ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
10 листопада 2021 року , м. Херсон, справа № 923/1292/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши справу
за позовом: Заступника керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:
позивача-1: Міністерство освіти та науки України,
позивача-2: Державний професійно-технічний навчальний заклад "Херсонський ліцей зв'язку та поліграфії",
до відповідача-1: Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі
відповідача-2: Фізична особа-підприємець Орел Михайло Ігорович,
про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності та повернення майна
за участю секретаря судового засідання Рудченко І.О.,
прокурора : Рашевська О.Ю., служб. посвідчення №057475 від 15.10.2020;
представників учасників судового процесу:
від позивача: не прибув;
від позивача-2: керівник Лучко Н.І., витяг з ЄДР, паспорт;
від відповідача-1: уповн. особа Кулініч В.О., довіреність № 3 від 06.01.2021;
від відповідача-2: адвокат Доценко К.С., ордер серії ВТ № 1019682 від 08.11.2021; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №584 від 07.12.2006
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.09.2021 підготовче засідання у справі призначене на 10.11.2021 о 10-30год, встановлено строки 21.10.2021 відповідачам для подання відзиву на позов та 09.11.2021 прокурору, з позивачами, для подання відповіді на відзив.
Станом на теперішній час до справи надійшли:
- 19.10.2021 відзив відповідача-1 на позовну заяву (з доказами надсилання відзиву 19.10.2021 поштою іншим учасникам судового процесу), за яким стверджується про відсутність підстав для задоволення позову;
- 02.11.2021 письмові пояснення позивача-1 (з доказами надсилання цих пояснень 26.10.2021 поштою іншим учасникам судового процесу), за якими вказано про надання позивачем-1 позитивних висновків щодо оренду майна за оспорюваним прокурором договором, а також про делегування позивачем-2 повноважень щодо цільового використання та збереження майна позивачеві-1;
- 09.11.2021 відповідь прокурора на відзив відповідача-1, з урахуванням позиції за поясненнями позивача-1 (з доказами надсилання цієї відповіді 09.11.2021 поштою іншим учасникам судового процесу), у якій прокурором стверджується про те, що за цими відзивом та поясненнями не спростовано обґрунтованості заявленого позову;
- 09.11.2021 від відповідача-2 зустрічна позовна заява у даній справі з позовними вимогами про стягнення з позивача-2 за первісним позовом, а також з двох Управлінь Державної казначейської служби України безпідставно набутих грошових коштів, з доказами надсилання цієї зустрічної позовної заяви поштою, зокрема обом позивачам та відповідачу-1 за первісним позовом.
Інші заяви та клопотання по справі до суду не надходили.
В судовому засіданні 10.11.2021 суд повідомив учасників судового процесу про те, що вирішення судом питання про прийняття зустрічного позову відповідача-2 до спільного розгляду з первісним позовом буде здійснено поза межами даного засідання та у встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), а також за ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини. У відповідності до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції"). Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (зокрема, господарських). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що ".. вочевидь для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Австрії"). Таким чином, своєчасність вирішення справ та дотримання процесуальних строків є обов'язком суду, виконання якого забезпечує досягнення завдань господарського судочинства, встановлених ч.3 ст.2 ГПК України.
Поряд з цим, у відповідності до положень ч.3 ст.2 ГПК України іншим принципом господарського судочинства є принцип диспозитивності, за яким, згідно з ст.13 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі поданих нею доказів, а кожен учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Тобто, дотримання строків судочинства не є самоціллю судового розгляду, оскільки за п.1-п.6 ч.1 ст.42 ГПК України сторони справи мають право на практичну реалізацію усього комплексу (обсягу) своїх процесуальних прав при розгляді справи. У випадку ж обмеження сторін у реалізації цього їхнього права суд не може забезпечити дотримання принципів судочинства.
Згідно з ч.1-ч.3 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, з'ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів. Підготовче провадження у справі має бути проведено протягом, щонайбільше, дев'яноста днів з дня відкриття провадження у справі. За ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд заслуховує заперечення проти позовних вимог та розглядає заяви; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі. Згідно з ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження, коли питання, що передбачені ч.2 ст.182 ГПК України до вирішення судом у підготовчому засіданні, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З урахуванням вказаного та обставин провадження у даній справі, поряд з наведеними положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та судовою практикою Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність проведення підготовчого провадження у даній справі протягом розумного строку та відкладення підготовчого засідання.
Керуючись ст.ст.2, 13, 177, 183, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Провести підготовче провадження у справі № 923/1292/21 протягом розумного строку.
2. Відкласти підготовче засідання у справі.
3. Призначити підготовче засідання у справі на 29 листопада 2021 року о 12:00 за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зала судових засідань № 323.
4. Направити копію даної ухвали учасникам судового процесу до відома.
Ухвала набрала законної сили 10.11.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Соловйов