465/981/21
6/465/176/21
судового засідання
09.11.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді - Мартинишин М.О.
з участю секретаря - Оверко Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про заміну сторони виконавчого провадження -
встановив:
Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні стягувача з Акціонерного товариства «Кредобанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», оскільки 25.06.2021 року між Акціонерним товаритсвом «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» було укладено Договір Факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за Кредитним договором №VP+r-80227 від 26.10.2017 року, з усіма додатками та додатковими угодами, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 , перейшли до нового кредитора, а саме до ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції». Відтак право вимоги за кредитним договором повністю перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції», тому просить замінити сторону виконавчого провадження.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином, однак подав заяву про розгляд даної заяви у його відсутності.
Стягувач та боржники в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому суд вважає за можливе, відповідно до ч. п.2 ч.3 ст.442 ЦПК України, розглядати справу у їх відсутності, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про зміну сторони виконавчого провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників процесу, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши подану заяву про заміну сторони виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 09.06.2021 року Франківським районним судом м. Львова було винесено заочне рішення по справі № 465/981/21 за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №VP+r-80227 від 26.10.2017 року, на підставі якого позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за Кредитним договором №VP+r-80227 від 26.10.2017 року в загальному розмірі 138 414,53 гривень, що складається з: 81 341,05 гривень - заборгованість за кредитом; 51 358,90 гривень - сума заборгованості за кредитом та 5 741,58 гривень - пеня.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір у розмірі 1135 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір у розмірі 1135 гривень.
В задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
25.06.2021 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» було укладено Договір Факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за Кредитним договором №VP+r-80227 від 26.10.2017 року, з усіма додатками та додатковими угодами, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 , перейшли до нового кредитора, а саме до ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції».
Згідно з п. 3.1. Договору Факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 від 25.06.2021 року, на умовах цього Договору з дня, наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього Договору грошове зобов'язання щодо оплати (фінансування) Ціни Відступлення, сума якої визначена в п. 4.1. цього Договору (а щодо Прав Вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення), Клієнт відступає Фактору (передає у власність Фактора) Права Вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від Фактора, а Фактор з дня , наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього Договору грошове зобов'язання щодо оплати (фінансування) Ціни Відступлення (а щодо Прав Вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення), набуває (приймає у власність) від Клієнта Права Вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату (надає фінансування) Клієнту.
Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 від 25.06.2021 року (Розділ Визначення та тлумачення) «Права Вимоги» - означає повний обсяг пов'язаних із кредитуванням прав грошової вимоги Клієнта до Позичальників за Кредитними Договорами та всіх пов'язаних із такими правами грошової вимоги прав Клієнта щодо Позичальників за Кредитними Договорами, які (всі такі права) наявні на дату переходу Прав вимоги від Клієнта до Фактора відповідно до умов цього Договору, а також які (всі такі права) виникнуть у майбутньому, включаючи, але не обмежуючись, щодо сум кредитів, процентів за користування кредитами, комісій, плат, неустойок (штрафів, пені) та інших платежів, що підлягають сплаті у відповідності до умов Кредитних договорів.
Стаття 55 ЦПК України визначає процесуальний порядок правонаступництва та містить положення, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Відповідно до п.1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вищезазначених умов Договору Факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 від 04.07.2019 року та у відповідності до ст.ст.11, 512 ЦПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Акціонерного товариства «Кредобанк» за кредитним договором №VP+r-80227 від 26.10.2017 року, включно і до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15.10.2008р., під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.
За змістом правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі №6-122цс13, від 20.11.2013 р., що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Крім цього, згідно правової позиції висловленої у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 - заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження. Також, заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові №643/4902/14-ц від 05.12.2018 року.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, яку суд, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Так, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, суд вважає, що оскільки у правовідносинах, що виникли на підставі вищевказаного договору відбулась заміна і сторони стягувача з Акціонерного товариства «Кредобанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», а тому суд вважає за необхідне заяву задовольнити.
Керуючись ст.ст. 247, 258-260, 353-355, 442 ЦПК України -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити сторону стягувача з Акціонерного товариства «Кредобанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» у цивільній справі № 465/981/21 за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №VP+r-80227 від 26.10.2017 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 15.11.2021 року.
Суддя: Мартинишин М.О.