Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3749/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Троян Ігоря Григоровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція ЛТД"
про стягнення 123231,82 грн.
без виклику учасників справи
Фізична особа-підприємець Троян Ігор Григорович звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція ЛТД" про стягнення заборгованості за договором субпідряду від 10.06.2020 року № 10/06 у розмірі 104650,41 грн., а також пеню у розмірі 6113,20 грн., 10939,91 грн. інфляційних втрат та 1528,30 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, наданими сторонами.
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.
Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 04.11.2021 року представник позивача надав заяву про розподіл судових витрат (а.с. 25954).
Через канцелярію господарського суду Харківської області 09.11.2021 року представник позивача надав заяву (вх. № 26384) із доказами направлення заяви про розподіл судових витрат на адресу відповідача.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено на юридичні адреси позивача та відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Від позивача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "адресат відсутній".
Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 23.09.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації ж про іншу адресу позивача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
10.06.2020 року між Фізичною особою-підприємцем Троян Ігорем Григоровичем (позивач, субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (відповідач, генпідрядник) було укладено договір субпідряду № 10/06, у відповідності до умов якого субпідрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами роботи з улаштування сцени відповідно до договірної ціни (додаток № 1) на об'єкті: "Нове будівництво початкової школи та дитячого садка в мікрорайоні "Надія" сел. Пісочин Харківського району Харківської області", а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, забезпечити можливість здійснення робіт на ньому, прийняти виконані роботи та оплатити їх в термін і на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору, загальна вартість робіт за договором складає 764423,93 грн. без ПДВ.
Пунктом 3.2 договору визначено, що оплата робіт за даним договором здійснюється за рахунок коштів, перерахованих замовником на розрахунковий поточний рахунок підрядника в наступному порядку:
- авансовий платіж у розмірі 300000,00 грн. без ПДВ;
- наступні платежі будуть здійснюватися генпідрядником за роботи, передбачені цим договором і фактично виконані субпідрядником, при наявності наступних платіжних умов в сукупності:
2.3.1 наявність підписаних уповноваженими представниками обох сторін актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в і довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ3 по кожному етапу робіт.
2.3.2 відсутність претензій генпідрядника за якістю і/або кількістю виконаних субпідрядником робіт.
2.3.3 фактичний обсяг і вид робіт, виконаних субпідрядником відповідає обсягу і виду робіт, зазначених в актах приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в і довідці про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ3, складних субпідрядником і підписаних уповноваженими особами обох сторін.
2.3.4 відсутність прострочення виконаних робіт за договором з боку субпідрядника.
2.3.5 надання субпідрядником виконавчої документації (виконавчі схеми виконаних об'ємів робіт) схеми, а також надання рахунку-фактури на фактично виконаний обсяг робіт, підтверджений актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ2 і довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ3.
2.3.6 договірна документація, виконавча документація повинна бути виконана субпідрядником відповідно до вимог чинного законодавства України з наявністю обов'язкових реквізитів такої документації.
Відповідно до п. 2.4 договору, при наявності всіх платіжних умов, передбачених пунктом 2.3 даного договору, генпідрядник перераховує кошти, отримані від замовника за виконані субпідрядником роботи, протягом 5 банківських днів з дня настання останньої з умов пункту 2.3. Оплата виконаних робіт проводиться поетапно проміжними платежами в міру виконаних робіт відповідно до положень цього договору.
Пунктом 2.6 договору передбачено, що остаточні взаєморозрахунки за договором здійснюються при наявності всіх умов передбачених пунктом 2.3 договору, а також умови підписання сторонами остаточного акту приймання робіт за договором.
Відповідно до п. 3.1 договору, субпідрядник приступає до виконання робіт протягом 3 днів з моменту передачі будівельного майданчика по Акту прийому-передачі та узгодження сторонами проектно-кошторисної документації. Остаточний термін виконання робіт: не пізніше 20 серпня 2020 року.
Як свідчать матеріали справи, позивачем було виконано субпідрядні роботи, визначені договором, що підтверджується підписаною обома сторонами документацією, а саме довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2, відомість ресурсів, розрахунки № 1-2, 5, 6, що підтверджують фактичний обсяг і вид робіт.
В свою чергу відповідачем було здійснено оплати за договором у розмірі 300000,00 грн. в якості авансового внеску, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 15.06.2020 року та в розмірі 359773,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9340 від 12.08.2020 року.
В той час, як залишок оплати у розмірі 104650,41 грн. відповідачем оплачено не було.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги не здійснення відповідачем оплати у повному обсязі за виконані позивачем субпідрядні роботи, останній звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, в той час, як останній завчасно та належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правовою природою укладений між сторонами Договір субпідряду №10/06 від 10.06.2020 року є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
П. 2.1 договору, визначено, що загальна вартість робіт за договором складає 764423,93 грн. без ПДВ.
Як вже було зазначено вище, позивач виконав зобов'язання щодо виконання робіт, передбачених договором субпідряду, що підтверджується підписаною обома сторонами документацією, а саме довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2, відомість ресурсів, розрахунки № 1-2, 5, 6, що підтверджують фактичний обсяг і вид робіт.
Так, відповідно до акту приймання виконаних робіт № 1 від 10.08.2020 року позивачем було виконано роботи на загальну суму 432080,36 грн. та відповідно до акту вартості устаткування від 10.08.2020 року вартість устаткування складає 315049,16 грн., що загалом становить 747129,52 грн., що відповідає підписаній сторонами довідці про вартість виконаних будівельних робі та витрат (а.с. 24).
Проте відповідач, в порушення умов договору, не здійснив повної оплати робіт, у строки, визначені договором.
Так, п. 2.4 договору визначено, що при наявності всіх платіжних умов, передбачених пунктом 2.3 даного договору, генпідрядник перераховує кошти, отримані від замовника за виконані субпідрядником роботи, протягом 5 банківських днів з дня настання останньої з умов пункту 2.3.
Враховуючи те, що акт приймання робіт було підписано сторонами 10.08.2020 року та враховуючи положення п. 2.4 договору щодо строку кінцевого терміну оплати, в даному випадку строк на оплату робіт є таким, що настав.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором субпідряду від 10.06.2020 року № 10/06 у розмірі 104650,41 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 6113,20 грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 10.3 договору передбачено, що у разі затримки встановлених договором строків перерахування грошових коштів, з вини генпідрядника, останній сплачує на користь субпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаного комплексу робіт за договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 6113,20 грн. за період з 06.09.2020 року по 02.03.2021 року, розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.
Щодо стягнення 3% річних у розмірі 1528,30 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10939,91 грн., суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення 3% річних в сумі 1528,30 грн. за період з 06.09.2020 року по 02.03.2021 року та інфляційних втрат в сумі 10939,91 грн. за період з вересня 2020 року по липень 2021 року заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем адвокатських витрат у сумі 15000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката, позивачем було надано до суду:
- договір про надання правової допомоги від 01.08.2021 року, укладений між позивачем т адвокатом Бідило Т.О.;
- платіжне доручення про оплату позивачем грошових коштів у розмірі 15000,00 грн. адвокату Бідило І.Г.;
- акт наданих послуг від 01.10.2021 року на суму 15000,00 грн.
Відповідно до акту наданих послуг, адвокатом було надано наступні послуги:
- усуну консультацію з вивченням документів (2000,00 грн.);
- складання позовної заяви (12000,00 грн.);
- підготовка інших заяв та клопотань (1000,00 грн.).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Водночас суд враховує правову позицію, висловлену Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно якої у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідачем в свою чергу не заявлялось клопотання про зменшення розміру витрат на послуги адвоката.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги те, що позов було задоволено судом у повному обсязі, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача в розмірі 2270,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція ЛТД" (61106, м. Харків, вул. Плиткова, 12 "ЛІТ. АИ-3", 3 пов., офіс 43, 52, 54, код ЄДРПОУ 38158090) на користь Фізичної особи-підприємця Троян Ігоря Григоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 104650,41 грн. основного боргу, пені у розмірі 6113,20 грн., 10939,91 грн. інфляційних втрат, 1528,30 грн. 3% річних, 2270,00 грн. судового збору та 15000,00 грн. адвокатських витрат.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Фізична особи-підприємець Троян Ігор Григорович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція ЛТД" (61106, м. Харків, вул. Плиткова, 12 "ЛІТ. АИ-3", 3 пов., офіс 43, 52, 54, код ЄДРПОУ 38158090);
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "15" листопада 2021 р.
Суддя Н.С. Добреля