ЄУН № 336/7488/21
пр. № 2/336/4820/2021
Іменем України
12.11.2021 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., при секретарі Овчаренко К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , вказуючи про те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 23.08.1997 по 12.02.2015 р. Шлюб зареєстрований Шевченківським відділом ДРАЦС Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 473 та розірвано за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.02.2015. Від вказаного шлюбу сторони мають повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання і оскільки відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь на утримання доньки аліменти в розмірі ј частини заробітку щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Ухвалою суду від 17.09.2021 року відкрите провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач до суду не з'явився вдруге, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою проживання та у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, однак відповідач причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.
Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
При дослідженні матеріалів справи встановлено наступне:
Згідно зі свідоцтвом про народження, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.02.2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Цим же рішенням з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з довідкою Київського національного університету культури і мистецтв від 03.09.2021 року, ОСОБА_3 є студентом 1 курсу, групи СХ-41, денної форми навчання на контрактній основі. Термін навчання з 01.09.2021 року по 30.06.2025 року.
Між позивачкою та Київським національним університетом культури і мистецтв 18.08.2021 року укладено договір № 29677 про підготовку фахівця з вищою освітою, а саме ОСОБА_3 .
Згідно з п.п «б» п. 4.1. п. 4 договору, встановлена річна оплата за навчання в розмірі 45000 гривень за навчальний рік.
Згідно з квитанцією, позивачем здійснено оплату за навчання згідно з договором № 29677 за студентку ОСОБА_3 , 1 курс, 1 семестр в сумі 22500 гривень.
ОСОБА_3 проживає разом із позивачкою, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання за відомостями департаменту реєстрацінпих послуг Запорізької міської ради.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
В силу ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятоюстатті 157 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч. 1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу, в ч. 1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Положеннями статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до п. 20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду.
З огляду на те, що ОСОБА_3 , після досягнення повноліття продовжує навчання і не має самостійного заробітку, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів є обґрунтованими.
При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує те, що відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання і потребує такої допомоги.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, ч.1 ст. 430 ЦПК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову, а рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно п. 3 ч. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом надання заперечень з приводу підстав для стягнення та розміру аліментів, наведені позивачем обставини підтверджені дослідженими доказами, дійсно встановлено, що ОСОБА_3 продовжує навчання та потребує коштів для забезпечення його потреб до закінчення навчання або досягнення 23 років, тому суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог 2 повному обсягу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини заробітку, щомісячно, починаючи з 13 вересня 2021 року і до припинення навчання ОСОБА_3 , але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаємо наступні відомості:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя О.А. Савеленко