ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 листопада 2021 року м. Київ № 640/16687/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 214.12.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року - залишено без змін.
На виконання вищезазначеного рішення Окружним адміністративним судом міста Києва 12.01.2021 видано виконавчий лист №640/16687/19.
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернення громадян (канцелярію суду) Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем подано заяву, в якій на підставі статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України останній просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі №640/16687/19; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на підставі часини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановленої законом на 01 січня 2019 року, що з урахуванням додаткової пенсії, щомісячної цільової грошової допомоги та додаткових пільг має становити не менш ніж 15363,10 грн. ((4173х5)х70% =14605,50 + 50,00 + 707,60 = 15363,10); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 27.05.2019 до моменту здійснення перерахунку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020, адміністративний позов повністю задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити з 27.05.2019 перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 27.05.2019 до моменту здійснення перерахунку.
В обґрунтування вказаної вище заяви позивач зазначає, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 13.04.2020 в справі № 640/16687/19 Головне управління Пенсійного фонду України в межах виконання зазначеного рішення суду здійснив перерахунок пенсії, розмір якої склав 8884, 45 грн., де: 8235,65 грн. - основний розмір пенсії від середнього заробітку, який розраховано за формулою: 5x4173 (мінімальна заробітна плата на 01.01.2019) 20865 = 2,67127, 7810,88 (середньомісячна заробітна плата за 2018 рік) =7810,88 грн., 2,67127 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) х 4404,35 грн. (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки збільшена на 1,17) = 11765,21 грн. - середньомісячний заробіток. 11765,20 х 70% (відсоток втрати працездатності) = 8235,65 грн.; 50,00 грн. - цільова допомога інвалідам війни II групи; 598,80 грн. - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни II групи.
Позивач вважає, що перерахунок пенсії здійснено у меншому розмірі ніж це передбачено Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія має бути обчислена, виходячи з положення ч. З ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок - Чорнобильської катастрофи" як особі з інвалідністю II групи військовослужбовцю-учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та повинна складати 70 відсотків від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2019 року ((4173х5)х70%) =14605,50 гривні, що з урахуванням додаткової пенсії, щомісячної цільової грошової допомоги та додаткових пільг, має становити не менше ніж 15363,10 грн.
Не погоджуючись з вищевказаними діями пенсійного органу, позивач звернувся з даною заявою до суду.
Розглянувши вказану заяву позивача про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або у судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Відповідно до пункту 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У відповідності до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд звертає увагу, та як вже було зазначено вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 було зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити з 27.05.2019 перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 27.05.2019 до моменту здійснення перерахунку.
З аналізу наданих до суду матеріалів справи судом було встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії з 27.05.2019 складає 8884,45 грн.
Листом від 10.06.2021 №15675-16399/Д-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило позивача, що відповідно до пункту 4.9 постанови Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами), у разі звернення пенсіонера видають виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яку враховано під час розрахунку пенсії.
Тобто, виходячи з аналізу задоволених Окружним адміністративним судом міста Києва у рішенні від 13.04.2020 вимог позивача та з урахуванням встановлення факту того, що уповноваженим органом було проведено перерахунок та виплату, суд приходить до висновку про те, що уповноваженим органом було виконано належним чином приписи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.
Суд звертає увагу позивача, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було здійснено перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто з аналізу вищевикладеного можна прийти до висновку, що уповноваженим органом відповідно до вимог чинного законодавства було виконано вимоги рішення Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином та перераховано пенсію позивача відповідно до висновків суду.
Необхідно також зауважити, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення. Потреба у постановленні судом окремої ухвали за наслідком розгляду такої заяви може бути зумовлена виключно діями та бездіяльністю, що свідчать про умисне ухилення суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення. А тому, доводи позивача стосовно протиправності бездіяльності відповідача щодо вчинення дій є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.
Частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5. Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя Літвінова А.В.