додатково наявні організаційно-розпорядчі функціональні права та обов'язки, як правило пов'язані із загальним керівництвом і контролем.
Так, статтею 8 Закону № 899-VIII закріплені обов'язки державного службовця, зокрема: безпосереднє виконання службових обов'язків з додержанням Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
10 червня 2008 року дорученням Антимонопольного комітету України № 13-05/173 до наказу від 20 травня 2003 року № 51 Головам територіальних відділень Комітету починаючи з 2009 року, при дослідженні регіональних ринків роздрібної торгівлі низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним пальним відповідно до вимог Технологічних карт, затверджених наказом Голови Комітету від 20 травня 2003 року № 51, надати Комітету висновки щодо проведеного дослідження відповідно до Таблиці, що додається. Термін: до 15 березня кожного року, (а.с. 139).
20 травня 2003 року наказом Антимонопольного комітету України № 51 «Про запровадження органами Комітету моніторингу пріоритетних ринків», запроваджено моніторинг органами Комітету пріоритетних ринків для здійснення постійного аналізу стану конкуренції на них, (а.с. 137).
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України «Про антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету.
Таким чином, моніторинг пріоритетних ринків проводиться органами АМКУ, до складу яких входять територіальні відділення.
Згідно з пунктом 1 доручення Комітету від 10.06.2008 №13-05/173, на яке здійснено посилання у оскаржуваному наказі, саме на Голів територіальних відділень Комітету покладено обов'язок надавати Комітету висновки щодо проведеного дослідження до 15 березня кожного року.
Тобто суб'єктом дисциплінарної відповідальності визначено Голову територіального відділення.
Відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету України від 28 листопада 2019 року №23-рп (зі змінами) припинено з 01 червня 2020 року обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України шляхом приєднання до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Згідно п.7.2. цього Розпорядження змінено з 02 червня 2020 року найменування Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, (а.с. 220-231).
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Відповідно до Розпорядження Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р «Про Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України» (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року №291/5482 у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відділення має такі повноваження, в тому числі проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, у тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Територіальне відділення Комітету очолює голова відділення, який призначається та звільняється Головою Комітету.
Голова відділення, особа, яка виконує його обов'язки, в тому числі, видає накази, розпорядження, затверджує положення, інструкції та інші акти, обов'язкові для працівників відділення.
Голова відділення під час реалізації завдань, покладених на відділення, має такі повноваження, в тому числі, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, у тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Враховуючи вищенаведене, виконання наказу Голови Комітету від 20.05.2003 №51 щодо дослідження регіональних ринків роздрібної реалізації низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного палива в межах областей за даними попереднього року повинен був забезпечити Голова Західного міжобласного територіального відділення АМКУ, а не начальник ВДР в Закарпатській області.
Суду не надано доказів, що ОСОБА_1 , як начальник Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області отримував розпорядження (накази) від голови Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з моменту призначення ОСОБА_1 на посаду, які б стосувались виконання наказу Голови Комітету від 20.05.2003 №51.
Тому посилання на наказ Голови Комітету від 20.05.2003 №51 та доручення Комітету від 10.06.2008 №13-05/173 як на підставу для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарної відповідальності є явно помилковим, оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом, на якого покладено обов'язки у дорученні №13-05/173.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, оскільки у випадку, що склався, відсутнє невиконання або неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків щодо невиконання доручення Антимонопольного комітету України від 10.06.2008 №13-05/173 до наказу Антимонопольного комітету України від 20.03.2003 №51 в частині, що стосується Відділу досліджень і розслідувань в Закарпатській області, у встановлений в дорученні строк, а відтак наказ Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 154/к від 15.06.2021 року "Про накладення дисциплінарного стягнення" щодо ОСОБА_1 , є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії" (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відтак, на переконання суду, решта доводів позивача на обґрунтування своїх вимог у даній справі, не вимагають детального спростування в рамках даної адміністративної справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн., що підтверджується платіжне доручення № 30 від 18 червня 2021 року, (а.с. 31).
Таким чином, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 (із урахуванням уточнень від 06.10.2021р.) до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 154/к від 15.06.2021 року "Про накладення дисциплінарного стягнення" щодо ОСОБА_1 ..
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль