Іменем України
09 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) (927/956/21)
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Селіван Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви Закритого акціонерного товариства "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Бахмач" (Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Аромат" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АССЕТС ЦЕНТР") про витребування майна з чужого незаконного володіння, поданої в межах справи за заявою КРЕДИТОРА: Фізичної особи - підприємця Ріпи Олександра Івановича АДРЕСА_1
БОРЖНИК: Закрите акціонерне товариство "Бахмачконсервмолоко"
16500, м. Бахмач Чернігівської області, вул. Перемоги, 13
про визнання боржника банкрутом
за участю представників учасників справи:
від позивача: Артеменко О.О. - ліквідатор
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб: не з'явився
В судовому засіданні 09.11.2021, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.04.2006 порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Бахмачконсервмолоко" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2009 боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Стук І.М.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2010 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2010 скасовано, матеріали справи передано на розгляд до місцевого суду на стадію ліквідаційної процедури.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 скасовано ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2011, припинено повноваження ліквідатора ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" арбітражного керуючого Стук І.М., матеріали справи направлено до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2012 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мурзу А.М.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.04.2015 достроково припинено виконання арбітражним керуючим Мурзою А.М. повноважень ліквідатора ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", обов'язки останнього покладено на арбітражного керуючого Юдицького О.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.06.2021 ліквідатором Закритого акціонерного товариства "Бахмачконсервмолоко" призначити арбітражного керуючого Артеменка О.О.
09.09.2021, в межах справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Бахмачконсервмолоко", до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка О.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Бахмач" про витребування майна з чужого незаконного володіння (присвоєно єдиний унікальний номер 927/956/21), згідно якої позивач просить витребувати у відповідача та повернути позивачеві нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), цегляну за літером Я1-1, загальною площею 8,6 м2, що знаходиться в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Перемоги, 13, до складу якої входять артсвердловина за літером III та башта 2-го підйому за літером IV з металевих труб.
В обґрунтування поданої позовної заяви позивач посилається на незаконне, на його думку, заволодіння відповідачем спірним майном, яке згідно рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017 у справі № 927/938/17 мало бути передано Закритому акціонерному товариства "Бахмачконсервмолоко".
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2021 задоволено заяву Закритого акціонерного товариства "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка О.О. про забезпечення позову; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛК Бахмач" вчиняти дії зі спірним об'єктом нерухомості.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2021:
прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) (927/956/21);
постановлено розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Бахмачконсервмолоко" за правилами загального позовного провадження;
залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;
залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Аромат" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АССЕТС ЦЕНТР";
призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 12 жовтня 2021 року;
встановлено процесуальний строк - протягом двох днів з дня вручення даної ухвали для направлення Закритим акціонерним товариством "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка О.О. третім особам копії позовної заяви з додатками; постановлено докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання;
встановлено процесуальний строк для подання Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Бахмач" відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;
встановлено процесуальний строк для подання третіми особами письмових пояснень щодо позову - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів.
17.09.2021, у встановлений судом процесуальний строк, Закритим акціонерним товариством "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка О.О. на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надіслані докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів третім особам.
Відповідач та треті особи (Дочірнє підприємство "Аромат" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АССЕТС ЦЕНТР") процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву та письмових пояснень щодо позову не скористались.
18.10.2021, у встановлений судом процесуальний строк, третьою особою ОСОБА_1 до Господарського суду Чернігівської області подані письмові пояснення від 13.10.2021 щодо позову, зі змісту яких вбачається, що позовні вимоги ліквідатора Артеменка О.О. визнаються Ізмайловим Р.Р. в повному обсязі як такі, що підтверджені належними та допустимими доказами.
12 жовтня 2021 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 28 жовтня 2021 року; одночасно:
повідомлено відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що участь його повноважного представника в цьому судовому засіданні не є обов'язковою;
повідомлено третіх осіб (Дочірнє підприємство "Аромат" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АССЕТС ЦЕНТР") про призначення судового засідання, а також про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.
Відповідач та треті особи (Дочірнє підприємство "Аромат" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АССЕТС ЦЕНТР") належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення даного підготовчого засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1400052627399, № 1400052627372 та № 1400052627364, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористались.
23.10.2021 ліквідатором Артеменко О.О. до Господарського суду Чернігівської області, з метою залучення до матеріалів справи, подані додаткові докази по справі; одночасно ліквідатор зазначив, що такі докази були виготовлені вже після звернення до суду з позовом, а тому не могли буди подані у строк, встановлений законом на їх подання; як наслідок - позивач просив поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, на подання доказів. Розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, на подання доказів, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та можливість задоволення.
Відповідач та треті особи на стороні відповідача процесуальним правом на участь в призначеному на 28.10.2021 підготовчому засіданні не скористались.
Ухвалою від 28.10.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.11.2021 об 11:00, викликав для участі в судовому засіданні представника ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в якості позивача, представника ТОВ "МЛК Бахмач" в якості відповідача, ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, повноважних представників ДП "Аромат" та ТОВ "АССЕТС ЦЕНТР" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Відповідач та треті особи на стороні відповідача належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання 09.11.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1400052652350, №1400052652377 та № 1400052652385.
Відповідач та треті особи процесуальним правом на участь в призначеному на 09.11.2021 судовому засіданні не скористались.
За клопотанням Закритого акціонерного товариства "Бахмачконсервмолоко", задоволеним ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.11.2021, постановлено призначене на 09.11.2021 судове засідання провести в режимі відеоконференції за допомогою системи «EasyCon».
08.11.2021 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі. Суд задовольнив вказане клопотання третьої особи на стороні позивача.
В судовому засіданні 09.11.2021, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення позивача та третьої особи на стороні позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів, згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Аналогічні способи захисту визначені в статті 20 Господарського кодексу України.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач, відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.
Ефективним засобом захисту є такий, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
За змістом положень ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених ЦК України.
Правовий аналіз положень статті 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред'являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного матеріального права на витребування майна із чужого незаконного володіння позивач повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно (Постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18).
Право власності на нежитлову будівлю артсвердловини належить ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" на підставі договору купівлі - продажу від 14.12.1993, укладеного між Фондом державного майна України (продавцем) та організацією орендарів Бахмацького молочно - консервного комбінату, посвідченого старшим державним нотаріусом Першої Чернігівської нотаріальної контори Пилипенко Н.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1.8240.
Даний факт встановлено рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017 по справі № 927/938/17, яке набрало законної сили.
Обставини набуття права власності ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" на нежитлову будівлю артсвердловини встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, і за правилами ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.
Крім того, в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017 по справі № 927/938/17 встановлено, що 09.04.2013 між ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Мурзи А.М. (продавець) та ТОВ „Бахмачмолоко" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, згідно якого продавець передає, а покупець приймає за ціну та на умовах визначених в цьому договорі у власність нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), що знаходиться в місті Бахмач, по вулиці Перемоги, будинок під номером 13, Чернігівської області. Нежитлова будівля артсвердловини (зовнішня мережа водогону) цегляна за літером Я1-1, загальною площею 8,6 м2, до складу якої входять артсвердловини за літером ІІІ та башта 2-го підйому за літером ІV з металевих труб, розташована на земельній ділянці площею 8,7298 га Бахмацької міської ради Чернігівської області (кадастровий номер 7420310100:00:004:0315).
18.04.2013 між ТОВ „Бахмачмолоко" (продавець) та Дочірнім підприємством „Аромат" в особі філії „Бахмацький молочний комбінат" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, який посвідчений приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Зацерковним М.М. та зареєстрований у реєстрі за № 295, відповідно до п. 1.1. якого, продавець передає, а покупець приймає за ціну та на умовах визначених у цьому договорі у власність нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), зазначена в технічному паспорті під літ. "Я1-1", загальною площею 8,6 м2, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, місто Бахмач, вул. Перемоги, 13.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2016 у справі № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б), яка набрала чинності 15.02.2017, у межах справи про банкрутство ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", було визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі артсвердловини (зовнішня мережа водогону) до складу якої входять артсвердловина за літером III та башта 2-го підйому за літером IV з металевих труб від 09.04.2013, укладений між Закритим акціонерним товариством "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора Мурзи А.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмачмолоко", посвідчений 09.04.2013 приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О., зареєстрований в реєстрі за № 381.
Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2016 у справі № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) залишена в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2017, постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 та ухвала Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2016 у справі №21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) в частині відмови у застосуванні наслідків недійсності договору купівлі-продажу нежитлової будівлі артсвердловини (зовнішня мережа водогону) від 09.04.2013 залишена без змін.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017, прийнятим у справі № 927/938/17 за позовом ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" до ДП "Аромат" (за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "Бахмачмолоко", ПАТ "Укрсоцбанк"), витребувано у ДП "Аромат" та зобов'язано повернути ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), цегляну за літером Я1-1, загальною площею 8,6 м2, до складу якої входять артсвердловина за літером ІІІ та башта 2-го підйому за літером ІV з металевих труб.
Постановами Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та Верховного Суду від 03.07.2018 рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017 по справі № 927/938/17 залишено без змін.
20 квітня 2018 року на примусове виконання вищевказаних судових рішень Господарським судом Чернігівської області був виданий наказ і 31 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 57554785 з його примусового виконання.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.04.2021 по справі № 927/938/17 замінено стягувача ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" його правонаступником - ОСОБА_1 .
Зі змісту даної ухвали вбачається, що 18.10.2019 між ОСОБА_1 (Покупцем, Новим кредитором) та ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" (Продавцем) укладено договір купівлі - продажу (відступлення) права вимоги банкрута № 02.10-ПВ/21/45б-2019 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, в порядку та на умовах даного договору Продавець як первісний кредитор відступає Покупцю, а Покупець як новий кредитор набуває право вимоги до ДП "Аромат" повернути нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), цегляну за літером Я1-1, загальною площею 8.6 м2, що знаходиться в АДРЕСА_2 , до складу якої входять артсвердловина за літером III та башта 2-го підйому за літером IV з металевих труб.
Право вимоги до боржника у повному обсязі набувається Покупцем, як новим кредитором з моменту сплати ним Первісному кредитору повної вартості відступлення права вимоги визначеної в п. 5 цього Договору.
Відповідно до п. 3 право вимоги, що відступається Новому кредитору, засвідчується Рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017 року, Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі №927/938/17 від 20.03.2018, Постановою Верхового Суду у справі № 927/938/17 від 03.07.2018, постановами ДВС.
18.10.2019 Закритим акціонерним товариством "Бахмачконсервмолоко" та ОСОБА_1 складено та підписано акт приймання-передачі до договору № 02.10-ПВ/21/45б-2019 купівлі-продажу (відступлення) права вимоги банкрута (далі - Акт), згідно з яким в порядку та на умовах Договору №02.10-ПВ/21/45б-2019 від 18.10.2019 року купівлі-продажу (відступлення) права вимоги банкрута, Продавець як первісний кредитор відступив Покупцю, а Покупець як новий кредитор набув право вимоги до Дочірнього підприємства "Аромат" код ЄДРПОУ 30737268 повернути нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), цегляну за літером Я1-1, загальною площею 8,6 м2, що знаходиться в АДРЕСА_2 , до складу якої входять артсвердловина за літером III та башта 2-го підйому за літером IV з металевих труб.
На підставі ухвали Господарського суду Чернігівської області від 22.04.2021 по справі № 927/938/17, головним державним виконавцем Бахмацького РВ ДВС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кедою В.І. винесена постанова від 24.05.2021р. про заміну сторони виконавчого провадження якою замінено стягувача у виконавчому провадженні з ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" на ОСОБА_1 .
Заміна ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" як стягувача у виконавчому провадженні № 57554785 на його правонаступника ОСОБА_2 , не змінило статус ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" як власника майна: нежитлової будівлі артсвердловини (зовнішня мережа водогону), цегляну за літером Я1-1, загальною площею 8,6 м2, що знаходиться в АДРЕСА_2 , до складу якої входять артсвердловина за літером III та башта 2-го підйому за літером IV з металевих труб, оскільки ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" відступило ОСОБА_3 лише право вимоги у виконавчому провадженні. ОСОБА_4 не набував права власності на спірне майно.
12.10.2021 між ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" (Продавець Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Покупець, Новий кредитор) укладено договір про розірвання договору купівлі - продажу (відступлення) права вимоги банкрута № 02.10-ПВ/21/45б-2019 (надалі - Договір про розірвання).
У вказаному Договорі про розірвання сторони визначили наступне:
"У відповідності до умов договору купівлі-продажу № 02.10-ПВ/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10.2019 року, Продавець як первісний кредитор відступив Покупцю, а Покупець як новий кредитор набув право вимоги до Дочірнього підприємства "Аромат" (вул. І. Мазепи, буд. 10, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ: 30737268) повернути нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), цегляну за літером Я1-1, загальною площею 8,6 м2, що знаходиться в м. Бахмач, Чернігівської області по вул. Перемоги, б.13, до складу якої входять артсвердловина за літером III та башта 2-го підйому за літером IV з металевих труб.
В процесі виконання судового рішення про витребування майна із чужого незаконного володіння ДП "Аромат" встановлено, що майно, право вимоги якого придбане Покупцем згідно договору купівлі-продажу № 02.10-ПВ/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10,2019 року, відсутнє у боржника - Дочірнього підприємства "Аромат" (вул. І. Мазепи, буд. 10, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ: 30737268) та фактично знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК БАХМАЧ" (вул. І. Мазепи, буд. 10, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ: 43673214).
Сторони констатують, що викладені обставини не дозволяють виконати умови Договору купівлі-продажу № 02.10-ПВ/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10.2019 року.
Сторони вважають, що обставини, які склалися у зв'язку з неможливістю виконання умов п.1 Договору купівлі-продажу № 02.10-ПВ/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10.2019 року, є підставою для розірвання Договору купівлі-продажу № 02.10- ПВ/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10.2019 року.
З моменту підписання цього Договору сторонами Договір купівлі-продажу № 02.10-ПВ/21/456-2019 (відступлення) права вимоги банкрута від 18.10.2019 року вважається розірваним."
Враховуючи вищезазначене, ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" є власником нежитлової будівлі артсвердловини (зовнішня мережа водогону), цегляна за літером Я1-1, загальною площею 8,6 м2, що знаходиться в м. Бахмач, Чернігівської області по вул. Перемоги, б.13, до складу якої входять артсвердловина за літером III та башта 2-го підйому за літером IV з металевих труб та має суб'єктивне матеріальне право на витребування майна із чужого незаконного володіння.
Як свідчать матеріали справи під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57554785 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/938/17 про витребування з ДП "Аромат" на користь ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" та повернення спірної нежитлової будівлі артсвердловини було встановлено, що майно, яке підлягає передачі ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" згідно рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017 по справі № 927/938/17, належить на праві власності ТОВ "МЛК Бахмач" (акт державного виконавця від 24.06.2021р.).
ТОВ "МЛК Бахмач" набуло право власності на спірне майно на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 02.02.2021р., укладеного з ТОВ "Ассетс Центр", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 427.
Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна, Товариство з обмеженою відповідальністю "АССЕТС ЦЕНТР" (ПРОДАВЕЦЬ), який набув права продавця як іпотекодержатель за Договором про відступлення (передачі) прав за договором забезпечення, посвідченим першого жовтня дві тисячі двадцятого року Чуловським В.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за зареєстрованим №2428 та Іпотечним договором, посвідченим тридцятого грудня дві тисячі чотирнадцятого року Комарницькою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №17 передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛК БАХМАЧ" (ПОКУПЕЦЬ), нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), під літ. «Я1-1, загальною площею 8,6 м2, що знаходиться за адресою м. Бахмач, вул. Перемоги, б.13.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Бахмач" 02.02.2021 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), під літ. «Я1-1, загальною площею 8,6 м2, що знаходиться за адресою м. Бахмач, вул. Перемоги, б.13.
Таким чином, на думку позивача, під час здійснення Державною виконавчою службою виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57554785, відкритому 31.10.2018 року на виконання судового рішення по справі № 927/938/17, було здійснено протиправне відчуження та передача Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛК БАХМАЧ" майна, яке підлягало стягненню на користь власника - Закритого акціонерного товариства "Бахмачконсервмолоко".
Проаналізувавши вищенаведені вимоги позивача, повно та всебічно дослідивши подані докази, а також здійснивши аналіз положень чинного законодавства, суд зазначає таке.
Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Аналогічне положення закріплено у статті 321 ЦК України.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.
Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі N 183/1617/16).
Також слід зазначити, що відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної в зазначеній постанові, будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору.
Право позивача на витребування майна, у разі доведення незаконності і безпідставності вибуття його із володіння позивача передбачене чинним законодавством України.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Статтею 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Таким чином, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).
Слід зазначити, що у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно. Тому для правильного вирішення спору суду слід з'ясувати та перевірити, зокрема факт наявності майна у незаконному володінні відповідача; факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном; факт добросовісного (недобросовісного) володіння чужим майном.
При цьому незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.
Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.
Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.
Слід зазначити, що від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 ЦК України.
Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є обов'язковою для застосування судами України як джерела права.
При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Для розкриття критерію "пропорційності" вагоме значення має визначення судами добросовісності/ недобросовісності набувача майна.
Так, Верховний Суд (Касаційний цивільний суд) у постановах від 18.03.2020 р. у справі № 199/7375/16-ц та від 20.05.2020 р. у справі № 199/8047/16-ц дійшов висновків, що "конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною.
З'ясування питання добросовісності/недобросовісності набувача є визначальним для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію "пропорційності" втручання у право власності набувача майна.
Слід зазначити, що можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність, насамперед, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем. Одночасно добросовісність (недобросовісність) володільця характеризує його суб'єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірність його придбання.
У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься поняття контролю - це вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.
З'ясування "заінтересованості", "контролю", "пов'язаності" набувача майна з боржником (попередніми набувачами майна) у межах справи про банкрутство безпосередньо пов'язане з визначенням критерію добросовісності/ недобросовісності набувача та, на переконання суддів, повинно досліджуватися за наявними у матеріалах справи доказами.
Вищенаведеного висновку дотримується Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 08.02.2021 р. у справі № 14/5026/1020/2011.
Слід також врахувати, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, проявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.06.2021 р. справа № 916/820/20).
Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки обставин добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України (Постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №14/5026/1020/2011).
Як вбачається із наданих до матеріалів справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, засновниками (учасниками) ДП "Аромат" і ТОВ "МЛК Бахмач" є одні й ті ж особи:
ОСОБА_5 (кінцевий бенефіціарний власник);
ОСОБА_6 (кінцевий бенефіціарний власник);
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілкіленд - Україна" (код 35378893).
А отже Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛК Бахмач" при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2021 було обізнане або могло бути обізнане, що ДП "Аромат" являється боржником у виконавчому провадженні № 57554785 і на виконання судового рішення з ДП "Аромат" були стягнуті грошові кошти у розмірі 1 600,00 грн із сплати судового збору.
Зважаючи на те, що спірне майно вибуло із власності ДП "Аромат" після набрання законної сили рішенням суду про витребування майна на користь ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" та відкриття виконавчого провадження, що засновниками (учасниками) ДП "Аромат" і ТОВ "МЛК Бахмач" є одні і ті ж самі особи, суд вважає, що ТОВ "МЛК Бахмач" є недобросовісним набувачем майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2021.
Таким чином, під час проведення органом державної виконавчої служби виконавчих дій було здійснено протиправне відчуження та передача ТОВ "МЛК Бахмач" майна, яке підлягало витребуванню на користь ЗАТ "Бахмачконсервмолоко".
Окрім наведеного, судом, в даному випадку, також враховано, що якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.03.2018 р. у справі №910/22788/15.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для витребування із чужого незаконного володіння відповідача, який є недобросовісним набувачем на користь позивача майна - нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), цегляну за літ. Я1-1, загальною площею 8,6 м2, що знаходиться в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Перемоги, 13, до складу якої входять артсвердловина за літ. III та башта 2-го підйому за літ. IV з металевих труб. При цьому, при вирішенні питання співмірності втручання держави у право особи мирно володіти своїм майном, з урахуванням встановлених судом обставин набуття у власність відповідачем спірного майна, судом встановлено, що у даному випадку господарський суд не вбачає порушення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, оскільки втручання держави у право особи мирно володіти своїм майном за заявленими позивачем вимогами є законним заходом, який переслідує як особистий інтерес позивача, спрямований на захист його порушеного права власності на майно, так і суспільний інтерес, спрямований на утвердження у країні суспільного правопорядку щодо недопустимості незаконного позбавлення осіб їх прав власності на майно, і є пропорційним переслідуваним таким втручанням цілям.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3 689 грн. 83 коп. судового збору.
Керуючись ст. 2, 7, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Закритого акціонерного товариства «Бахмачконсервмолоко» в особі ліквідатора Артеменка О.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛК Бахмач» про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити повністю.
Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛК Бахмач» (01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, 10; код 43673214) на користь Закритого акціонерного товариства «Бахмачконсервмолоко» (18031, м. Черкаси, вул. Надпільна, 55; код 00418188) нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), цегляну за літ. Я1-1, загальною площею 8,6 м2, що знаходиться в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Перемоги, 13, до складу якої входять артсвердловина за літ. III та башта 2-го підйому за літ. IV з металевих труб.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛК Бахмач» (01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, 10; код 43673214) на користь Закритого акціонерного товариства «Бахмачконсервмолоко» (18031, м. Черкаси, вул. Надпільна, 55; код 00418188) 3 689 грн. 83 коп. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2021.
Суддя А.С. Сидоренко