Справа № 266/295/21
Провадження № 2/266/391/21
04 листопада 2021 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Федотової В.М.,
за участі секретаря судових засідань Петрухіної Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, стягнення судових витрат,
Позивач АТ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 64712,75 грн. за кредитним договором №б/н від 06.04.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив , що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг та у зв'язку з чим підписала Заяву №б/н від 06.04.2012 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Також, відповідач була ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується її підписом у анкеті-заяві. Банком було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому відповідачці розмір кредитного ліміту було збільшено до 29200,00 грн. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконала, у зв'язку з чим, станом на 19.10.2020 року має заборгованість у сумі 64712,75 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 44423,58 гривень, в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту , 44 423,58 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 20289,17 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також витрати з оплати судового збору у розмірі 2102,00 гривень.
Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 лютого 2021 року провадження відкрито в порядку спрощеного провадження , справу призначено до судового розгляду.
02.03.2021 року до Приморського районного суду м. Маріуполя Свиридкова Т.О. надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачка з позовними вимогами банку не погодилася та вважає їх необґрунтованими, оскільки 06.04.2012 року вона звернулася до банку з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву №б/н від 06.04.2012 року. 02.07.2015 року відповідачка звернулася до банку за карткою для отримання заробітної плати та нею було отримано 2 картки (№ НОМЕР_1 - для нарахування заробітної плати та 5168742317596231 - для розрахунків). Зазначає, що на дату отримання картки кредитного ліміту встановлено не було. Картку № НОМЕР_2 було активовано 02.07.2015 року, шляхом зарахування особистих коштів. ОСОБА_1 зазначає, що користувалася карткою активно, зараховувала власні кошти та знімала їх у банкоматах. Крім того, вказує, що під час підписання Анкети-заяви з тарифами, Умовами та правилами надання банківських послуг не була ознайомлена ,та з нею не було узгоджено істотні умови кредитного договору. Копія Анкети-заяви не містить інформації щодо бажання нею отримати кредит ,та не містить відмітки про бажання отримати будь-яку послугу. Надані банком Витяги з "Умови та правилами надання банківських послуг" та "Тарифи" не містять підпису та підтверджень, що саме з цими "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами" її було ознайомлено. В анкеті-заяві від 06.04.2012 року процентна ставка не зазначена, "Умови та правила надання банківських послуг" та Витяг з тарифів обслуговування кредитних карту "Універсальна" не підписані, тож відсутні підстави для стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 20289,17 грн. Вказує, що договору страхування кредитного ліміту не укладала та не підписувала. Вважає, що банком безпідставно було стягнуто суму у розмірі 1084,08 грн. Сума внесених коштів на погашення заборгованості на 40767,81 грн. більше ніж сума витрат кредитних коштів. Тому, вважає, що усі зобов'язання перед банком по поверненню фактично отриманих коштів виконані у повному обсязі.
21.04.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого представник позивача зазначив, що згідно розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг. Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку. Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено Відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила у письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування.
Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема, за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний ОТП - пароль.
Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку є невід'ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 9 років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював.
Банком надані докази, які підтверджують факт укладення кредитного договору та наявність невиконаних кредитних зобов'язань: копія кредитного договору, розрахунок заборгованості, копія паспорта Відповідача, за яким був оформлений кредитний договір, виписка по рахунку, фото клієнта з карткою.
Вказує, що позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 06.04.2012 року, з якої вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказано інформацію особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчила, що погоджується з умовами та правилами.
Також, до матеріалів позовної заяви долучено «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» з якого чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,5% (42,0 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступної інформацію, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.
Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором надання банківських послуг.
Представник позивача зазначає, що з карткового рахунку прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінал в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
З розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором.
Розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахувань в певні періоди часу. Банківська виписки має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.2012 №578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації служать підставою для записів у регістрах буколіку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи, повідомлення банків, виписки банків, корінці квитанцій і касових чекових книжок. З виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.
Розрахунок заборгованості Банку проведений автоматизованою системою станом на 19.10.2020 року і в ньому відображено та враховано всі фінансові зобов'язання боржника за умовами договору, здійснені боржником платежі на його виконання.
Контррозрахунок, який здійснив відповідач не є належним доказом тому що останній не має спеціальних знань для здійснення такого розрахунку.
Згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості. Пільговий період кредитування - це установлений банком період з моменту виникнення заборгованості по кредиту, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом провадиться за процентною ставкою 0,01% річних. У разі непогашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі встановленому Тарифами Банку з розрахунку 360/365 календарних днів на рік. Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів. Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних платежів зазначені Тарифах. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту. Графік погашення заборгованості не передбачений умовами кредитного договору.
Відповідачем була підключена послуга "Страхування кредитного ліміту". За даною послугою Страховик зобов'язується в разу настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування, а Страхувальник зобов'язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови Договору і правил страхування. Страховий платіж за послугою "Страхування кредитного ліміту" становить 0,9 % від суми заборгованості по кредитній карті на останній день кожного місяця. Щомісячне списання здійснюється за допомогою кредитної картки. Для оформлення договору страхування досить мати кредитну картку Приватбанку. Відповідач не надав жодних належних доказів, що не ним особисто біла підключена дана послуга, тому твердження вважають безпідставними.
05.05.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відповідь на відзив позивача, у якому відповідачка вказала, що 06.04.2012 року звернулася до Банку за отриманням зарплатної картки, а не за кредитом. Умови кредиту не обговорювалися з нею, кредит не пропонувався. Крім того, вказує, що пам'ятка клієнта не надавалася та не підписувалася нею, тарифи банку не надавалися та не обговорювалися та не підписувалися; в анкеті-заяві не позначено якого саме типу картка була отримана; в анкеті-заяві не позначено, що вона бажає отримати кредитний ліміт по карті та бажаний розмір такого ліміту; в підписаній анкеті-заяві не вказано які саме умови та привила надання банківських послуг розуміла відповідачка підписуючи анкету-заяву. Відповідачка зазначила,що 30.01.2020 року вона звернулася письмово до НБУ зі скаргою на дії Банку. 19.03.2020 року нею подано позов до Банку,який прийнятий до розгляду Приморським районним судом м. Маріуполя. Зазначає, що регулярно робила погашення за отриманими коштами від банку, але погашала фактично отримані кошти, а не проценти, штрафи та пеню, які безпідставно були нараховані банком. Крім того, відсутня будь-яка інформація про встановлення ліміту у розмірі 29000,00 грн. Максимальний розмір ліміту наданий банком був 25000,00 грн. У зв'язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
01.06.2021 року відповідачем надано відповідь на пояснення позивача від 13.05.2021 року, у якій вказано, що в анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку міститься розділ про те, що заявник просить надати йому перераховані послуги: платіжна картка кредитна "Універсальна"; зарплатна картка; картка Gold, пенсійна картка, ощадкнижка (депозит), дебетна особова картка, ідентифікація з паспортом. Однак відповідної відмітки навпроти обраної послуги немає і немає зазначення бажаного кредитного ліміту.
Також, маються пояснення відповідачки аналогічні поясненням від 05.05.2021 року та 02.03.2021 року.
Представником відповідача 07.07.2021 року надані пояснення аналогічні поясненням від 21.04.2021 року.
Представник позивача АТ КБ "ПриватБанк" надала суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просила позов задовольнити..
Відповідач ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заперечувала проти задоволення вимог банку, просила відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, ураховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 12 України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, частиною 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Судом встановлені такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено, зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
Судом встановлено, що 06.04.2012р. між ПАТ КБ, правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , зі строком дії картки до серпня 2017 року.
Згідно з умовами договору, ОСОБА_1 отримала кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.( а.с.14-16)
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 19 жовтня 2020 року становить в загальній сумі 64712,75 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 44423,58 гривень, в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 44423,58 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 20289,17 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому у суду відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальника, яка додана до позовної заяви, від 06 квітня 2012 року, процентна ставка не зазначена, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відтак слід відмовити у задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 20289 гривень 17 копійок, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.
Укладений між сторонами кредитний договір від 06 квітня 2012 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним), однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до переконання, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з боржника отриманого ним та непогашеного тіла кредиту в розмірі 44423 гривень 58 копійок .
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач оплатив судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 копійок.
Оскільки під час розгляду справи, розмір заборгованості відповідача перед банком визначено в сумі 44423 гривень 58 копійок, то розмір відшкодування суми сплаченого судового збору становить 1443 гривень 02 копійок
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 257, 256, 267, 626, 628, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 130, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту , стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, заборгованість за договором кредиту № б/н від 06.04.2012 у загальній сумі 44423 (сорок чотири тисячі чотириста двадцять три) гривні 58 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати з оплати судового збору у розмірі 1443 гривні 02 копійки.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Сторони по справі: позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д,
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0541/.
Повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2021 року.
Суддя Федотова В. М.