Справа № 358/473/21 Суддя (судді) першої інстанції: Тітов М.Б.
11 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
за участю секретаря Островської О.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Богуславського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року (м. Богуслав, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №047038, винесеної 20 квітня 2021 року поліцейським з РПП СПД №1 ВП №2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшим сержантом поліції Кононенком Віталієм Григоровичем, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, а саме без всебічного та об'єктивного з'ясування поліцейським обставин справи, при відсутності достатніх доказів його винуватості в адміністративному правопорушенні. Крім того, позивач вказав на те, що при винесенні постанови поліцейський позбавив його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням процесу при розгляді 20 квітня 2021 року справи про адміністративне правопорушення.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що на поданому відеозаписі чітко видно, що задній державний номерний знак транспортного засобу «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_1 був взагалі не освітленим в темну пору доби, символи заднього державного номерного знаку взагалі не читалися, що вказує на порушення позивачем ПДР.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління Національної поліції в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясовано усіх обставин у справі, що мають значення для справи. Вказує, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та ціною позову.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З аналізу змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції не оскаржується апелянтом в частині задоволених позовних вимог щодо визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №047038, винесеної 20 квітня 2021 року, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Щодо висновку суду першої інстанції, що позивачем документально доведено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн, які є співмірними, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини третьої статті 134 КАС для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Науменко О.М. здійснював правничу допомогу позивачу та згідно договору про надання правничої допомоги позивач оплатив адвокату Науменку О.М. 5 000,00 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 30 квітня 2021 року, актом приймання-передачі виконаних робіт та квитанцією АТ КБ «Приватбанк» про оплату від 20.08.2021.
Згідно розрахунку витрат на правову допомогу та акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.04.2021 адвокатом виконана наступна правова допомога:
- надання усної правової інформації, консультації та роз'яснень чинного законодавства України з питань притягнення позивача 20 квітня 2021 року до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, - 1 година, вартістю - 1 000 грн;
- підготовка та складання 14 травня 2021 року позовної заяви про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - 4 години, вартістю - 4 000 грн;
- представництво інтересів позивача в судових засіданнях Богуславського районного суду Київської області у справі (№358/473/21, провадження №2-а/358/17/21) - 1 година, вартістю - 1 000 грн.
Колегія суддів дійшла висновку про співрозмірність заявлених до стягнення позивачем витрати із складністю справи та обсягом наданих послуг, відтак витрати на правову допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Відповідачем подано заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення №1746 від 07.10.2021 у розмірі 1362,00 грн.
Колегія суддів дослідивши подану заяву дійшла до висновку про її обґрунтованість, оскільки при поданні апеляційної скарги апелянтом було сплачено судовий збір у розмірі 1362,00 грн відповідно до платіжного доручення №1746 від 07.10.2021, при цьому ставка судового збору за подання апеляційної скарги мала становити 681,00 грн.
Таким чином, враховуючи надмірну сплату судового збору за подання апеляційної скарги, наявні підстави для повернення апелянту надмірно сплаченого судового збору у розмірі 681,00 грн.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - залишити без задоволення, а рішення Богуславського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року - без змін.
Повернути Головному управлінню Національної поліції в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 83, код ЄДРПОУ 40108630) надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 681,00 грн (шістсот вісімдесят одна грн 00 коп.), сплачений згідно з платіжним дорученням №1746 від 07.10.2021.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 11.11.2021.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова