Справа №:755/18710/21
Провадження №: 4-с/755/245/21
"12" листопада 2021 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця,
10.11.2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення державного виконавця. Відповідно до прохальної частини поданої до суду скарги, заявник дослівно просить суд: «Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Левіцького Тимофія Костянтиновича, що винесені у виконавчому провадженні від 22.10.2021 року, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.10.2021 року. Зобов'язати старшого державного Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Левіцького Тимофія Костянтиновича усунути порушення, пов'язані із неправомірним відкриттям виконавчого провадження № 67234715 з примусового виконання виконавчого листа № 755/10306/18, виданого 13.03.2018 року Київським апеляційним судом.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до ст.447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таким чином, зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал місцевих загальних судів, які винесені відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, мають розглядатись в порядку визначеному ст.447 Цивільного процесуального кодексу України.
Як роз'яснено у п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Як роз'яснено положеннями п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.
Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 42 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
За змістом ст. 42 Цивільного процесуального кодексу України сторона виконавчого провадження, яка звернулась до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби розглядаються в судами згідно ст.447 Цивільного процесуального кодексу України за участю, як заінтересованих осіб, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Всупереч наведених норм чинного законодавства заявником не визначено статус сторони цивільного процесу, оскільки особа, яка звертається із скаргою на дії державного виконавця, є заявником, а суб'єкт оскарження - заінтересована особа, не зазначено, до кого саме звертається заявник.
Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 185 ЦПК.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 187 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 42, 43ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 128-132 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; глави 6 розділу III ЦПК - про розгляд справи по суті; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для залишення скарги ОСОБА_1 без руху, оскільки подана до суду скарга на бездіяльність державного виконавця за формою та змістом не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 175, 177, 185, 353, 447 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця, - залишити без руху.
Надати можливість скаржнику виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання ним ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.
С у д д я І.В.Коваленко