печерський районний суд міста києва
Справа № 201/18577/17-ц
26 жовтня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В.,
при секретарі судових засідань - Стриж І.С.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянув в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договорів недійсними, стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити певні дії,-
В обґрунтування позову посилається , що 11.09.2006р. було відкрито картковий рахунок. 19.06.2016р. ОСОБА_3 в м.Вольногорськ викрав в її сина ОСОБА_4 мобільний телефон, з якого дізнався її номер телефону. З її картки були знаті кошти 202грн.,2002р., 1702грн. а всього на суму 3906грн. в банкоматі . Відразу зателефонувала в банк заблокувати картку. Без її відома 28.06.2016 р..були укладені угоди №16062804447276 та №16062804447234 (миттєва розстрочка) на суму 8000 грн. та 7999,84 грн. 29.06.2016р. були зняті кошти на загальну суму 21 580 грн. Зверталась неодноразово до банку з заявами про проведення перерахунку , неправомірне нарахування коштів. Просить визнати недійсним договори №16062804447276 та №16062804447234 (миттєва розстрочка) на суму 8000 грн. та 7999,84 грн. укладені 28.06.2016 р..Зобов'язати відповідача відновити залишок кредитних коштів 21 574грн. Стягнути сплачені кошти в рахунок погашення кредиту в сумі 5569,33 грн. Зобов'язати припинити нарахування відсотків. В судовому засіданні позов підтримала , просила задовольнити.
Представник відповідача надала відзив , в судовому засіданні просила відмовити в позові , вказувала що 27.02.2017р. звернулась з заявою , що 28.06.2016р. з її картки були незаконно перераховані кошти. Після 29.06.2016р. картка не була заблокована , продовжувала користуватись.Відсутні підстави для визнання договорів недійсними.
В грудні 2017р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом (справа № 201/18577/17-ц) до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити певні дії.
В липні 2018р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом(справа № 757/34484/18-ц) до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Печерського районного суду м Києва від 7.06.2019р. об'єднано в одне провадження цивільну справу № 757/34484/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» зі справою № 201/18577/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.
11.09.2006р. між сторонами укладено договір № SAMDN01000727715002 та було відкрито картковий рахунок .
Позивачка посилалась , що 19.06.2016р. ОСОБА_3 в м.Вольногорськ викрав в її сина ОСОБА_4 мобільний телефон, з якого дізнався її номер телефону. З картки були зняті кошти 202грн.,2002р., 1702грн. а всього на суму 3906грн. в банкоматі.
28.06.2016 р..були укладені угоди №16062804447276 та №16062804447234 (миттєва розстрочка) на суму 8000 грн. та 7999,84 грн.
29.06.2016р. були зняті кошти на загальну суму 21 580 грн. , що підтверджується виписками по рахунку наданими банком.
Судом встановлено , що 27.02.2017р. , 15.05.2017р. зверталась з заявою до банку про зняття коштів з її рахунку ОСОБА_5 .
В судовому засіданні встановлено , що позивачка 14.07.2016р. о 11.01 год. зателефонувала в банк та було заблоковано картку, а не відразу як вказувала вона в обґрунтування позову.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Судом встановлені обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, дійшов висновку про вину позивачки як підставу цивільно-правової відповідальності.
Встановлено , що 2.03.2017р. позивачка звернулась до Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області за фактом викрадення грошових коштів в сумі 16 000 грн. невстановленою особою з банківської картки ПАТ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , Постановою слідчого від 3.03.2017р. позивачку залучено до кримінального провадження № 12017040150000087 як потерпілу. 15.05.2017р. позивачкою в рамках кримінального провадження пред'явлено цивільний позов до ОСОБА_3 на суму 27 170, 37грн. за списання коштів з рахунку.(а.с. 45,48)
Судом встановлено , що в період з 19.06.2016р. по 29.06.2016р. з рахунку № НОМЕР_1 перераховувались отримувачу ОСОБА_5 .
Ч. 1 ст.215 ЦК України передбачені підстави, за наявності яких правочин може бути визнаний недійсним, а саме: недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою (зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, п'ятою (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) та шостою (правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей) статті 203 ЦК України.
В судовому засіданні позивачка вказувала, що в суді розглядаються кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , з клопотанням про зупинення провадження не зверталась, наполягала на вирішенні даного позову.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до п. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до п. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачкою не надано належних та допустимих доказів, що при укладанні спірних договорів було відсутнє її волевиявлення, були укладені без її відома.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави для визнання договору недійсним ,
Керуючись ст.203.215 ,1073 ЦК України ,ст..ст. 12,13,77,79, 81,263,264 ЦПК України, суд, -
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договорів недійсними, стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Київського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Дата складання повного тексту рішення 9.11.2021р.
Суддя Остапчук Т.В.