вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"09" листопада 2021 р. м. Рівне Справа № 918/833/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖДАН-СЕРВІС" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональний офіс водних ресурсів у Рівненській області про стягнення заборгованості в сумі 153 725, 93 грн.
представники сторін:
від позивача: Терещенко О.М.;
від відповідача: Муляр С.О.;
від третьої особи: не з'явився.
У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖДАН-СЕРВІС" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональний офіс водних ресурсів у Рівненській області про стягнення заборгованості в сумі 153 725, 93 грн.
Ухвалою суду 04 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на "26" жовтня 2021 року.
13 жовтня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову, зокрема, з огляду на те, що із класифікаторів видів економічної діяльності, позову та долучених додатків не вбачається, що ТОВ "Ждан-Сервіс" проводить будь-яку виробничу діяльність безпосередньо на орендованих площах, а тому дія постанови КМУ №611 від 15.07.2020 року в даному випадку не розповсюджується на орендаря і він повинен був використовувати об'єкт оренди згідно метою договору, так як внесення орендних платежів та штрафних санкцій випливає саме із договірних зобов'язань сторін, оскільки законодавцем чітко визначено вичерпний перелік орендарів державного майна яких звільнено від сплати орендної плати або зменшено розмір її нарахування. Крім того, зазначає, що згідно умов договору використання об'єкта оренди у виробничій діяльності не передбачалось, а відтак на думку Регіонального відділення, ТОВ "Ждан Сервіс" не має права на зменшення розміру орендної плати в порядку визначеному постановою КМУ №611 від 15.07.2020 року, так як не здійснює будь-якої виробничої діяльності та не відноситься до переліку орендарів, які мають пільги щодо орендної плати.
Ухвалою від 26.10.2021 року розгляд справи відкладено на 09 листопада 2021 року.
01 листопада 2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив зі змісту якої вбачається, що постанова №611 імперативно вказує про те, що орендодавці державного майна повинні забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину. Відтак, нарахування орендної плати за державне майно починаючи з 12.03.2020 повинно здійснюватись орендодавцем на підставі постанови №611 незалежно від того, чи звертався до орендодавця орендар з відповідною вимогою/проханням, чи ні. Крім того, зазначено, що пунктом 2 Додатка 2 Постанови КМУ №611 від 15.07.2020 року віднесено вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб'єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах), а тому зазначеним пунктом проведення виробничої діяльності безпосередньо на орендованих виробничих приміщеннях щодо юридичної особи, що є суб'єктом малого підприємництва не вимагається. Проведення виробничої діяльності на орендованих виробничих площах вимагається лише щодо інших фізичних осіб, які не є суб'єктами малого підприємництва. Окрім того, зазначено, що твердження відповідача, що у Додатку №2 Постанови КМУ№611 від 15.07.2020року, у якому визначено перелік орендарів, яким нарахування орендної плати за користування державним нерухомим майном здійснюється у розмірі 50 % відсутні майстерні які здійснюють технічне обслуговування та ремонт автомобілів не заслуговує уваги суду, оскільки позивач у позовній заяві посилається як на підставу застосування знижки 50% орендної плати на п. 2 Додатку 2 Постанови №611, оскільки позивач є юридичною особою малого підприємництва, що підтверджується доданими до позовної заяви документами (наказом про призначення директора, фінансовим звітом малого підприємства).
08 листопада 2021 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив зі змісту яких, зокрема, вбачається, що у зв'язку із відсутністю у переліках орендарів, яким орендна плата нараховується у розмірі 25%, 50%, орендарів, які займаються діяльністю технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів (основний); роздрібної торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів; іншої допоміжної діяльності у сфері транспорту; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна затвердженою постановою КМУ №611 від 15.07.2020 року, у Регіонального відділення відсутні правові підстави для зменшення розміру орендної плати для позивача. Крім того, зазначено, що Регіональне відділення вважає, що ТОВ "ЖДАН-СЕРВІС" не є суб'єктом малого підприємництва, а тому звільнення позивача згідно п. 2 Додатку №2 Постанови №611 від 15.07.2020 р. визначено, що до орендарів, яким нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 % віднесено вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах) неможливо. Також, зазначено, що позивач дійшов до хибного висновку, що "проведення виробничої діяльності на орендованих виробничих площах вимагається лише від фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємництва.", оскільки відповідно до п. 2 Додатку №2 Постанови №611 від 15.07.2020 р. визначено, що до орендарів, яким нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 % віднесено вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).
08 листопада 2021 року від представника третьої особи надійшли пояснення зі змісту яких вбачається, що третя особа заперечує проти задоволення позову, зокрема, з огляду на те, що згідно додатку №2 Постанови КМУ №611 від 15.07.2020 року, визначено перелік орендарів, яким нарахування орендної плати за користування державним нерухомим майном здійснюється у розмірі 50% суми нарахованої орендної плати. У даному переліку відсутні підприємства, фізичні чи юридичні особи, які здійснюють технічне обслуговування та ремонт автомобілів. Таким чином законодавцем чітко визначено вичерпний перелік орендарів державного майна яких звільнено від сплати орендної плати або зменшено розмір її нарахування, проте ТОВ "ЖДАН-СЕРВІС", як орендар за видом своєї діяльності до даного переліку не належить.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив.
Представник третьої особи у судове засідання 09.11.2021 року не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку, яке знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Враховуючи належне повідомлення третьої особи про судове засідання, призначене на 09.11.2020 року, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у судовому засіданні за відсутності представника третьої особи на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши у судовому засіданні подані позивачем та відповідачем документи і матеріали справи в сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області, на сьогодні це Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖДАН-СЕРВІС" (далі - позивач), було укладено Договір оренди державного майна №1640 - 2018 (далі - договір) (а.с.10-12).
Відповідно до п.1.1. Договору оренди державного майна №1640 - 2018 орендодавець передає, орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: комплекс будівель та споруд, а саме: ремонтна майстерня, площею 381,8 кв.м., автогараж (10 боксів), площею 561,1 кв.м., складське приміщення, площею 235,1 кв.м., склад для матеріалів, площею 107,2 кв.м., прохідна, площею 6,8 кв.м., навіс №21, площею 39,8 кв.м., навіс №2, площею 19,1 кв.м., естакада (інв.№101303002), огорожа №1 та №2 (інв.№10103003) за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 108ж, що перебуває па балансі Рівненського обласного управління водних ресурсів.
Згідно п. 1.2. Договору майно передасться в оренду з метою розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів.
14 вересня 2018 року змінилась назва балансоутримувача з "Рівненське обласне управління водних ресурсів" на "Регіональний офіс водних ресурсів у Рівненській області".
У відповідності до п. 10.1. Договору оренди державного майна №1640 - 2018 від 18.10.2018 року цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 18.10.2018 року до 18.10.2019 року включно.
Факт приймання-передачі майна в оренду позивачу підтверджується Актом прийому - передачі нерухомого майна від 18.10.2018 року (а.с.13).
10 вересня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди державного майна № 1640-2018, яким внесено зміни до пунктів: 2.2., 10.7., 6.5. Договору (а.с. 15).
Договором про внесення змін від 09.12.2019 року до Договору оренди державного майна №1640-2018 від 18.10.2018 року дію Договору оренди державного майна №1640-2018 від 18.10.2018 року продовжено на строк до 18 жовтня 2020 року (а.с. 16).
01 червня 2021 року Господарським судом Рівненської області по справі № 918/119/21 було ухвалено рішення відповідно до якого визнано договір оренди державного майна №1640 - 2018 від 18.10.2018 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖДАН- СЕРВІС" поновленим на строк до 18.10.2021 року.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 по справі № 918/191/21 рішення Господарського суду Рівненської області по справі № 918/119/21 було залишено без змін.
14 липня 2021 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 14-07/21 від 14.07.2021 року, який отриманий відповідачем та зареєстрований за вх. №02335 від 14.07.2021 року, у якому просив продовжити термін оренди державного майна - комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108 ж.
04 серпня 2021 року між позивачем та Адвокатським бюро "Терещенко і партнери" укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги б/н.
11 серпня 2021 року Адвокатське бюро "Терещенко і партнери" звернулося до відповідача з адвокатським запитом, у якому просило відповідача повідомити чи розглянуто Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, у порядку визначеним законодавством, заяву вих. № 14-07/21 від 14.07.2021 (зареєстрована за вх. № 02335 від 14.07.2021), яка була подана Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖДАН-СЕРВІС" та яке рішення прийнято у зв'язку з її розглядом. У зв'язку з вказаним просило надати належним чином засвідчену копію прийнятого рішення по заяві вих. № 14-07/21 від 14.07.2021 (зареєстрована за вх. № 02335 від 14.07.2021) (а.с. 19-20).
Адвокатським бюро "Терещенко і партнери" отримано відповідь на адвокатський запит від 16.08.2021 року № 18-01-2788 з якої слідує, що відповідачем розглянуто заяву позивача від 14.07.2021 року № 02335 та за результатами розгляду було прийнято рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна від 18.10.2018 № 1640-2018 року (а.с. 23).
До цієї відповіді на адвокатський запит від 16.08.2021 року № 18-01-2788 було додано: копію наказу від 21.07.2021 № 766 "Про прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди", копію листа від 28.07.2021 № 11-02-2566 "Щодо відмови у продовженні договору оренди" (а.с. 24).
При прийнятті наказу відповідач керувався ст. ст. 18 та 19 Закону України "Про оренду державного комунального майна", пунктами 143, 144 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, наказом Фонду державного майна України від 22.12.2020 № 2049 "Про затвердження Інструкції щодо здійснення заходів, пов'язаних з припиненням договорів оренди та поверненням з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності", та "у зв'язку із допущенням орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" (ідентифікаційний код 42126253) прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців за договором оренди державного майна від 18.10.2018 року № 1640-2018" на підставі заяви орендаря Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" від 14.07.2021 року № 14-07/21, наказав 1. Прийняти рішення про відмову у продовженні договору оренди від 18.10.2018 року № 1640-2018 нерухомого майна - комплексу будівель і споруд за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 108 ж, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" (ідентифікаційний код 42126253).
Позивач зазначає, що виходячи із змісту листа від 28.07.2021 № 11-02-2566 "Щодо відмови у продовженні договору оренди", який був доданий відповідачем до відповіді на адвокатський запит, слідує, що ".... Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 1 статті 19 Закону, де вказано, що рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято у випадку, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців, Регіональне відділення відмовляє у продовженні договору оренди державного майна від 18.10.2018 року № 1640-2018 та повідомляє про його припинення з 19.10.2021 року" (а.с. 25).
Позивачем в позовній заяві зазначено про те, що ним надмірно сплачено суму орендної плати та пені за березень 2020 року - червень 2021 року з огляду на те, що п. 3.1 Договору встановлено, що орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної тати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995року № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2018 року 33 095,97 грн.
Пунктом 3.3 Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно п. 3.6 Договору орендна плата перераховується таким чином: 50% - до Державного бюджету на рахунок УК у м. Рівне р/р 31114093017002, код одержувача 38012714, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код. платежу 22080200; 50% - Балансоутримувачу, щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
П. 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, перерахування орендної плати.
Позивач у позовній заяві звертає увагу на те, що на правовідносини по сплаті орендної плати починаючи із 01.02.2020 року поширюються вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
12 березня 2020 року на всій території України було введено загальнонаціональний карантин, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19". Дію карантину було продовжено на всій території України відповідними постановами Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 під 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11 .08.2021 року.
Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2": 1. Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - СОVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 1 жовтня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
15 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 611 від 15.07.2020 року "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова).
Пунктом 1 Постанови встановлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-І9, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, нарахування орендної тати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2.
Згідно пункту 2 цієї Постанови, орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
У Додатку 2 до Постанови зазначено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.
У пункті 2 цього Переліку вказано, що він розповсюджується зокрема на вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що нарахування позивачу орендної плати, починаючи з 12.03.2020 року повинно здійснюватись орендодавцем (відповідачем) у розмірі 50% від розміру орендної плати.
Пунктом 3.8 Договору встановлено, що надмірна сплачена сума орендної плати, що надійшла до Державного бюджету, підлягає установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю. Для забезпечення повернення зазначених коштів сторони керуються наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182.
Позивач зазначає, що за договором оренди сума орендної плати та пені за грудень 2018 року по лютий 2020 року нараховано 100% - 581 211,55 грн. - орендної плати та 1 040,35 грн. -пені, 50% до бюджету - 290 605,81 грн., сплачено 306 114,07 грн. - орендної плати та 1 040,35 грн. - пені.
За березень 2020 року по червень 2021 року нараховано 100% - 600 766,00 грн. - орендної плати та 3 534,43 грн. - пені, 50% до бюджету - 300 383,00 грн., сплачено 300 383 грн. - орендної плати та 3 534,43 грн. - пені.
Позивач звертає увагу на те, що сплачуючи за оренду згідно договору позивачем у призначенні платежу не зазначалась сплата за пеню, орендодавець сам розподіляв призначення нарахованих коштів та у зв'язку з тим, що орендну плату за період грудень 2018 року - лютий 2021 року в сумі 15 508,26 (306 114,07 грн. - 290605,81 грн.) було надмірно сплачено, то ця сума була зарахована в рахунок майбутніх платежів за період березень 2020 - червень 2021 року згідно п. 3.8 договору.
Позивача вважає, що у зв'язку з тим, що позивачем виконувалося грошове зобов'язання, та враховуючи той факт, що орендну плату сплачено надмірно, заборгованості не виникало, підстав для нарахування пені у відповідача не було.
Таким чином, позивачем надмірно сплачено до Державного бюджету згідно Договору за березень 2020 року - червень 2021 року 150 191,50 грн. - 50 % сплаченої орендної плати та 3 534, 43 грн. - пені, оскільки нарахування позивачу орендної плати, починаючи з 12.03.2020 року повинно здійснюватись орендодавцем (відповідачем) у розмірі 50% від розміру орендної плати, надмірна сплачена сума орендної плати, що надійшла до Державного бюджету не зможе бути зарахована в рахунок майбутніх платежів, то у зв'язку з припиненням орендних відносин та на підставі п. 3.8 Договору, надмірна сплачена сума орендної плати за березень 2020 року - червень 2021 року підлягає поверненню позивачу, в тому числі пеня в сумі3 534, 43 грн., яка була сплачена позивачем.
Вищенаведені обставини стали причиною для звернення позивачем до суду з даним позовом та є предметом даного спору.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими судом матеріалами справи.
Розглядаючи спір по суті, дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог, дотримуючись принципів об'єктивної істини, добросовісності, розумності та справедливості - суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з орендою державного майна в частині переплати орендної плати в зв'язку з припиненням орендних правовідносин та у зв'язку з введенням на території України карантину, регулювання яких здійснюється ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" ГК України, ЦК України, тощо. Таке врегулювання створює в цих відносинах правовий порядок, який вимагає від їх суб'єктів певної правової поведінки.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати орендної плати. Відповідно до пункту 3.6 договору, строк оплати орендних платежів є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 на всій території України введено карантин.
Пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" встановлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2.
Згідно пункту 2 цієї Постанови, орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
У Додатку 2 до Постанови зазначено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.
У пункті 2 цього Переліку вказано, що він розповсюджується зокрема на вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва.
Відповідно до частини 3 статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами малого підприємництва є, зокрема, юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповідає вищезазначеним критеріям суб'єкта малого підприємства, що підтверджується фінансовою звітністю малого підприємства за 2020 рік наказом №1 від 27.12.2019 року та штатним розписом відповідача (а.с.26, 154).
Аналізуючи у сукупності пункт 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та вищевказану Постанову КМУ суд зазначає, що норми Постанови КМУ стосуються тільки державного майна, натомість дія пункту 14 може бути застосована до будь-якого наймача в не залежності від того, яке майно є предметом договору державне, комунальне чи приватне.
Застосування пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України залежить від того, чи звернувся наймач з відповідною вимогою про зменшення плати за користування майном.
Водночас, Постанова КМУ імперативно вказує про те, що орендодавці державного майна повинні забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину. Відтак нарахування орендної плати за державне майно починаючи з 12.03.2020 року повинно здійснюватись орендодавцем на підставі цієї Постанови КМУ в незалежності від того, чи звертався до орендодавця орендар з відповідною вимогою/проханням, чи ні.
Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача та вважає, що нарахування відповідачу орендної плати, починаючи з 12.03.2020 року повинно здійснюватись орендодавцем (позивачем) у розмірі 50% від розміру орендної плати.
Пунктом 3.8 Договору встановлено, що надмірна сплачена сума орендної плати, що надійшла до Державного бюджету, підлягає установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю. Для забезпечення повернення зазначених коштів сторони керуються наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182.
Виходячи із змісту листа від 28.07.2021 № 11-02-2566 "Щодо відмови у продовженні договору оренди", який був доданий відповідачем до відповіді на адвокатський запит, слідує, що ".... Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 1 статті 19 Закону, де вказано, що рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято у випадку, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців, Регіональне відділення відмовляє у продовженні договору оренди державного майна від 18.10.2018 року № 1640-2018 та повідомляє про його припинення з 19.10.2021 року".
Отже, оскільки нарахування позивачу орендної плати, починаючи з 12.03.2020 повинно здійснюватись орендодавцем (відповідачем) у розмірі 50% від розміру орендної плати, надмірна сплачена сума орендної плати, що надійшла до Державного бюджету не зможе бути зарахована в рахунок майбутніх платежів, то у зв'язку з припиненням орендних відносин та на підставі п. 3.8 Договору, надмірна сплачена сума орендної плати за березень 2020 року-червень 2021 року підлягає поверненню позивачу, в тому числі пеня в сумі 3 534, 43 грн., яка була сплачена позивачем, оскільки відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а у зв'язку з тим, що позивачем виконувалося грошове зобов'язання, та враховуючи той факт, що орендну плату сплачено надмірно, заборгованості не виникало, підстав для нарахування пені у відповідача не було.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що у Додатку №2 Постанови КМУ№611 від 15.07.2020року, у якому визначено перелік орендарів, яким нарахування орендної плати за користування державним нерухомим майном здійснюється у розмірі 50 % відсутні майстерні які здійснюють технічне обслуговування та ремонт автомобілів, оскільки позивач у позовній заяві посилається як на підставу застосування знижки 50% орендної плати на п. 2 Додатку 2 Постанови №611.
Позивач є юридичною особою малого підприємництва, що підтверджується доданими до позовної заяви документами, а саме наказом про призначення директора, фінансовою звітністю малого підприємства та штатним розписом позивача.
Відповідач також зазначає, що дія постанови в даному випадку не розповсюджується на Орендаря і він повинен був використовувати об'єкт оренди згідно метою Договору, так як внесення орендних платежів та штрафних санкцій випливає саме із договірних зобов'язань сторін.
Однак слід звернути увагу на те, що майно використовується відповідно до мети договору, а саме з метою розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів.
Пункт 2 Додатку №2 Постанови №611 не передбачено застосування знижки 50 % по сплаті орендної плати у зв'язку із використанням орендованого державного майна у відповідності до певної мети оренди.
У даному випадку, при вирішення питання про наявність підстав для застосування знижки 50% по сплаті орендної плати не має враховується саме мета використання майна, цільове призначення, погоджені сторонами в п. 1.2 Договору.
Постановою №611 визначено чіткий перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.
Так, Постановою №611 передбачено, а саме у пункті 2 Додатку №2, що даний перелік розповсюджується зокрема на вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, а тому, позивач відноситься до переліку орендарів, наведених в Додатку 2 до постанови, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.
Таким чином, позивач має статус юридичної особи, а також є суб'єктом малого підприємництва, що підтверджується доданими до позовної заяви документами (наказом про призначення директора, фінансовою звітністю малого підприємства за 2020 рік). У відповідності до п. 2 Додатку 2 Постанови №611 не передбачено, що саме вітчизняна юридична особа, що є суб'єктом малого підприємництва повинна здійснювати виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах, а тому позивач має право на зменшення розміру орендної плати в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 року, оскільки відноситься до переліку орендарів, які мають пільги щодо орендної плати.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому суд зважає на висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Отже, сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги тверджень позивача та досліджених доказів, суд констатує, що вимоги позивача про стягнення з відповідача надмірно сплаченої орендної плати, що надійшла до Державного бюджету за березень 2020 року - червень 2021 року в сумі 150 191,50 грн. та 3 534,43 грн. - пені підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, оскільки господарським судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 305,89 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 237 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖДАН-СЕРВІС" - задовольнити.
2. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001 м. Рівне, вул. Могили Петра, буд. 24, ЄДРПОУ 42956062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖДАН-СЕРВІС" (33028, м. Рівне, вул. Словацького, буд. 10, ЄДРПОУ 42126253) 150 191 (сто п'ятдесят тисяч сто дев'яносто одну) грн. 50 коп. - надмірно сплаченої орендної плати, 3 534 (три тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 43 коп. - пені та 2 305 (дві тисячі триста п'ять) грн. 89 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 15 листопада 2021 року.
Суддя Романюк Ю.Г.