16 листопада 2021 року м.Суми
Справа №577/3040/21
Номер провадження 22-ц/816/1530/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.
сторони:
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідач - Житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство «Житлосервіс»,
розглянув у приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житлового ремонтно-експлуатаційне підприємство «Житлосервіс»
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2021 року, ухвалене у складі судді Галяна С.В. в приміщенні Конотопського міськрайонного суду Сумської області, повний текст якого складено 30 липня 2021 року,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житлового ремонтно-експлуатаційне підприємство «Житлосервіс»(далі - ЖРЕП «Житлосервіс») про захист прав споживачів та стягнення майнової та моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .
Унаслідок незадовільного стану та відсутності ремонту даху будинку, з 2013 року її квартиру постійно заливає.
Вказує, що вона неодноразово зверталася до ЖРЕП «Житлосервіс», Конотопської міської ради з проханням відремонтувати дах, але позитивної відповіді не отримала.
12 квітня 2021 року комісією у складі працівників ЖРЕП «Житлосервіс» проведено обстеження квартири, за результатами якого було зафіксовано, що у результаті постійного залиття квартири пошкоджено стелю в кухні, вітальні, кладовій, на стінах грибок.
Зазначає, що вона проживає у квартирі разом з сином інвалідом за станом психічного здоров'я. Коштів на самостійний ремонт даху не має, оскільки є малозабезпеченою особою.
Згідно з висновком експерта від 04 червня 2021 року вартість ремонтно-будівельних робіт і застосованих матеріалів по усуненню пошкоджень, які виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 15430,80 грн.
Окрім матеріальної шкоди, діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона вимушена проживати разом з дитиною у квартирі, де на стінах грибок, яким вони дихають. Дитину вигляд стель дратує, і він постійно хвилюється.
Враховуючи характер та обсяг фізичних душевних, психічних страждань, характер немайнових втрат, розмір моральної шкоди становить 5000 грн.
Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ЖРЕП «Житлосервіс» на її користь майнову шкоду в розмірі 15430,80 грн, моральну шкоду в розмірі 5000 грн, витрати за експертизу у розмірі 1600 грн.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 29 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з ЖРЕП «Житлосервіс» на користь ОСОБА_1 15430 грн 80 коп. майнової шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , 2000 грн моральної шкоди та 1600 грн витрат за проведення експертного дослідження.
Стягнув з ЖРЕП «Житлосервіс» 1816 грн судового збору на користь держави.
В апеляційній скарзі, ЖРЕП «Житлосервіс» посилаючись на неповне та всебічне дослідження судом всіх обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У доводах апеляційної скарги зазначає, що акт від 12 квітня 2021 року не відповідає типовій формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», а тому вважає, що даний акт є недостовірним доказом протиправних дій відповідача та не свідчить про його вину у заподіянні матеріальної шкоди майну позивачки.
Вказує, що висновок експерта від 04 червня 2021 року не містить висновків про дату та причини події, що спричинили негативні наслідки, які були пов'язані з діями відповідача. Крім того об'єктом дослідження були лише приміщення квартири позивачки, проте не досліджувався стан покрівлі даху, місце протікання води з покрівлі даху до приміщень квартири не встановлено.
Також вважає недопустимими доказами надані позивачкою щодо неодноразового звернення до відповідача з питань усунення пошкодження покрівлі даху у підтвердження бездіяльності останнього, оскільки звернення датовані після складання акту та не можуть свідчити про обставини невиконання та неналежного виконання покладених на ЖРЕП «Житлосервіс» обов'язків по утримання будинку у минулому.
Зазначає, що позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діянням ЖРЕП «Житлосервіс», що виключає ту обставину, що саме діями відповідача було завдано шкоду її майну.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ЖРЕП «Житлосервіс» у залитті квартири ОСОБА_1 внаслідок незабезпечення проведення відповідачем ремонту даху будинку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 ( а. с. 9-11).
Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 , квартира розташована на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку, загальною площею 32,4 кв.м (а. с. 6-8).
01 березня 2020 року між ЖРЕП «Житлосервіс» та співвласником багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 в особі начальника управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради Павлюченка Г.П. укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а. с. 30-33).
Відповідно до умов вказаного договору послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Управитель зобов'язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог та цього договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт ат послуг; своєчасно проводити підготовку будинку до експлуатації в оснньо-зимовий період; інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно акту ЖРЕП «Житлосервіс», складеного 12 квітня 2021 року комісією у складі: головного інженера Кукушкіна В.А., майстра ОСОБА_2 , пічника ОСОБА_3 та з участю квартиронаймача ОСОБА_1 , проведено комісійне обстеження квартири АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено: кухня - стеля сухі пятна після затікання води 0,8 кв.м, вздовж стелі - грибок; кімната - стеля (шпаклівка), вздовж всього периметру грибок; вітальня - стеля (шпаклівка), грибок; кладова - стеля (побілка) грибок (а. с. 38).
Відповідно до висновку експерта № 03/21 від 04 червня 2021 року, вартість ремонтно-будівельних робіт і застосованих матеріалів при проведенні робіт по усуненню пошкоджень, які виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 15430,80 грн (а. с. 12-29).
В квітні-травні 2021 року ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Конотопської міської ради та ЖРЕП «Житлосервіс» із заявами щодо ремонту покрівлі будинку над її квартирою з метою уникнення потрапляння води до житла (а. с. 41-44).
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільно-процесуального судочинства, дає підстави для висновку про те, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
За приписами ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Пунктом 2.8.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 встановлено, що під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються, зокрема, такі роботи: приведення в технічно справний стан прибудинкової території із забезпеченням безперешкодного відведення атмосферних і талих вод від відмостки, спусків (входів) у підвал і їх віконних приямків; забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
У деліктних правовідносинах обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою покладається на позивача. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
З матеріалів справи вбачається, що пошкодження квартири, належної ОСОБА_1 , яка розташована на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ,сталося внаслідок потрапляння до неї вологи через стелю. Оскільки квартира позивачки знаходиться на п'ятому (останньому) поверсі будинку, то її залиття сталося внаслідок протікання даху будинку. Вказану обставину, яка підтверджується актом комісії ЖРЕП «Житлосервіс» від 12.04.2021 року та висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 04.06.2021 року, відповідачем не спростовано. Будь-яких доказів на підтвердження того, що залиття квартири позивачки сталося не внаслідок протікання даху будинку, а з інших причин, відповідачем суду не надано.
Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги щодо невідповідності акту від 12 квітня 2021 року нормативним актам, оскільки відповідний акт складений працівниками ЖРЕП «Житлосервіс», які уповноважені законом здійснювати огляд (обстеження) квартири. Крім того, вказаний акт містить чітку та конкретну інформацію щодо предмета доказування, а відтак, є допустимим доказом.
Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що висновок експерта від 04 червня 2021 року не є належним доказом, так як експертом не досліджувалось стан покрівлі даху, місце протікання води з покрівлі даху до приміщень квартири, оскільки відповідачем не надано доказів на спростування висновку експерта про встановлення дійсних причин залиття квартири, не заявлено клопотання про проведення експертизи, а також не надано інших доказів на підтвердження своїх заперечень.
Отже, виходячи з встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що внаслідок бездіяльності ЖРЕП «Житлосервіс», яка полягає в неналежному технічному обслуговуванні покрівлі будинку, сталося залиття квартири позивачки, у зв'язку з чим останній завдано майнову та моральну шкоду.
Відповідачем, всупереч вищезазначених норм закону, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що шкоду позивачці завдано не з його вини.
Посилання відповідача на те, що позивачкою не надано доказів щодо виклику представника відповідача для складання акту-претензії з приводу ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, зокрема щодо не забезпечення ремонту даху, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказана обставина не доводить відсутність вини відповідача та не звільняє останнього від відповідальності за завдану позивачці шкоду.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У пункті п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Колегія суддів погоджується з розміром присудженої з відповідача на користь позивачки моральної шкоди в сумі 2000 грн, оскільки суд першої інстанції при визначенні її розміру виходив з загальних засад справедливості, добросовісності та розумності.
За встановлених обставин справи та вимог закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Житлового ремонтно-експлуатаційне підприємство «Житлосервіс»
залишити без задоволення.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Т.А. Левченко
Судді : В.І. Криворотенко
О.І. Собина