02 листопада 2021 рокуСправа №: 695/2438/21
Номер провадження 3/695/1705/21
02 листопада 2021 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , -
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.08.2021 року, серії ДПР18 №319013 ОСОБА_1 13.08.2021 року о 21 год. 45 хв. на 135 км. автодороги Н08 керував транспортним засобом ВАЗ 2105, д.н.з. з НОМЕР_1 в тані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія приладом Alcotest 6820 ARHK 0119, результат позитивний 1.13%, безперервна фіксація на камеру 00104, чим порушив вимоги п. 2.9а, Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду матеріалів справи захисник ОСОБА_1 , адвокат Зелений Ю.В. заперечував вину ОСОБА_1 та вказував на порушення працівниками поліції норм ст.. 266 КУпАП та вимог Інструкції, що затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, а саме не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, що є обов'язковою умовою у випадку відмови особи від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи незгоди із результатами такого огляду. Окрім того огляд на стан сп'яніння проводився за відсутності свідків із використанням портативного відео реєстратору, однак доданий до матеріалів справи відеозапис неналежної якості із якого не можливо встановити саму процедуру огляду особи на стан сп'яніння.
Вивчивши матеріали справи суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КупАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи і з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 13.08.2021 року; результат освідування за допомогою приладу Alcotest 6820 ARHK 0119, тест №651, результат якого склав 1.13%; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також диск з відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції 00104.
Оглянувши вказаний диск судом було встановлено, що на ньому міститься чотири відеозаписи, які зроблені з нагрудної камери працівника поліції 00104.
Однак оглянувши вказані відеозаписи судом було встановлено, що камера працівника поліції налаштована таким чином, що обличчя працівників поліції, порушника, а також пасажирів автомобіля ВАЗ 2105 взагалі не видно.
Момент проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, а саме продування ним газоаналізатора взагалі не зафіксований, а сам працівник поліції, що фіксує подію постійно відходить у своїх справах, через що більша частина відео не має відношення до фіксування події правопорушення.
Із голосів, які чутно на вказаному відеозаписі можливо встановити, що хтось заперечує проти результату огляду на стан сп'яніння за допомогою вказаного газоаналізатора, хтось пропонує пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, однак вказані відеозаписи не містять відмови ОСОБА_1 від такого огляду, крім того із таких відеозаписів неможливо прийти до однозначного висновку, що саме ОСОБА_1 заперечує проти результату огляду на стан сп'яніння, як і не можливо встановити, що саме він відмовляється прийти такий огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Разом із тим у протоколі про адміністративне правопорушення зазначений запис ОСОБА_1 про те, що він з результатами тесту не згоден.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції врегульований ст.. 266 КУпАП, а також «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція).
Частиною 2 та 3 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п. 7 Розділу І вказаної вище Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість редакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже із наведених нормативних актів слідує, що поліцейський має відповідний алгоритм дій при огляді водія з метою виявлення алкогольного сп'яніння, так отримавши відмову водія від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський повинен запропонувати пройти такий огляд у відповідному закладі охорони здоров'я і тільки в разі відмови водія від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, має право для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому суд зауважує, що у Постанові ВС від 23.10.19 по справі № 357/10134/17 викладена правова позиція щодо доказів у справі про адміністративні правопорушення (п.33-36).
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічного порядку та безпеки може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах автоматичну фото- та відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з автоматичної фото- та відеотехніки, що знаходиться у чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання ПДР.
Згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення (розділ 1 п.2 п.п.1).
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки (розділ 3 п.2).
Відповідно до зазначеної вище Інструкції №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Натомість, інспектор поліції увімкнувши відеореєстратор розмістив його таким чином, що позбавляє можливості встановити належне дотримання працівниками поліції вимог вказаних Інструкцій та ст.. 266 КУпАП і позбавляє можливості однозначно стверджувати про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння та відмову у проведенні огляду в закладі охорони здоров'я.
При цьому суд зауважує, що вказаний відеозапис є єдиним доказом дотримання працівниками поліції правил огляду особи на стан сп'яніння.
Інші докази в матеріалах справи відсутні.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, виходячи із вище викладеного працівниками поліції було порушено вимоги ст.. 266 КУпАП та вказаних вище Інтрукцій.
Крім того суд також бере до уваги факт не згоди з результатами огляду особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення,, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» ( заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» ( заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення « за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
Також в даному випадку суд вважає за необхідне застосувати рішення ЄСПЛ у справі «Малофєєв проти Росії та Карелін проти Росії», у яких суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи вказане вище, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення належним чином не стверджена.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Отже суддя, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 283, 284, 247 п.1 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.