Справа № 310/8259/21
Пр.2-а/310/100/21
08 листопада 2021 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Соколової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердянськ в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у місті Києві про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі, який подано в порядку адміністративного судочинства,-
03.09.2021 позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, згідно з яким просить визнати незаконною та скасувати постанову інспектора 3-ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенанта поліції Ракитенко Тетяни Євгенівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серія ЕАО №4521463 від 22.07.2021 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 340,00 гривень.
За змістом позову постановою інспектора 3-ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Ракитенко Тетяною Євгенівною про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серія ЕАО №4521463 від 22.07.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 340,00 гривень.
Постанова складена з приводу порушення у вказану дату о 10:27 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вимоги дорожнього знаку 5.16 «напрямок руху по смугах», а саме, як зазначено в оскаржуваному рішення, зі смуги, що дозволяє розворот, він виконав поворот ліворуч, чим порушив вимоги п.3.3 Правил дорожнього руху - порушення вимог дорожніх знаків.
Відповідно до позовної заяви, із вказаною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною, такою, що прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, грубим порушенням та обмеженням його конституційних прав.
Позивач вважає, що підстав для складання оскаржуваної постанови у працівника поліції не було, оскільки він не допускав порушень п.3.3 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 додатково наголошує, що при винесенні зазначеної постанови поліцейський не надав йому можливості скористатися правовою допомогою, не взяв до уваги його пояснення.
На переконання позивача, застосування адміністративного стягнення до нього за відсутності будь-яких доказів його протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права і містить ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Зауважує позивач й на тому, що в порушення ст.283 КУпАП справу про адміністративне правопорушення розглянуто та винесено постанову інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві старшим лейтенантом Тимченко Антоном Юрійовичем, а підписано інспектором 3-ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Ракитенко Тетяною Євгенівною, яка не була присутня під час розгляду справи та винесення постанови про адміністративне правопорушення.
Також, за змістом позову, посадовою особою порушено й вимоги ст. 268 КУпАП, ст.19,55,57,59 Конституції України, а саме:
- ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не повідомлено про права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про що ОСОБА_1 було зазначено в постанові;
- Не розглянуто клопотання про розгляд справи за участю захисника, з яким укладено договір про надання правової допомоги, та інші клопотання.
- Не долучено жодного доказу по справі на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Враховуючи, що скарга ОСОБА_1 , спрямована відповідно до вимог ст.160 КАС України начальнику Управління патрульної поліції у місті Києві 22.07.2021, й відповідно до наданої відповіді по суті не розглянута, на підставі викладених обставин, із посиланням на ст.19,55,57,59 Конституції України, ст.286 КАС України, ст. 254, 256, 268 КУпАП, позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 27.09.2021 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду за клопотанням позивача, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за вищевказаним позовом, визначено дату, час і місце проведення судового розгляду справи по суті без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи) за наявними у справі матеріалами, визначено строк для подання відповідачем відзиву на позов до початку судового засідання.
Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було за відсутності відповідних заяв та клопотань.
Копія ухвали суду із позовною заявою отримана відповідачами 01.10.2021 та 20.10.2021 відповідно (засобами електронного листування), що підтверджено наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Проте, відповідачі не скористались своїм правом, врегульованим ч.4 ст. 159, ч.5 ст.162 КАС України, відзиву на позов не подали, поважних причин його неподання не повідомили. Тому, на підставі ч.6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Як передбачено ч.1 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як врегульовано ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3 ст.286 КАС України).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця норма розповсюджується й на справи про адміністративні правопорушення.
Ст.280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно зі ст.222 КУпАП, правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП, відноситься до компетенції Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За змістом ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач в позовній заяві наполягає на відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає, що постанова винесена без врахування всіх доказів та фактичних обставин справи, із порушенням його конституційних та процесуальних прав.
У відповідності до ч.2,4-5 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У цьому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» унормовано, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані, серед іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника відповідних підрозділів Національної поліції, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у разі порушення з його боку чинного законодавства.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Для того, щоб вчинок можна було кваліфікувати, як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
У п. 24 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст.283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі ст.9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Відповідно до п.5.16 ПДР України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, 2.9. водієві забороняється: в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість інформаційно-вказівний знак "Напрямки руху по смугах" показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них. Застосування дорожніх знаків та особливості кожної категорії знаків та різновидів врегульовано розділом 33 ПДР.
Судом встановлено, що 22.07.2021 о 10:39 годині інспектором - лейтенантом поліції 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м.Київ Ракитенко Т.Є. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4521463 від 22.07.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 гривень внаслідок порушення п.33 ПДР - порушення вимог дорожніх знаків. У Правилах дорожнього руху для врегулювання дорожніх знаків, як вказано вище, виділено окремий розділ 33, проте, пункту, що передбачає порушення вимог дорожніх знаків під №33 у Правилах немає.
Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Hyundai Sonata реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , 22.07.2021 о 10-27 годині в м. Києві по вул. Микільського / Слобідській, буд.3, порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 «напрямки руху по смугах», зі смуги, що дозволяє розворот, виконав поворот ліворуч, чим порушив п. 33 ПДР - порушення вимог дорожніх знаків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Додатків до постанови не має.
Позивач надав у додатках до позовної заяви копію оскаржуваної постанови, докази звернення у досудовому порядку із скаргою на постанову та відеозапис подій, досліджені судом під час розгляду справи.
У копії оскаржуваної постанови від 22.07.2021 серії ЕАО №4521463, за підписом особи, яка її винесла, у графі про роз'яснення прав відповідно до ст.268 КУпАП, строку оскарження згідно зі ст. 289 КУпАП та у графі 9 щодо отримання її копії підписи позивача відсутні.
Ч.1 ст.122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до примітки до ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах 1, 2 статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Із врахуванням санкції ч.1 ст.122 КУпАП (штраф в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), суд встановив, що на позивача накладено адміністративне стягнення у сумі 340,00 гривень, тобто, у передбаченому законом розмірі.
Проте, при розгляді справи суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Крім того, ч.1-4 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вказані норми адміністративного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок щодо доказування правомірності та обґрунтованості свого рішення, зокрема, події адміністративного правопорушення та наявності його складу у діях позивача.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачами в порушення наведених вимог ст.77 КАС України не доведено правомірності оскаржуваної постанови, як і наявність події і складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності.
Відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, - закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1,3 ст.132, ч.1 ст.139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 454,00 гривень підлягає компенсації на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції, оскільки відповідачем у справі виступає посадова особа Управління патрульної поліції в Запорізькій області, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, шляхом стягнення зазначеної суми.
За змістом ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Вказаних доказів на підтвердження здійснених витрат позивачем не надано. Проте, до їх складу за змістом позову включено складання тексту позовної заяви, вивчення документів позивача, надання попередньої консультації. Тобто, їх дійсний розмір та обсяг, виходячи з наведеного переліку, був достеменно відомий позивачу на час звернення до суду. Крім того, копія ордера серії ДН №019547 від 13.09.2021 свідчить про укладення договору про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 13.09.2021, тобто, вже після пред'явлення позовної заяви до суду (03.09.2021). Тому, суд приходить до висновку, із врахуванням положень ч.1,7 ст.139 КАС України, що підстави для розподілу витрат на правничу допомогу відсутні.
Керуючись ст. 2, 6, 8, 9, 12, 72-79, 132, 139, 143, 159, 205, 229, 241-246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі, - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4521463 від 22.07.2021, винесену відносно ОСОБА_1 інспектором - лейтенантом поліції 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м.Київ Ракитенко Тетяною Євгенівною, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 гривень на користь держави.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 454,00 гривень (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Департамент патрульної поліції, адреса місцезнаходження: вул.Ф.Ернста, буд.3, м.Київ, код ЄДРПОУ 40108646.
Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, адреса місцезнаходження: вул. Народного ополчення, буд.9, м.Київ, інші дані невідомі.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.
Рішення суду складено та підписано 08.11.2021.
Суддя Л. А. Вайнраух