Справа № 569/23092/21
15 листопада 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Кучиної Н.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 569/23092/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла», третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Касюк Віктор Васильович про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, -
11 листопада 2021 року до Рівненського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла», третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Касюк Віктор Васильович про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою суду від 12 листопада 2021 року вказаний позов залишений без руху, із наданням строку для виправлення недоліків.
12 листопада 2021 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом встановлення заборони для ТзОВ ФК Амбрелла здійснювати будь-які дії щодо розпорядження нерухомим майном, а саме: квартирою, об'єктом житлової нерухомості, загальною площею 66,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі (але не виключно) відчужувати у будь-якій спосіб, передавати в іпотеку, в найм (оренду), вносити до статутного капіталу юридичних осіб, передавати на зберігання, а також здійснювати будь-які інші дії, що можуть безпосередньо вплинути на характеристики зазначеного нерухомого майна (переплановувати, добудовувати, перебудовувати, зносиш існуючі та/або зводити нові будівлі, споруди).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.11.2021 року заява розподілена судді Кучиній Н.Г. та передана по контрольному журналу судових справ і матеріалів, для розгляду судді Кучиній Н.Г. 15 листопада 2021 року.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову судом встановлено, що така заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Суд також зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).
Разом з тим, наведені в заяві доводи про необхідність забезпечення позову шляхом встановлення заборони для ТзОВ ФК Амбрелла здійснювати будь-які дії щодо розпорядження нерухомим майном, а саме: квартирою, об'єктом житлової нерухомості, загальною площею 66,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі (але не виключно) відчужувати у будь-якій спосіб, передавати в іпотеку, в найм (оренду), вносити до статутного капіталу юридичних осіб, передавати на зберігання, а також здійснювати будь-які інші дії, що можуть безпосередньо вплинути на характеристики зазначеного нерухомого майна (переплановувати, добудовувати, перебудовувати, зносиш існуючі та/або зводити нові будівлі, споруди), до вирішення справи по суті, не є безспірним свідченням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Окрім того, позивачами не надано належних та допустимих доказів, що відповідачем вчиняються дії щодо відчуження майна, на яке позивач просить встановити заборони для ТзОВ ФК Амбрелла здійснювати будь-які дії щодо розпорядження нерухомим майном.
При цьому, у порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить ціни позову, про забезпечення якого просить заявник.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову подана з порушенням ст. 151 ЦПК України, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову повернути заявнику.
Разом з тим, суд роз'яснює заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 151-154, 260, 262 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 569/23092/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла», третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Касюк Віктор Васильович про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння- повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.Г. Кучина