Справа № 310/5134/21
Пр.2/310/2049/21
09 листопада 2021 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Соколової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердянськ у порядку загального позовного провадження цивільну справу №310/5134/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
за участі позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Корнієнка М.О., -
Представник позивачки адвокат Корнієнко М.О. 17.06.2021 в інтересах позивачки звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, просить усунути перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_1 - квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням.
За змістом позову, позивачці на праві власності згідно з договором купівлі-продажу від 01.04.1997, посвідченого державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Данціг С.Я., р.№ 2-901, належить квартира АДРЕСА_1 .
У вказаній квартирі зареєстрований також її син - відповідач ОСОБА_2 , який з 2000 року мешкає окремо від матері, а з 2004 року залишив місто Бердянськ у зв'язку із пошуком заробітку. Останні п'ять років сторони не підтримують спілкування. При цьому, у належній позивачці квартирі відсутні власні речі відповідача, за місцем реєстрації він не з'являється з 2016 року, в утриманні житла участі не приймає.
Враховуючи, що реєстрація відповідача у належному позивачці житлі створює перешкоди у користуванні та вільному розпорядженні майном, зокрема, у отриманні субсидії на сплату житлово-комунальних послуг, з підстав, передбачених ст.317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ОСОБА_1 просить задовольнити позов.
Ухвалою судді від 05.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження. Визначено дату, час і місце проведення підготовчого засідання, з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи). Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України), а також роз'яснено право на пред'явлення зустрічного позову.
Ухвалою суду від 07.09.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. Виклик відповідача у справі постановлено додатково здійснити й через розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, крім виклику засобами поштового зв'язку за останньою відомою адресою реєстрації.
Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було за відсутності відповідних клопотань, зустрічного позову у справі не подано.
Сторона позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, на задоволенні позову наполягає, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.
Під час розгляду цивільної справи відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, передбаченим ч.4 ст.174 ЦПК України, поважних причин його ненадання не повідомив, тому, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, судом під час проведення судового засідання 14.06.2021 постановлено вирішувати справу за наявними матеріалами.
Ч.4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду повідомлявся належним чином засобами поштового зв'язку та відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що підтверджено відповідними доказами у справі, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку позивачки та представника позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив згідно з ч.1 ст.281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні письмові докази у справі, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами, та дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Предметом позову є захист здійснення позивачкою її права власності відносно належної їй квартири АДРЕСА_1 .
Підставою для звернення до суду з зазначеним позовом стала наявність перешкод у користуванні позивачкою вказаним нерухомим майном, що створюються з боку відповідача, який в позасудовому порядку з реєстрації за вказаною адресою не знятий.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Данціг С.Я. за р.№2-901 від 01.04.1997, ОСОБА_1 отримала у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею квартири 54,6 кв.м., житловою площею - 30,3 кв.м. 11.04.1997 вчинено реєстраційний напис державного Бердянського підприємства технічної інвентаризації про право особистої власності ОСОБА_1 на вказаний об'єкт нерухомості про реєстрацію права власності на підставі зазначеного договору.
За повідомленням Комунального підприємства з технічної інвентаризації БМР №597 від 02.11.2021, відповідно до матеріалів інвентаризаційної (реєстраційної) справи, право власності на зазначену квартиру зареєстровано за позивачкою із підтвердженням реквізитів вище наведеного правочину.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно №280100955 від 20.10.2021, відомості про приналежність зазначеного об'єкту нерухомості (речові права), крім даних про обтяження згідно з Єдиним реєстром заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відсутні (на адвокатський запит).
За даними довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №06176 від 31.05.2021, виданої відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (власник) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Реєстрація відповідача також підтверджена відповіддю відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради на запит суду (вх.№ від 01.07.2021).
Судом 09.11.2021 відповідно до клопотання представника позивача здійснено допит свідка з боку позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка в судовому засіданні показала суду, що відповідач тривалий час (більше п'яти років) не мешкає за адресою реєстрації позивачки, є її сином, проте, спілкування між сторонами не підтримується. Свідок жодного разу не бачила речі відповідача у квартирі, а також, він протягом зазначеного часу не з'являвся до житлового приміщення, допомогу на утримання квартири матері не надає. Згідно з заявою від 09.11.2021 від допиту інших свідків сторона позивача відмовилась, обов'язковості їх допиту судом не встановлено.
Задовольняючи позов в повному обсязі, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
Так, ст. 317, 319, 321 ЦК України врегульовано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні цього права.
Крім того, чинним законодавством встановлено загальні засади захисту права власності, а саме за змістом ст.13,41 Конституції України, ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Нормою ч.1 ст.391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних при-чин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Так, судом встановлено, що час розгляду справи з реєстраційного обліку за місцем проживання по АДРЕСА_1 відповідач в позасудовому порядку не знятий, що порушує права позивачки на користування та розпорядження належним їй нерухомим майном.
Існування домовленостей щодо порядку користування житловим приміщенням між сторонами у справі наявними доказами не підтверджено, факт непроживання відповідача за вказаною адресою протягом п'яти років за вказаною адресою знайшов своє підтвердження під час розгляду справи.
З урахуванням наведеного, встановлених фактичних обставин справи, пояснень свідка, оскільки відсутня правова підстава для збереження подальшої реєстрації відповідача за вказаною адресою, перешкоди позивачці у здійсненні її права власності підлягають усуненню, тому судом встановлено підстави для задоволення позову.
При обранні способу захисту у здійсненні права власності позивачем, суд виходить зі змісту ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» N1382-IV від 11.12.2003, у відповідності до якої зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Тому визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, є достатньою підставою для зняття його з реєстрації.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України на користь позивачки, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, із відповідача слід стягнути судовий збір, сплачений ОСОБА_1 у сумі 908,00 гривень за пред'явлення позову до суду.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 12-13, 76-82, 89, 133, 141, 178, 223, 229, 245, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у сумі 908,00 гривень (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП судом не встановлений, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду проголошено 09.11.2021.
Суддя Л. А. Вайнраух