11 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 924/1099/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Стратієнко Л. В.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз»
на рішення Господарського суду Хмельницької області
у складі судді Грамчука І.В.
від 21.04.2021
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Саврій В.А., Миханюк М.В., Дужич С.П.
від 12.08.2021
у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз»
до Приватного акціонерного товариства «Красилівський цукровий завод»
про стягнення 1 127 700,00 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу, 34 325,55 грн інфляційних втрат, 16 847,85 грн 3 % річних, 71 938,94 грн пені,
за участю представників:
від позивача: Волощук П.Ю.,
від відповідача: Оніщук Є.О.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Красилівський цукровий завод» про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 1 127 700 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу, 34 325,55 грн інфляційних втрат, 16 847,85 грн 3% річних, 71 938,94 грн пені.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем договору розподілу природного газу, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання № 42FP290-9666-19 від 01.11.2019.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
Відповідно до заяви-приєднання №42FР290-9666-19 від 01.11.2019 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), Приватне акціонерне товариство «Красилівський цукровий завод» (споживач) приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2498.
Згідно з пунктом 1.1 цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (пункт 1.2 Договору).
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3 Договору).
Згідно з пунктом 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Як встановлено у пункті 2.3 Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.
Згідно з пунктом 6.1 Договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини приєднаної потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.3 Договору).
Згідно з пунктом 6.4. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Пунктом 6.6. Договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Оператор ГРМ має право отримувати від споживача оплату за цим договором (підпункт 1 пункту 7.2 Договору).
Згідно з підпунктом 1 пункту 7.4 Договору споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (пункт 8.1 Договору).
Пунктом 8.2 Договору встановлено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1 Договору).
Приватне акціонерне товариство «Красилівський цукровий завод» за адресою м. Красилів, вул. Центральна, 4-а листом вих. № 623 від 26.12.2019 повідомило Акціонерне товариство «Хмельницьгаз», що за період з 01.10.2019 по 30.09.2020 планує спожити1050000 м.куб. по об'єктах: Приватне акціонерне товариство «Красилівський цукровий завод» - 1050000 м.куб., Побуткорпус - 0 м. куб., Мехмайстерня - 0 м. куб.
Відповідно до актів наданих послуг позивачем надано відповідачу послуг з розподілу природного газу на загальну суму 741 300,00 грн, а саме:
- №ХМЯ80002465 від 31.01.2020 на суму 91350,00 грн;
- №ХМЯ80004999 від 29.02.2020 року на суму 91350,00 грн;
- №ХМЯ80005995 від 31.03.2020 на суму 91350,00 грн;
- №ХМЯ80008289 від 30.04.2020 на суму 91350,00 грн;
- №ХМЯ80010841 від 31.05.2020 на суму 91350,00 грн;
- №ХМЯ80013374 від 30.06.2020 на суму 91350,00 грн;
- №ХМЯ80015938 від 31.07.2020 на суму 96600,00 грн;
- №ХМЯ8001844 від 31.08.2020 на суму 96600,00 грн.
Позивачем надіслано відповідачу акти наданих послуг за період з січня 2020 року по серпень 2020 року по договору розподілу природного газу, та додатково 17.09.2020 цінним листом з описом - за період з січня 2020 року по грудень 2020 року із проханням повернути по одному примірнику актів.
Проте, відповідачем акти не повернуто.
Приватне акціонерне товариство «Красилівський цукровий завод» листами від 12.02.2020 за №28, від 12.06.2020 №97 подало уточнену заявку на величину річної замовленої потужності на 2020 рік у порядку абзацу 3 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в редакції Постанови №2080. Згідно уточненої заявки відповідач повідомив позивача, що величина річної замовленої потужності на 2020 рік, згідно укладеного Договору розподілу природного газу становить 0 м.куб. Зазначене зменшення викликане відсутністю потреби в споживанні природного газу в зв'язку з перебуванням товариства на ремонті та нездійснені цукрового виробництва.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 21.04.2021 у справі №924/1099/20 у позові відмовив.
Рішення обґрунтовано тим, що протягом січня-серпня 2020 року переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єкту відповідача не проводилось. Опломбування обладнання підприємства на газопроводі спростовують факт надання послуг з розподілу газу Оператором ГРМ, а саме забезпечення: цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об'єкта Споживача для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу, оскільки за таких обставин у споживача не було доступу до газорозподільної системи цілодобово.
Приватне акціонерне товариство «Красилівський цукровий завод» скористалося правом, передбаченим статтею 613 Цивільного кодексу України та листами від 12.02.2020 за №28 та від 12.06.2020 за №97 подало уточнену заявку на величину річної замовленої потужності на 2020 рік, в порядку абзацу третього пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в редакції Постанови №2080. Згідно уточненої заявки відповідач повідомив позивача, що величина річної замовленої потужності на 2020 рік згідно укладеного Договору розподілу природного газу становить 0 м.куб. Зазначене зменшення викликане відсутністю потреби в споживанні природного газу у зв'язку з припиненням цукрового виробництва.
Відповідачем в період 2019-2020 р.р. не здійснювалась закупівля газу, який Акціонерне товариство «Хмельницькгаз» могло б транспортувати до споживача, що вказує на відсутність підтвердження у оператора ГРМ обсягів поставки природного газу. Відповідач відсутній в Реєстрі споживачів постачальника.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 12.08.2021 рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.04.2021 залишив без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Акціонерне товариство «Хмельницькгаз» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.04.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 у справі № 924/1099/20, у якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначив, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, зокрема, суди попередніх інстанцій застосували норму права не врахувавши висновків щодо застосування пункту 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 922/1703/20, а також посилається на відсутність висновку про застосування пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, згідно з яким у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу другого пункту 5 цієї глави, споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін. Зазначив, що позивач 09.04.2019 припинив газопостачання цукрового заводу об'єкту відповідача, шляхом встановлення інвентарної заглушки та її пломбування щодо адмінбудівлі цукрового заводу та гуртожитку, що підтверджено відповідними актами, тому послуги, які є предметом Договору від 01.11.2019, позивачем не надавались. Зазначив, що обставини встановлені у даній справі та обставини справи № 922/1703/20 не є тотожними, а тому зроблені в ній висновки не можуть застосовуватись під час розгляду даної справи. Відповідач скористався своїм правом та подав уточнені заявки на величину річної замовленої потужності на 2020 рік в порядку абзацу третього пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем в редакції постанови № 2080, яка не містила причин для відмови в задоволенні заяви відповідача поданої раніше.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом касаційного оскарження є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в частині висновків про відсутність у відповідача обов'язку оплачувати послуги з розподілу природного газу за договором №42FР290-9666-19 від 01.11.2019.
Відповідно до положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Акціонерним товариством «Хмельницькгаз» та Приватним акціонерним товариством «Красилівський цукровий завод» (Споживач), як не побутовим споживачем, був укладений Договір №42FР290-9666-19 від 01.11.2019 розподілу природного газу, шляхом подання відповідачем заяви-приєднання від 01.11.2019 за №42FР290-9666-19 до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. №2498.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній газовий рік.
Так, відповідно до положень пунктів 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ в редакції постанови №2080 від 07.10.2019 розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об'єктом (об'єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.
У випадку якщо річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.
На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об'єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.
Відповідно до пункту 5 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об'єкта на період до завершення повного газового року споживання природного газу цим споживачем та/або його об'єктом або за умови відсутності споживання споживачем, що не є побутовим, та/або його об'єктом природного газу протягом усього попереднього газового року річна замовлена потужність споживача (його об'єкта) визначається споживачем за його заявою. При цьому якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
У випадку коли новий споживач, що не є побутовим, та/або об'єкт споживача, що не є побутовим, фактично споживає природний газ повний газовий рік, величина річної замовленої потужності об'єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за попередній газовий рік, крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї глави.
У випадку приєднання нового об'єкта споживача, що не є побутовим (за умови наявності інших об'єктів з періодом експлуатації не менше одного повного газового року), величина річної замовленої потужності та фактичне використання такої потужності визначається по цьому об'єкту споживача окремо. По інших об'єктах споживача величина річної замовленої потужності та фактичне використання такої потужності визначається сумарно по всіх об'єктах.
Листом №623 від 26.12.2019 відповідач визначив заплановай обсяг споживання природного газу 1050000 м.куб. за період з 01.10.2019 по 30.09.2020 по об'єктах: 1. Приватне акціонерне товариство «Красилівський цукровий завод» - 1050000 м.куб. 2. Побуткорпус - 0 м.куб. 3. Мехмайстерня - 0 м. куб.
Тобто відповідач самостійно, визначив об'єкти споживання природного газу та здійснив замовлення потужності на ці об'єкти, у тому числі на 2020 рік, що відповідає приписам пункту 5 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшли висновку про відсутність у відповідача обов'язку оплачувати позивачу послуги з розподілу природного газу оскільки відповідно до актів про відключення газових приладів від 10.04.2019, Приватному акціонерному товариству «Красилівський цукровий завод» за адресою: м.Красилів, вул. Центральна, буд. 4 було відключено газові прилади АОГВ-30 (мех.майстерня) та АОГВ-50 - 1 шт., ПГ-4 - 1 шт. (гуртожиток), шляхом встановлення пломби та інвентарної заглушки на ввідному газопроводі, що підтверджується наявним в матеріалах справи фото з зображенням відокремленої труби, яка опломбована 347903934 ХМ ГАЗ С 47903934.
Однак, як вбачається з листа відповідача № 623 від 26.12.2019, ним не здійснювалось замовлення потужності у тому числі на 2020 рік на такі об'єкти споживача як мехмайстерня та гуртожиток. У цьому листі відповідач самостійно визначив об'єкти та вказав їх річну замовлену потужність, а саме: 1. Приватне акціонерне товариство «Красилівський цукровий завод» за адресою: м. Красилів, вул. Центральна, 4-а, - 1050000 м.куб. 2. Побуткорпус - 0 м.куб. 3. Мехмайстерня - 0 м. куб.
Крім того, спірним у цій справі є стягнення вартості послуг розподілу природного газу за договором від 01.11.2019 за №42FР290-9666-19. У той час як акти про відключення газових приладів на які посилаються суди попередніх інстанцій датовані 10.04.2019, тобто складені до моменту укладення спірного договору.
Також судами попередніх інстанцій достовірно не встановлено чи підтверджують ці акти факт припинення газопостачання саме до об'єктів відповідача, що є предметом регулювання спірного договору. З наявних в матеріалах справи фотографій з зображенням відокремленої та опломбованої труби також не можна встановити щодо якого саме об'єкта припинено газопостачання, належність цього об'єкта відповідачеві, а також відсутність у відповідача інших об'єктів крім мехмайстерні та гуртожитку, підключених до газоспоживання та які є предметом регулювання спірного договору.
Тобто судами попередніх інстанцій не встановлено об'єкти відповідача, які у спірний період були фактично підключені (приєднані) до газорозподільної системи позивача, а також беззаперечно приймаючи доводи відповідача про припинення газопостачання на його об'єкти, суди не з'ясували щодо яких саме об'єктів відповідача, підключених до газорозподільної системи, було припинено газопостачання у спірний період, коли відбулося і чи відбулося механічне від?єднання об'єктів відповідача від мереж і яких саме, а також чи подавалась відповідачем заява про остаточне припинення користування природним газом та розірвання договору.
Також судами попередніх інстанцій не встановлено назви вузлів обліку, адреси їх встановлення, а також не з'ясовано які з них у спірний період перебували у власності відповідача, а які у орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1». Не встановлено коли відбулася передача орендарем потужностей газопостачання відповідачеві, і яких саме, та коли були внесені відповідні зміни до персоніфікованих даних. Також, зважаючи на доводи відповідача про перебування товариства на ремонті та нездійсненні цукрового виробництва, не з'ясували чим у такому разі зумовлено укладення спірного договору від 01.11.2019, щодо яких об'єктів, а також адреси встановлення вузлів обліку (їх назви) до яких приєднані ці об'єкти та їх належність відповідачеві.
Без встановлення зазначених обставин висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності у відповідача обов'язку з оплати вартості послуг розподілу природного газу у спірний період є передчасним, оскільки згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції Постанови №2080, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20 викладено висновок згідно з яким, встановивши наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про існування у відповідача обов?язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови №2080 від 07.10.2019.
Верховний Суд погоджується з доводами позивача, що судами попередніх інстанцій безпідставно не було враховано висновки, викладені у постанові від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20, щодо застосування пункту 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції Постанови №2080, та не зазначено причин не врахування таких висновків.
Викладені у відзиві на касаційну скаргу доводи відповідача, що позивач 09.04.2019 припинив газопостачання цукрового заводу об'єкту відповідача, шляхом встановлення інвентарної заглушки та її пломбування щодо адмінбудівлі цукрового заводу та гуртожитку, що підтверджено відповідними актами, а тому послуги, які є предметом Договору від 01.11.2019, позивачем не надавались, також не спростовують існування у відповідача інших об'єктів, підключених до газорозподільної мережі. До того ж у такому разі дії відповідача щодо укладення з позивачем договору про розподіл природного газу від 01.11.2019 на об'єкти, на які за твердженням відповідача газопостачання припинено, без вирішення питання про відновлення газопостачання на такі об'єкти, є непослідовними та створюють правову невизначеність для позивача.
Також, суди попередніх інстанцій погодились з доводами відповідача, що він листами від 12.02.2020 за №28, від 12.06.2020 №97 подав уточнену заявку на величину річної замовленої потужності на 2020 рік у порядку абзацу 3 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в редакції Постанови №2080, та визначив величину річної замовленої потужності на 2020 рік, згідно укладеного Договору розподілу природного газу - 0 м.куб.
Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в редакції Постанови №2080, річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об'єктом (об'єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Тобто зазначений пункт регулює порядок визначення Оператором ГРМ замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Споживачу, що не є побутовим, який мав фактичний обсяг споживання природного газу об'єктом (об'єктами) споживача за попередній газовий рік, надано право до 01.11.2019 подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на 2020 рік.
Пунктом 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в редакції Постанови №2080, передбачено, що споживач, що не є побутовим, який здійснив замовлення річної потужності відповідно до абзацу третього пункту 2 цієї глави, має право з 10 липня по 23 липня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.
Однак судами попередніх інстанцій не встановлено існування між сторонами укладеного раніше договору на розподіл природного газу та наявності у відповідача фактичного обсягу споживання природного газу об'єктами, що є предметом регулювання договору від 01.11.2019, за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, тобто, що визначення величини замовленої потужності за договором від 01.11.2019 між сторонами відбувалося в порядку пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в редакції Постанови №2080. Зазначене виключає можливість дійти висновку про наявність у відповідача права скористатись передбаченим пунктом 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в редакції Постанови №2080, правом на подання відповідної заявки на уточнення (збільшення/зменшення) величини річної замовленої потужності.
Пунктом 5 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в редакції Постанови №2080 передбачено, що для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об'єкта на період до завершення повного газового року споживання природного газу цим споживачем та/або його об'єктом або за умови відсутності споживання споживачем, що не є побутовим, та/або його об'єктом природного газу протягом усього попереднього газового року річна замовлена потужність споживача (його об'єкта) визначається споживачем за його заявою. При цьому якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
У випадку коли новий споживач, що не є побутовим, та/або об'єкт споживача, що не є побутовим, фактично споживає природний газ повний газовий рік, величина річної замовленої потужності об'єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за попередній газовий рік, крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї глави.
У випадку приєднання нового об'єкта споживача, що не є побутовим (за умови наявності інших об'єктів з періодом експлуатації не менше одного повного газового року), величина річної замовленої потужності та фактичне використання такої потужності визначається по цьому об'єкту споживача окремо. По інших об'єктах споживача величина річної замовленої потужності та фактичне використання такої потужності визначається сумарно по всіх об'єктах.
Однак, судами попередніх інстанцій не з'ясовано чи є відповідач новим споживачем у розумінні пункту 5 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в редакції Постанови №2080, зважаючи на те, що спірний договір з Оператором ГРМ укладено 01.11.2019 та відповідачем подано заявку на встановлення річної замовленої потужності по його об'єктах: 1. Приватне акціонерне товариство «Красилівський цукровий завод» - 1050000 м.куб. 2. Побуткорпус - 0 м.куб. 3. Мехмайстерня - 0 м. куб., листом № 623 від 26.12.2019, на підставі якої позивачем здійснювався розрахунок замовленої потужності на 2020 рік.
А також не встановлено чи визначалась річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік за договором на розподіл природного газу від 01.11.2019 в порядку пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в редакції Постанови №2080, від чого залежить висновок про наявність/відсутність у споживача права подати заявки на уточнення (збільшення/зменшення) величини річної замовленої потужності відповідно до пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.
Щодо висновків судів попередніх інстанцій про те, що про відсутність у відповідача обов'язку з оплати позивачу послуг розподілу природного газу свідчить той факт, що у період 2019-2020 років відповідачем не здійснювалась закупівля газу, відсутність постачальника газу вказує на відсутність підтвердження в оператора ГРМ обсягів поставки природного газу, а також відсутність відповідача в реєстрі споживачів постачальника, то слід зазначити таке.
Починаючи з 01.01.2020 розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються не на підставі визначених обсягів розподіленого (спожитого) природного газу за відповідний розрахунковий місяць, а виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача.
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача.
За відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт (пункт 3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).
Отже у разі відсутності у відповідача постачальника газу він, відповідно до вимог пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, мав би подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкти. Однак судами попередніх інстанцій обставини того чи подавалась відповідачем позивачу заява про припинення розподілу природного газу на його об'єкти після укладення договору від 01.11.2019 не встановлювались. Натомість судами попередніх інстанцій встановлено намагання відповідача змінити раніше визначену ним самостійно величину річної замовленої потужності, шляхом подання заявок, при цьому правової оцінки таким діям відповідача не надано.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом пункту 5 частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
За відсутності належного встановлення обставин відсутності у відповідача об'єктів, підключених до газорозподільної системи, та відповідно обов'язку сплачувати вартість послуг за договором на розподіл природного газу від 01.11.2019, суд вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові.
Щодо підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, відсутність висновку про застосування пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, згідно з яким у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу другого пункту 5 цієї глави, споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік, то суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зі змісту вказаної норми убачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 910/18531/19).
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором про розподіл природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.11.2019.
На час укладення цього договору Кодекс газорозподільних систем діяв в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2080 від 07.10.2019.
Відповідно до пунктів 2, 3, 5 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об'єктом (об'єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.
У випадку якщо річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.
На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об'єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.
Споживач, що не є побутовим, який здійснив замовлення річної потужності відповідно до абзацу третього пункту 2 цієї глави, має право з 10 липня по 23 липня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.
Для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об'єкта на період до завершення повного газового року споживання природного газу цим споживачем та/або його об'єктом або за умови відсутності споживання споживачем, що не є побутовим, та/або його об'єктом природного газу протягом усього попереднього газового року річна замовлена потужність споживача (його об'єкта) визначається споживачем за його заявою. При цьому якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1469 від 29.07.2020 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, які набули чинності з 30.07.2020.
Відповідно до пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем в редакції постанови від 29.07.2020 № 1469 у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік.
У такому випадку Оператор ГРМ здійснює перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідно до пункту 1 цієї глави за весь календарний рік.
Заявки на коригування, подані раніше/пізніше встановленого терміну, Оператором ГРМ не розглядаються та вважаються не поданими споживачем.
Однак на момент укладення договору від 01.11.2019 та подання відповідачем листами від 12.02.2020 за №28 та від 12.06.2020 за №97 уточнених заявок на величину річної замовленої потужності на 2020 рік, пункт 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем діяв в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019, а тому у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для формування висновку щодо застосування положень пункт 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем в редакції постанови від 29.07.2020 № 1469, яка набула чинності з 30.07.2020.
Висновки Верховного Суду
Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для їх скасування та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Судові витрати
Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.04.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 у справі № 924/1099/20 скасувати.
3. Справу № 924/1099/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
Л. Стратієнко