ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 листопада 2021 року м. Київ № 640/31164/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Системи Комерц» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Системи Комерц» з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київської області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення уповноваженими посадовими особами від 03.11.2020 № КВ970/1432/АВ/ТД/фс-166.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач дійшов безпідставних висновків про використання ТОВ «Бізнес Системи Комерц» праці ОСОБА_1 без укладення трудового договору. Як зазначає позивач, між ним та вказаною особою укладений договір про надання послуг, який відповідає вимогам до договорів, визначеним ЦК України, у зв'язку з чим підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю відсутні. Крім того позивач зауважує, що відповідачем проведене інспекційне відвідування ТОВ «Бізнес Системи Комерц» без попереднього повідомлення керівника за п'ять робочих днів до початку відвідування. Також позивач стверджує, що уповноважена особа розпочала розгляд справи про накладення штрафу без належного повідомлення позивача про час отримання документів, про час та місце розгляду справи про накладення штрафу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Системи Комерц» про забезпечення позову.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що у ході інспекційного відвідування посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було виявлено фізичну особу ОСОБА_1 , яка виконувала трудові обов'язки у ТОВ «Бізнес Системи Комерц» без укладення трудового договору.
За таких обставин відповідач вважає, що обґрунтовано притягнув позивача до юридичної відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю.
Відповідач скористався правом надати пояснення щодо відзиву відповідача, зміст якого в цілому відповідає доводам позивача, викладеним у позовній заяві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Системи Комерц» про витребування доказів
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Системи Комерц» з 10.09.2007 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У період з 09.09.2020 по 21.09.2020 Головним управлінням Держпраці у Київській області відповідно до наказу від 07.09.2020 № 2694 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 07.09.2019 №970 було проведене інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Системи Комерц» на предмет дотримання вимог законодавства про працю, а саме не оформлення трудових відносин.
Результати інспекційного відвідування оформлені актом від 21.09.2020 №КВ970/1432/АВ (далі - Акт інспекційного відвідування).
У ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що ТОВ «Бізнес Системи Комерц» допущено до роботи фізичну особу ОСОБА_1 без оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства України.
Таких висновків відповідач дійшов встановивши у ході проведення інспекційного відвідування ТОВ «Бізнес Системи Комерц», що громадянка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на посаді офіціанта (код класифікатора професій - 5123) у вказаному закладі з 01.09.2020, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена та їм підпорядковується, режим роботи з 08:00 до 15:00 год., або з 15:00 до 20:00 год., розмір заробітної плати за домовленістю, трудова книга знаходиться за місцем проживання, безпосередній керівник - адміністратор закладу Мар'ям Магомедівна, згідно бланку опитування від 09.09.2020 о 12:38 годин.
Розглянувши матеріали інспекційного відвідування на підставі обставин, зазначених в Акті інспекційного відвідування, Головне управління Держпраці у Київській області дійшло висновку про порушення ТОВ «Бізнес Системи Комерц» вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України у зв'язку з допущенням ОСОБА_1 до роботи без належного оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства України.
За порушення позивачем вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову №КВ970/1432/АВ/ТД/ФС-166 від 03.11.2020, якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України позивачеві визначений штраф у розмірі 50 000,00 грн.
Не погоджуючись із застосованими штрафними санкціями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340 (далі - Положення №340) Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Так, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 (далі - Порядок № 823).
Відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку № 823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань, зокрема, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності) (п. 8 Порядку № 823).
Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів (п. 9 Положення № 823).
Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування (п. 10 Порядку №823).
За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (п. 16 Порядку №823).
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці (п. 17 Порядку №823).
У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (п. 24 Порядку №823).
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється зокрема у формі проведення інспекційних відвідувань. Таке інспекційне відвідування не повинно перевищувати 10 днів, а інспектори праці без попереднього повідомлення мають право отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування і вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання. При цьому попереднє повідомлення про заплановане інспекційне відвідування не є обов'язковим, у випадку коли таке повідомлення може завадити виявленню неоформлених працівників.
Таким чином, аргументи позивача про те, що інспектор до проведення інспекційного відвідування повинен повідомити саме об'єкт відвідування або уповноважену особу про таке відвідування за п'ять днів до початку перевірки є безпідставними.
Доводи позивача про порушення процедури проведення перевірки з огляду на проведення інспекційного відвідування за відсутності керівника суд оцінює критично, адже, як з'ясовано судом та підтверджено матеріалами справи, під час виходу 10.09.2020 за адресою здійснення діяльності суб'єкта господарювання ТОВ «Бізнес Системи Комерц» господарської діяльності, а саме: м. Київ, пл. Вокзальна, 2, заклад громадського харчування «Хеш браун», інспектором праці представнику ТОВ «Бізнес Системи Комерц» за довіреністю № 1 від 10.09.2020 Калацькій Тетяні Юріївні було пред'явлено службове посвідчення, направлення на проведення інспекційного відвідування від 07.09.2020 № 970 та вимогу про надання документів від 09.09.2020 № 970.
З долученої до матеріалів справи довіреності № 1 від 10.09.2020, виданої генеральним директором ТОВ «Бізнес Системи Комерц» Гаєвським І.І. на Калацьку Тетяну Юріївну, встановлено, що ТОВ «Бізнес Системи Комерц» уповноважує Калацьку Тетяну Юріївну, зокрема, представляти інтереси Товариства у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями, незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкування, в тому числі в органах прокуратури, податкових органах, інших правоохоронних органах, перед фізичними особами, з усіх питань, що стосуються захисту прав та інтересів Товариства, в межах повноважень, передбачених чинним законодавством та Статутом Товариства, здійснювати поточне керівництво справами Товариства; підписувати бухгалтерську, статистичну, фінансову та іншу звітність, здійснювати будь-які інші дії та вирішувати будь-які інші питання, необхідні для досягнення цілей Товариства, в межах повноважень, чинним законодавством, Статутом Товариства.
Таким чином, судом встановлено, що на Калацьку Тетяну Юріївну було покладено обов'язки бути повноважним представником Товариства у відносинах з державними органами.
Отже, у відносинах з Головним управлінням Держпраці у Київській області при проведенні інспекційного відвідування Калацька Т.Ю. є належним повноважним представником ТОВ «Бізнес Системи Комерц».
За наведених обставин, наведені аргументи позивача, в частині відсутності керівника при проведенні інспекційного відвідування, не можуть бути підставою для висновку про неправомірність дій контролюючого органу у спірних відносинах.
Суд також відхиляє посилання позивача на порушення відповідачем процедури накладення штрафу, зокрема те, що позивач не отримував повідомлення про дату одержання документів, визначених в п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджено постановою КМУ від 17.07.2013 №509, з огляду на таке.
Так, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2 - 7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі - Порядок № 509).
Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку (в контексті розгляду цієї справи акта інспекційного відвідування).
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Судовим розглядом встановлено, що 21.09.2020 позивачу за адресою місцезнаходження направлено рекомендованим листом №0406005783549 з описом вкладення акт інспекційного відвідування від 21.09.2020 №КВ970/1432/АВ, який було отримано позивачем 22.09.2020, що підтверджується даними офіційного веб-сайту Укрпошти за трекінг номером №0406005783549.
Листом від 02.10.2020 № 42/2/20/15226 Головне управління Держпраці у Київській області повідомило позивача про те, що буде проводитись розгляд справи про накладення штрафу на ТОВ «Бізнес Системи Комерц», передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю.
З наведеного вбачається, що відповідачем виконано вимоги пункту 3 Порядку № 509 щодо інформування позивача про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку № 509.
Що стосується доводів позивача про те, що всупереч приписам Порядку №509 відповідач не повідомив його про дату розгляду справи про накладення на нього штрафу, то суд такі уважає безпідставними, оскільки приписами указаного Порядку не визначено обов'язок відповідача та його посадових осіб інформувати об'єкт інспекційного відвідування про час та дату розгляду згаданої справи. Аналіз змісту указаного Порядку дає підстави суду стверджувати, що розгляд такої справи здійснюється на підставі наявних документів, перелік яких визначений абзацами третім - сьомим пункту 2 цього Порядку, тобто без участі об'єкта інспекційного відвідування.
Досліджуючи заперечення позивача щодо фактичного допуску однієї особи, ОСОБА_1 , до виконання робіт в інтересах ТОВ «Бізнес Системи Комерц» без належного оформлення трудових відносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини 1 статті 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З аналізу наведених норм слідує, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання не індивідуально-визначеної роботи, а трудових функцій в діяльності підприємства за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правового договору є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Цивільно-правовим договором може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовим договором не робиться.
Визначальною ознакою, що відрізняє трудовий договір від цивільно-правового, є те, що трудовим договором регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець за цивільно-правовим договором на відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Ще одна відмінність між цивільно-правовим та трудовим договорами полягає в тому, що відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства і не може змінюватися сторонами трудового договору, а відповідальність у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд в постанові від 26.09.2018 у справі № 822/723/17.
Встановлюючи належне оформлення трудових відносин у спірний період ТОВ «Бізнес Системи Комерц» з ОСОБА_1 судом досліджено цивільно-правовий договір про надання послуг №01/09/01-2020 від 01.09.2020 зі змісту якого вбачається, що виконавець зобов'язується надати замовнику послуги в погодженому сторонами порядку, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах цієї угоди.
Відповідно до пункту 1.2 договору виконавець не є кваліфікованим робітником і надає замовнику тимчасові послуги з приготування та оформлення страв і кулінарних виробів (далі - послуги). Послуги надаються виконавцем власними силами.
Згідно з пунктом 1.3 договору виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а сам організовує процес надання послуг в погодженому сторонами порядку.
Факт надання відповідних послуг з боку виконавця буде засвідчуватись актами прийому-передачі наданих послуг (пункт 1.4 договору).
Згідно з пунктом 3.2 договору за надання виконавцем 110 годин послуг, вказаних в п.1.2 цієї угоди, замовник сплачує виконавцю винагороду в сумі 3114,00 грн., в тому числі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Аналіз змісту договору №01/09/01-2020 від 01.09.2020 дає підстави для висновку, що останній перебуває поза межами правового регулювання цивільного законодавства, оскільки його предметом є виконання робіт кухонного працівника - тобто є процес праці, а не її кінцевий результат, оскільки вищевказана фізична особа систематично виконувала певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. У договорі №01/09/01-2020 від 01.09.2020 не зазначається, який результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу тощо.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно відібраних у ОСОБА_1 інспектором праці пояснень, остання працювала на посаді офіціанта на ТОВ «Бізнес Системи Комерц» починаючи з 01.09.2020. З правилами внутрішнього трудового розпорядку ознайомлена та їх дотримується, інструктаж з охорони праці на робочому місці проводився. Режим роботи з 08:00 до 15:00 год. або з 15:00 до 20:00 год. Розмір заробітної плати визначався за домовленістю, місце отримання та періодичність - адміністратор закладу, двічі на місяць, трудова книжка знаходиться за місцем проживання, безпосередній керівник - адміністратор закладу ОСОБА_3 .
З наведених пояснень убачається, що ОСОБА_1 фактично виконувала роботу офіціанта, а не кухонного працівника з приготування та оформлення страв і кулінарних виробів, самостійно не організовувала роботу, виконувала її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалась безпосередньо позивачеві і виконувала його вказівки.
Суд вважає власноручно складені письмові пояснення ОСОБА_1 правдивими, так як, до часу розгляду зазначеного позову в суді, не були нею спростовані під час розгляду справи про накладення штрафу.
Встановлені судом обставини та надана їм правова оцінка дають підстави для висновку, що відносини між ТОВ «Бізнес Системи Комерц» та фізичною особою ОСОБА_1 мали очевидний трудовий характер.
З урахуванням викладеного, суд вважає правильним висновок Головного управління Держпраці у Київській області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Системи Комерц» вимог частини 1 статті 24 та частини 3 статті 24 КЗпП внаслідок допущення працівника до роботи без укладення трудового договору.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем на підставі акта та відповідно до Порядку №509, правомірно винесено оскаржену у даній справі постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.11.2020 № КВ970/1432/АВ/ТД/фс-166, якою на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України накладено на позивача штраф розмірі 50 000,00 грн.
Таким чином, під час судового розгляду справи позовні вимоги не знайшли свого нормативного та документального підтвердження.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Системи Комерц» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлення та підписано - 12.11.2021.
Суддя Т.П. Балась