15.11.2021
Провадження № 3/389/1085/21
ЄУН 389/2664/21
15 листопада 2021 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Богданова Олена Едуардівна, розглянувши в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , РНОКПП не відомий, який проживає: АДРЕСА_1 , не працюючого, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ОБ №108588, ОСОБА_1 13.09.2021 о 20.50 год. по вул.Д.Яворницького, в м.Знам'янка, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на місці зупинки на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alkotest 6820 та огляд у закладі охорони здоров'я КНПКОНДКОР відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Його представник - адвокат Юхименко Н.В. у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання, в якому просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Клопотання обгрунтувала тим, що у справі відсутні належні докази, які могли б свідчити про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначає, що при ознайомленні з матеріалами адміністративної справи було встановлено, що ні в протоколі, ні в матеріалах, доданих до нього, ні у самому відеозапису не відображено відомостей про будь-яку ідентифікацію відеокамери її модель, марка, серійний номер, сертифікати якості, докази проведення метрологічної перевірки, а також хто саме проводив відеозйомку, відеозапис переривається кадрами повної темряви. Крім того, на відеозапису видно, що о 21.02 год поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння приладом «Драгер» або в закладі охорони здоров'я. Будь-який прилад при цьому ОСОБА_1 не наданий, направлення в медичний заклад не вручено, заклад охорони здоров'я не називався. Назву цього закладу неможливо встановити і з протоколу, в якому цей заклад значиться як КМПКОНДКОР.
Зважаючи на викладене та відповідно до правил ст.268 КУпАП суддя вирішив за можливе справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП розглядати за його відсутності та за відсутності його представника, на підставі даних адміністративної справи.
Дослідивши матеріали провадження, а саме:
- протокол серії ОБ №108588 від 13.09.2021 відносно ОСОБА_1 ;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких вони були присутніми під час відмови ОСОБА_1 від продуву алкотестера «Драгер 6820»;
- відеозапис, який міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, де зафіксовані події, що мали місце 13.09.2021, суддя приходить до наступного.
Судом встановлено, що 13.09.2021 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що останній 13.09.2021 о 20.50 год. по вул.Д.Яворницького в м.Знам'янка, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на місці зупинки на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alkotest 6820 та огляд у закладі охорони здоров'я КНПКОНДКОР відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.2.5 Постанови КМУ від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху» - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.1ст.130 КУпАП передбачається відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Із досліджених в судовому засіданні чотирьох відеофайлів з невстановленого записуючого пристрою, які додані до протоколу серії ОБ № 108588 відносно ОСОБА_1 вбачається, що поліцейський автомобіль рухається із увімкненою сиреною, їде за автомобілем, ідентифікувати який неможливо, потім зупиняється і поліцейський проводить виховну бесіду з невстановленою особою щодо недопустимості порушення правил дорожнього руху. Все це відбувається у напівтемряві, хто саме керував та яким автомобілем - не видно. Відеозапис переривається кадрами повної темряви, через що не можливо зробити висновок, чи поліцейські після зупинки підійшли до того ж автомобіля, за яким рухалися.
Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, серед іншого, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Суд не вправі самостійно встановлювати на стадії розгляду протоколу відомості, які б ідентифікували відеокамери, а тому винесення постанови з посиланням на записи з них як доказ вини - незаконне.
В даному випадку ні в протоколі, ні в матеріалах, доданих до нього, ні у самому відеозапису не відображено відомостей про будь-яку ідентифікацію відеокамери її модель, марка, серійний номер, сертифікати якості, докази проведення метрологічної перевірки, а також хто саме проводив відеозйомку.
Верховний Суд у своєму рішенні від 15 листопада 2018 року №524/5536/17 зазначив, що якщо постанова про притягнення особи до відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фіксування правопорушення, цей доказ є неналежним.
Також Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Саме по собі описання адміністративного правопорушення в протоколі не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
А тому суддя вважає, що недотримання вимог закону з боку поліцейського призвели до того, що додані до протоколу відеозаписи не можуть бути використані, як належний та допустимий доказ.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність особи наступає за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, зазначена норма передбачає дві форми об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
При цьому основною ознакою суб'єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом. Зазначена обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності кваліфікуючих ознак цього правопорушення, зокрема, саме щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
В даному випадку в судовому засіданні не знайдено жодних даних, які б спростовували доводи представника ОСОБА_1 , викладені нею в клопотанні.
Крім цього, на відеозапису видно, що о 21.02 год. поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння приладом «Драгер» або в закладі охорони здоров'я, будь-який прилад при цьому ОСОБА_1 не наданий, направлення в медичний заклад не вручено, заклад охорони здоров'я не називався. Назву цього закладу неможливо встановити і з протоколу, в якому цей заклад значиться як КМПКОНДКОР, що суддя не може і не повинен самостійно розшифровувати.
Відповідальність за ст.130 КУпАП може наставати лише за відмову від проходження огляду в закладі охорони здоров'я а не за ухилення від огляду на місці. А в даному випадку ОСОБА_1 не направлявся ні до жодного закладу, і, відповідно в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, суд не може прийняти до уваги докази, наявні в матеріалах справи у вигляді письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які написані одним почерком про те, що вони начебто були присутні під час відмови ОСОБА_1 від продуву алкотестера «Драгер 6820» та те, що він був в стані алкогольного сп'яніння. Відтак пояснення свідків, що наявні у матеріалах справи, суд визнає недопустимими доказами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява N16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява N36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N926/08, рішення від 20.09.2016), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.ст.251 КУпАП).
Положення ст.62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, оцінюючи викладені вище докази у їх сукупності, суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена, працівниками поліції не надано належних та допустимих доказів. За таких обставин суддя вважає, що адміністративну справу відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.130 КУпАП необхідно закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.130, 247, 251, 252, 255, 256, 268, 277 КУпАП, суддя,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.Е. Богданова