Справа №:755/18324/21
Провадження №: 6/755/1528/21
про відмову у відкритті провадження у справі
"11" листопада 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., вивчивши матеріали заяви Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , приватний виконавець Говоров Павло Володимирович, приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович, про заміну сторони виконавчого провадження, -
До Дніпровського районного суду м. Києва 15.10.2021 надійшла заява Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , приватний виконавець Говоров Павло Володимирович, приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович, про заміну сторони виконавчого провадження, яку було передано в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2021.
Як убачається із заявлених вимог, заявник просить суд: замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим написом № 482 від 08.02.2011 про звернення стягнення на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , власником якої виступає ОСОБА_1 , яка одночасно є позичальником за кредитним договором № 410/101/08-Ж від 20.05.2008, на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором у сумі 1 152 933,70 грн, а саме замінити стягувача з ПАТ «УКРСОЦБАНК», ЄДРПОУ: 00039019, на його правонаступника АТ «АЛЬФА-БАНК», ЄДРПОУ: 23494714.
Вимоги заяви мотивовані тим, що на виконанні у приватного виконавця Валявського О.А. перебуває виконавче провадження № 55281762 щодо примусового виконання виконавчого напису № 482 від 08.02.2011 про звернення стягнення на вищевказану квартиру, власником якої виступає ОСОБА_1 , яка одночасно є позичальником за кредитним договором № 410/101/08-Ж від 20.05.2008, на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором у сумі 1 152 933,70 грн. 15.10.2019 було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ «АЛЬФА-БАНК».
Вивчивши заяву та додані документи, суд дійшов таких висновків.
30.11.2017 приватним виконавцем Горовим П.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55281762 з примусового виконання виконавчого напису № 482, вчиненого 08.02.2011 приватним нотаріусом Ковальчук С.П., про звернення стягнення на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу в розмірі 1 152 933,70 грн. Боржником за виконавчим провадженням є ОСОБА_1 , а стягувачем ПАТ «УКРСОЦБАНК».
Заявник посилається на те, що приватний виконавець Горовий П.В. зупинив діяльність, у зв'язку з чим виконавче провадження № 55281762 було передано приватному виконавцю Валявському О.А.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.2019, на підставі рішення про реорганізацію, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи АТ «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого є АТ «АЛЬФА-БАНК».
У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді аналогічних правовідносин по справі №826/7981/17 у своїй Постанові від 26.02.2020 року дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 3 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон України «Про виконавче провадження») підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема - виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 цього Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою статті 74 цього ж Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною першою статті 181 КАС України в редакції, яка діяла на час розгляду заяви в суді першої інстанції, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч. 1 ст. 287 КАС України у чинній на цей час редакції).
Відповідно до частини першої статті 264 КАС України в зазначеній редакції у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником (ч. 1 ст. 379 КАС України у чинній на цей час редакції).
У разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 181 КАС України (у відповідній редакції).
Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 264 КАС України в редакції, яка діяла на час розгляду заяви в суді першої інстанції, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Зазначена правова позиція є аналогічною викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 826/7941/17.
У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, оскільки заявником ставиться питання про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні приватним виконавцем рішень інших органів, зокрема, виконавчого напису нотаріуса, суддя доходить переконання, що такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом, а тому не підлягає розгляду Дніпровським районним судом м. Києва у порядку цивільного судочинства.
Тикам чином, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження за даною заявою у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 186, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження за заявою Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , приватний виконавець Говоров Павло Володимирович, приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович, про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: