Справа №478/1306/21
пров. №2-а/478/13/2021
15 листопада 2021 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Поліщук С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4945995 від 24 жовтня 2021 року,
02 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4945995 від 24 жовтня 2021 року, винесену інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Яником В.І. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень закривши провадження у справі, стягнути з відповідача на його користь судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 454 гривень та зобов'язати відповідача відшкодувати сплачений ним штраф у розмірі 510 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24 жовтня 2021 року інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Яником В.І. до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, за те, що він 24 жовтня 2021 року о 18 год 30 хв. керував транспортним засобом автомобілем марки «MAN TGX 26.560» номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «TAD НПН-35» номерний знак НОМЕР_2 , ширина якого перевищувала допустиму норму 2.60 метрів, не маючи відповідного дозволу на перевезення великогабаритного вантажу, чим порушив п.22.5 ПДР України. Позивач зазначив, що в процесі складання постанови у нього була відсутня можливість надати пояснення щодо наявності дозволу та дозвільних габаритів транспортного засобу, що змусило його в подальшому сплатити штраф для уникнення звернення постанови до примусового виконання в подвійному розмірі, та оскаржити зазначену постанову до суду.
Також вказав, що зазначеній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину у даному правопорушенні, постанова не відповідає обставинам справи, працівник поліції не в повній мірі встановив необхідні для вирішення справи обставини, оскільки вимоги п.22.5 ПДР України він не порушував, так як здійснював керування транспортним засобом габаритні параметри якого не перевищували нормативні, а проведення зупинки транспортного засобу було здійснено інспектором патрульної поліції без дотримання відповідної процедури на узбіччі дороги, та за відсутності зони габаритно-вагового контролю, при цьому, без здійснення будь-яких замірів транспортного засобу, тому просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4945995 від 24 жовтня 2021 року.
Ухвалою суду від 04 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд адміністративної справи.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, просив проводити судовий розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, проте надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 24 жовтня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Яником В.І. під час виконання своїх службових обов'язків, близько 18 год 30 хв. на 300 км. автодороги Н-03, було виявлено транспортний засіб автомобіль марки «MAN TGX 26.560» номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «TAD НПН-35» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який перевозив великогабаритний вантаж шириною 2.6 метрів без відповідного дозволу органів Національної поліції України, чим порушив п.4 постанови КМУ №30 та п.22.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП. Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_1 винесена у відповідності до чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, тому просив відмовити у задоволені позову. Крім того, просив суд проводити судовий розгляд без участі представника відповідача.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Матеріалами справи встановлено, що 24 жовтня 2021 року близько 18 год 30 хв. на 300 км. автодороги Н-03, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MAN TGX 26.560» номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «TAD НПН-35» номерний знак НОМЕР_2 , ширина якого перевищувала допустиму норму 2.6 метрів при цьому не мав відповідного дозволу на перевезення великогабаритного вантажу, чим порушив п.4 постанови КМУ №30 та п.22.5 ПДР України.
24 жовтня 2021 року інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Яником В.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4945995 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, відповідно до якої на водія ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, яку останній отримав того ж дня.
Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами п.1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року №2862-ІV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила), згідно п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п.4 Правил).
Пунктом 25 Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
У відповідності до ч.1 ст.132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивачу ОСОБА_1 ставиться в провину керування транспортним засобом ширина якого перевищувала допустиму норму 2,6 метрів при цьому не мав відповідного дозволу на перевезення великогабаритного вантажу.
Відповідно до п.1.10. ПДР, габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Підпунктом 7 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27 червня 2007 року №879 (далі - Постанова) визначено, що місце здійснення габаритно-вагового контролю являється спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.
Відповідно до п.3 Постанови, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
За приписами п.6 Постанови, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Згідно з п.13 Постанови, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Відповідно до п.15 Постанови, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль
Крім того, відповідно до п.18 зазначеної вище Постанови за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Таким чином, доказом того, що позивач ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом ширина якого перевищувала допустиму норму, в розумінні Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27 червня 2007 року №879, є відповідний документ, який видають посадові уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
З оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення не вбачається, якими саме доказами керувався відповідач обґрунтовуючи винуватість позивача у скоєнні правопорушення. Зі змісту самої постанови не зрозуміло, на підставі чого було встановлено, що ширина транспортного засобу перевищувала допустиму норму 2,6 м, як здійснювався габаритно-ваговий контроль транспортного засобу та вантажу, який перевозився та на скільки саме допущено перевищення ширини габаритів транспортного засобу. Фактична зупинка автомобіля була здійснена на узбіччі дороги при відсутності стаціонарного чи пересувного пунктів, в вечірню годину доби, лише за наявності автомобіля поліції, до того ж, доказів того, що вимірювання транспортного засобу відбулося з використанням відповідного обладнання, матеріали справи не містять.
В даному випадку відповідачем не надано жодних доказів та не доведено дотримання вказаної вище процедури, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів транспортного засобу певним нормам із складенням відповідного документу.
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Пунктом 25 Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
Аналогічні приписи містить Порядок, затверджений постановою КМ України від 27 червня 2007 року №879, який, окрім цього, у пункті 22 передбачає, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.22 Порядку).
Згідно ст.265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене статтею 132-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 рудня 2008 року №1102 затверджено Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках.
В даному випадку, транспортний засіб позивача не був затриманий відповідачем та після прийняття постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач продовжив рух.
З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до вищевикладених положень підзаконних нормативно-правових актів, відповідач мав би затримати транспортний засіб позивача, однак, всупереч таким вимогам, відповідач по справі жодних дій щодо затримання даного транспортного засобу не вчинив.
За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст.280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором не були з'ясовані ці обставини.
Разом з тим, факт вчинення правопорушення позивачем ОСОБА_1 , а саме керування транспортним засобом ширина якого перевищувала допустиму норму 2.60 метрів, при цьому не маючи відповідного дозволу на перевезення великогабаритного вантажу, крім постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4945995 від 24.10.2021 року, будь-якими іншими доказами відповідачем не підтверджено.
Приписами ч.2 ст.77 КАС України чітко визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, відповідачем, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення згідно ч.2 ст.77 КАС України, не надано жодного доказу, який би підтверджував факт перевищення габаритних параметрів транспортного засобу, як зазначено в оскаржуваній постанові.
В силу ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування, не надано до суду жодних доказів, які б беззаперечно підтвердили факт порушення позивачем ОСОБА_1 вимог п.4 Порядку та п.22.5 Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом ширина якого перевищувала допустиму норму 2.60 метрів, при цьому не маючи відповідного дозволу на перевезення великогабаритного вантажу, а тому відповідно, факт скоєння ним оскаржуваного адміністративного правопорушення є недоведеним, в зв'язку із чим, притягнення останнього до адміністративної відповідальності шляхом винесення спірної постанови не може вважатися законним і обґрунтованим.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині вимог щодо скасування постанови серії ЕАО №4945995 від 24 жовтня 2021 року та закриття провадження по справі.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача відшкодувати сплачений ним штраф у сумі 510 (п'ятсот десять) гривень з бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України, суд може прийняти одне з таких рішень:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Окремий порядок повернення коштів передбачений Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженог о наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.
Вказана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №757/2757/16-а
Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відшкодувати сплачений штраф, оскільки вважає їх передчасними та необґрунтованими.
У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 454 грн.
Керуючись ст.ст.2, 5-9, 72-77, 90, 243-246, 250, 271, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4945995 від 24 жовтня 2021 року, - задовольнити частково.
Постанову інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Яника Владислава Ігоровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4945995 від 24 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень скасувати.
Провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП - закрити.
В останній частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 454 грн.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено 15 листопада 2021 року.
Суддя І.П. Сябренко