Справа № 474/918/21
Провадження № 1-кс/474/419/21
про накладення арешту на майно
15.11.21 року смт. Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного 11.11.2021р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152200000246, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України, про арешт майна, -
встановив:
12.11.2021р. прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_3 (далі - прокурор) звернувся до слідчого судді з клопотанням, в рамках кримінального провадження, внесеного 11.11.2021р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152200000246, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України, в якому, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на автомобіль марки “Mersedes Vito 110 CDI”, 1999 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрованого за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації власника: Хмельницька область, Чемеровецький район, с. Гусятин, та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_5 , заборонивши його відчуження, розпорядження та користування будь-яким особам.
Посилаючись на приписи ст.ст. 40, 98, 100, 170, 171 КПК України, прокурор вказує на необхідність накладення арешту на вказане майно з метою з береження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору.
Також прокурор вказує, що вищевказаний речовий доказ має значення для кримінального провадження так як являється засобами чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення та (або) зберіг на собі його сліди.
Поза розумним сумнівомє підстави вважати, що зазначений транспортний засіб. Може бути призначений для забезпечення кримінального правопорушення під час здійснення злочинної діяльності у виді реалізації зброї та вибухових пристроїв.
Прокурор у судове засідання не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, про причини неявки не повідомив.
Власник майна підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомленіпро час, дату та місце судового розгляду.
Водночас 15.11.2021р. від захисника ОСОБА_6 надійшли заперечення на клопотання про накладення арешту на майно, в якому останній просить відмовити в задоволенні клопотання, так як автомобіль на який прокурор просить накласти арешт не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України. Захисник ОСОБА_6 також просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі у зв'язку зі зайнятістю в м. Одеса.
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб, які беруть участь у розгляді клопотання про арешт майна, в судове засідання не перешкоджає розгляду вказаного клопотання, а тому вважаю доцільним розглянути питання про арешт майна за відсутності учасників судового розгляду.
Вивчив матеріали клопотання, вважаю встановленим таке.
Як вбачається з матеріалів клопотання, яке подане до суду 12.11.2021р., в строк визначений ч. 5 ст. 171 КПК України, 11.11.2021р., о 15 год. 12 хв. до Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення про те, що неподалік зупинки “Криве Озеро” на авто шляху М05 Київ-Одеса невідомі особи погрожували вогнепальною зброєю та поїхали на автомобілю марки Мерседес Віто білою кольору НОМЕР_3 в бік с. Криве Озеро Миколаївської області.
За даним фактом СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження за № 12021152200000246, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Проведеними невідкладними слідчими діями по приїду на місце події, а саме на околицю с. Криве Озеро автодороги Київ-Одеса 302 км було проведено поверхневий огляд автомобіля марки “Mercedes Vito 110 CD1”, 1999 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який вилучено в якості речового доказу та направлено на зберігання до СПД № 1 Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Постановою слідчої СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 12.11.2021р. Вказаний автомобіль визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та направлено на зберігання до СПД № 1 Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Вищевказані обставини підтверджується: витягом з ЄРДР за № 12021152200000246; протоколом огляду місця події від 12.11.2021р.; постановою про визнання і приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 12.11.2021р.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При чому ч. 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, причому у даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.ч. 10 та 11 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частинами 1-4 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
В сукупності вищевикладеного вважаю, що прокурор не довів необхідність арешту вищевказаного майна з метою збереження речових доказів, так як вищевказаний автомобіль не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, з огляду на таке.
Згіднопротоколу затриманняОСОБА_5 від 11.11.2021р. слідує, що під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 75 420 грн., джерело походження яких не встановлено, зброю зовні схожу на пістолет калібру 9 мм моделі “Stalker MOD 914-UK” № НОМЕР_4 , разом із 5 боєприпасами калібру 9 мм Р.А.
Упред'явленій ОСОБА_8 12.11.2021р. підозрі вказано, що “...11.11.2021р., ОСОБА_5 перебуваючи на 302 км автодороги Київ-Одеса, неподалік с. Криве Озеро Первомайського району Миколаївської області, був затриманий працівниками поліції Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, та в присутності понятих був проведений особистий обшук ОСОБА_5 .
В ході обшуку працівниками поліції ззаду під нижнім одягом було виявлено та вилучено придатний до стрільби, ручний гладкоствольний самозарядний пістолет калібру 9 мм моделі “Stalker MOD 914-UK” № НОМЕР_4 , виробництва Туреччина, що є вогнепальною зброєю із видаленим елементом, що перешкоджає вильоту кульового снаряду із каналу ствола та запресуванням газовідвідного отвору разом із чотирма пістолетними патронами “Сова П” калібру 9 мм Р.А., що споряджені полімерною (гумовою) кулею та є бойовими припасом...”.
Тобто вилучені вогнепальна зброя та боєприпаси знаходилися при ОСОБА_5 , а не безпосередньо в автомобілі. Автомобіль не використовувався як місце зберігання зброї та боєприпасів, або з метою забезпечення придбання, передачі чи збуту вогнепальної зброї чи боєприпасів, а відтак не можна вважати, що автомобіль підшуканий, виготовлений, пристосованийчи використанийяк засібчи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігна собі його сліди або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом. Сам по собі факт визнання слідчим автомобіля речовим доказом не свідчить, що він таким являється.
Отже вищевказаний автомобіль не можна розцінювати як речовий доказ в рамках кримінального провадження, внесеного 11.11.2021р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152200000246, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України, оскільки він не є матеріальнимоб'єктом, який бувзнаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігна собі його сліди, не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі не є предметом, що бувоб'єктом кримінально протиправних дій, набутимкримінально протиправним шляхом.
Таким чином клопотання прокурора про арешт автомобіля марки “Mersedes Vito 110 CDI”, 1999 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 є безпідставним та необґрунтованим, а відтак не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173, 369-372 КПК України, -
постановив:
В задоволення клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного 11.11.2021р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152200000246, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України, про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1