ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23096/21
провадження № 1-кс/753/4429/21
"12" листопада 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на протиправну бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12020100020001567, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, під час звернення із клопотанням щодо виконання рішення суду від 28.10.2021,-
До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на протиправну бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12020100020001567, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, під час звернення із клопотанням щодо виконання рішення суду від 28.10.2021. У вимогах скарги заявник просив: - зобов'язати слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП в м. Києві, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження №12020100020001567 від 07.03.2020 розглянути клопотання щодо виконання рішення суду від 28.10.2021 та здійснити визначені процесуальні дії, які він зобов'язаний вчинити згідно КПК України; -визнати бездіяльність слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП в м. Києві, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження № 12020100020001567 від 07.03.2020 щодо не розгляду клопотання щодо виконання рішення суду від 28.10.2021 протиправним.
При цьому, скаржник посилається на те, що у провадженні Дарницького управління поліції ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження за фактом крадіжки майна з пошкодженням автомобіля в ніч з 06.03.2020 року на 07.03.2020 року. За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відповідні відомості №12020100020001567 за ст. 185 КК України. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.03.2021 по справі № 753/4611/21 постанову слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про закриття кримінального провадження, внесеного 07.03.2020 до реєстру досудових розслідувань за №12020100020001567 скасовано, а судове розслідування у кримінальному провадженні №12020100020001567 від 07.03.2020. Станом на теперішній час ухвала Дарницького районного суду м. Києва від17.03.2021 по справі № 753/4611/21 не виконана, а постанова слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 від 10.04.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного 07.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100020001567 не скасована, що змусило заявника в черговий раз звернутися до СВ Дарницького УП ГУНП в місті Києві з відповідним клопотанням про виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 17.03.2021.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження по скарзі виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що зазначено у ст. 26 КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
3) рішення слідчого, дізнавача, про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача, про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Встановлений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Разом з тим, посилання особи, що подала скаргу на положення ч. 1 ст. 303 КПК України є безпідставним.
Так, визначені у ч. 1 ст. 303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено оскарження рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно ч. 1 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік слідчих (розшукових) дій закріплено в главі 20 КПК, якою визначено такі види слідчих (розшукових) дій: 1) допит, у тому числі: одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (ст. 224 КПК), допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 225 КПК), допит малолітньої або неповнолітньої особи (ст. 226 КПК), допит у режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст. 232 КПК); 2) пред'явлення для впізнання: особи (ст. 228 КПК), речей (ст. 229 КПК), трупа (ст. 230 КПК), у т. ч. пред'явлення для впізнання осіб чи речей у режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст. 232 КПК); 3) обшук (статті 233-236 КПК); 4) огляд: місцевості, приміщення (в т. ч. житла чи іншого володіння особи), речей та документів (ст. 237 КПК), трупа (ст. 238 КПК), огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК), місця вчинення кримінального правопорушення (п. 2 ч. 2 ст. 520 КПК); 5) слідчий експеримент (ст. 240 КПК); 6) освідування особи (ст. 241 КПК); 7) залучення експерта для проведення експертизи (статті 242-244 КПК); 8) отримання зразків для експертизи (ст. 245 КПК).
Слідчі (розшукові) дії можуть бути класифіковані за різними критеріями на певні види.
Так, залежно від того, чи підлягають розголошенню відомості про факт та методи їх проведення, вони поділяються на слідчі (розшукові) дії (глава 20 КПК) та негласні слідчі (розшукові) дії (глава 21 КПК).
У свою чергу слідчі (розшукові) дії залежно від наявності розпочатого досудового розслідування поділяють на ті, що відповідно до закону можуть бути проведені до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (єдиною такою слідчою (розшуковою) дію є огляд місця події у невідкладних випадках (ч. 3 ст. 214 КПК) та слідчі дії, що проводяться тільки після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування (всі інші слідчі (розшукові) дії).
Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_2 звертається до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка фактично полягає у невиконанні ухвали суду та недотримання слідчим розумних строків розгляду клопотання з даного приводу, тобто порушує питання, що не належать до компетенції слідчого судді та не є тією бездіяльністю слідчого, яка може бути оскаржена в порядку ст. 303 КПК України.
Питання, які ініціював ОСОБА_2 не є процесуальною дією в розумінні ст. 220, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Аналізуючи норми ст. 303 КПК України, які свідчать про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, слід зауважити, що клопотання про виконання судового рішення та його вирішення у відповідності до вимог ст. 220 КПК України не є ні слідчою (розшуковою) дією або негласною слідчою (розшуковою) дією, а відтак у відкритті провадження за скаргою слід відмовити.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що виходячи з положень ст.ст. 532, 533, 534 КПК України ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання.
Порядок виконання ухвал слідчих суддів визначено розділом 8 КПК України, згідно якого контроль за виконанням ухвали здійснює слідчий суддя, який ухвалив судове рішення.
Отже, ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили і згідно з якою слідчого зобов'язано вчинити певні дії, підлягає обов'язковому виконанню.
Положення статті 303 КПК України не містять норми, яка б регулювала можливість зобов'язати слідчого розглянути клопотання щодо виконання ухвали слідчого судді, оскільки відповідна ухвала має бути виконана в силу положень КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Перевіривши матеріали поданої скарги приходжу до висновку, що вимоги даної скарги, не можуть бути предметом судового розгляду, оскільки заявник оскаржує рішення (дії) органу досудового розслідування, що не підлягають оскарженню відповідно до положень ст. 303 КПК України.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах « Осман проти Сполученого королівства » від 28 жовтня 1998 року та « Круз проти Польщі » від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Крім того, судом враховано, що КПК України не передбачає заборон щодо повторного подання відповідної скарги у випадку її оформлення з дотриманням відповідних норм діючого законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, ч. 4 ст. 304, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на протиправну бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12020100020001567, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, під час звернення із клопотанням щодо виконання рішення суду від 28.10.2021.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: