Справа №:755/18757/21
Провадження №: 2-н/755/657/21
про відмову у видачі судового наказу
"12" листопада 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160-164 ЦПК України за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , -
10.11.2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , яка була передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до заявлених вимог заявник просить суд: видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня подачі заяви і до повноліття дитини.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу визначені ст. 163 ЦПК України, відповідно до ч. 1 якої заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Убачається, що примірник заяви для відповідача про видачу судового наказу заявником ОСОБА_1 не підписаний.
Відповідно до положень ч. 2, 4, 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Додані до заяви документи для відповідача, всупереч вимогам п.2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.
Враховуючи, що подані до заяви документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 165 ЦПК України подання заявником заяви про видачу судового наказу з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України є підставою для відмови у його видачі.
За таких обставин, суддя доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , оскільки заява подана з порушеннями вимог ст. 163 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163, 165, 166, 260, 353, 354 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: І.В.Коваленко