Справа №: 486/1451/21 Провадження № 3/486/750/2021
10 листопада 2021 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Савіна О.І.
при секретарі - Матіївій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добро-Олександрівка Овідіопольського району Одеської області, реєстраційний РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 28.08.2021 року близько 22:30 год., перебуваючи за місцем свого проживання - в квартирі АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 виражаючись на її адресу нецензурною лайкою.
У відповідності до п.3) ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно п.14) ч.1 ст. 1 зазначеного Закону, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як, вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився двічі - 18.10.2021 року та 10.11.2021 року, причини неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи сповіщений вчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленнями. Окрім того, ОСОБА_1 достеменно було відомо, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього розглядатиметься в Южноукраїнському міському суді, про що є відмітка в протоколі про адміністративне правопорушення та який містить особистий підпис ОСОБА_1 .. Клопотань про відкладення справи від нього не надходило, тому суд вважає ОСОБА_1 належним чином повідомленим, що є підставою для розгляду справи у його відсутність, як передбачено ч.1 ст. 268 КУпАП.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
З метою дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення визначених ст. 277 КУпАП, суд вважає за доцільне розглянути вказану справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, за наявним письмовими матеріалами.
Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім того, суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» від 01.07.2021 року, внесено зміни до ч.1 ст. 173-2 КУпАП та ч.2 ст. 268 КУпАП. Так, у ч.2 ст. 268 КУпАП чітко регламентовано при розгляді, яких справ про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, при цьому ч.1 ст. 173-2 КУпАП, із вказаного переліку виключено.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , в графі пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності зазначив, що з протоколом не згоден та в письмових поясненнях вказав, що дружину не ображав, однак таке спростовується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 750663 від 06.09.2021 року, який, згідно положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 28.08.2021 року, з яких слідує, що дійсно 26.08.2021 року ОСОБА_3 , в присутності їх малолітнього сина ОСОБА_4 , 2011 року народження, виражався на її адресу нецензурною лайкою, принижував її гідність (а.с. 1, 3, 4, 5).
При накладенні стягнення, згідно положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Дослідивши письмові матеріали справи, враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_3 , суд вважає доцільним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу передбаченого санкцією ч.1 ст. 173-2 України про адміністративні правопорушення. На думку суду таке адміністративне стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових адміністративних правопорушень.
У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати пов'язані зі сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір розміром - 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 коп. (Судовий збір на користь держави по примусовому стягненню (аліменти і т.д: М.КИЇВ ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 37993783 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA908999980313111256000026001 22030106 Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)"00" Без деталізації за відомчою ознакою).
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови, перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Южноукраїнського міського суду Олександр Іванович Савін