12 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1695/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представниці позивача про зміну предмету позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
01.07.2020 ОСОБА_1 ( далі позивач, ОСОБА_1 ), від імені якого діє адвокат Хараїм Ольга Валеріївна ( далі - представниця позивача, адвокат Хараїм О.В.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області ( далі - відповідач, ГУПФУ в Херсонській області ), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області № 45/03-17 від 05.06.2020 про відмову в перерахунку пенсії за довідкою від 21.05.2020 № 21-1032зп про розмір заробітної плати,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-1032зп від 21.05.2020, з розрахунку 70 відсотків середньомісячного заробітку, без обмеження максимального розміру, з обов'язковим повним нарахуванням та повною виплатою, починаючи з 01.04.2020 року та здійснити виплату недоотриманих з 01.04.2020 сум;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виконати постанову суду негайно у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду у складі головуючої судді Хом'якової В.В. від 26.05.2021 року закрито провадження в адміністративній справі на підставі підпункту 8 пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 р. ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року скасовано, а справу № 540/1695/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 25.10.2021 року прийнято до розгляду дану справу та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом ( пункт 10 частини першої статі 4 КАС України).
Як встановлено судом, 04.11.2021 року за вх. № 23229/21 судом зареєстровано заяву представниці позивача в особі адвоката Хараїм О.В. про зміну предмету позову, в якій просить
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 965210107081 від 31.08.2020, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за Законом України "Про прокуратуру" на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-1032зп від 21.05.2020, з розрахунку 70 відсотків середньомісячного заробітку, без обмеження максимального розміру, з обов'язковим повним нарахуванням та повною виплатою, починаючи з 01.04.2020 року та здійснити виплату недоотриманих з 01.04.2020 сум.
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.
Відповідно до статі 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Перевіряючи вказану заяву позивача на предмет дотримання вимог процесуального права, суд вказує про таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 262 КАС України - якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, строк подання заяв, передбачених ч. 1 ст. 47 КАС України обмежений 30 днями з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки провадження у справі відкрито 25.10.2021, вищезгадана заява подана в межами встановленого строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Наведеним положенням Основного Закону України кореспондує частина перша статті 5 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства, у розумінні частин першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Звернення особи до суду за захистом порушених прав та інтересів здійснюється шляхом подання позовної заяви, у якій позивач, згідно ст. 160 КАС України, викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Таким чином, позовна заява обов'язково складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Відповідно до ст. 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
При цьому, реалізація права на зміну предмету позову може мати наслідком заміну відповідача або залучення співвідповідача (співвідповідачів), а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Разом з тим, процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.
При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов. Саме у зв'язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.
В свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.
Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи вказані висновки Верховного Суду при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви представниці позивача про зміну предмета позову, суд вказує про таке.
Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області № 45/03-17 від 05.06.2020, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за довідкою № 21-1032зп від 21.05.2020 р.
При цьому, у змісті заяви про зміну предмету позову, представниця позивача вказує, що після відкриття провадження у даній справі відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2020 за наданою ним довідкою про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 21.05.2020 №21-1032зп, виданою Офісом Генерального прокурора станом на 26.03.2020, в якому помилково зазначено розмір 70 %. У рішенні від 31.08.2020 відповідачем розрахунок приведено у відповідність до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», а саме здійснено розрахунок у розмірі 60%. Таким чином, представниця позивача вважає, що первинне рішення відповідача № 45/03-17 від 05.06.2020 скасоване, рішення № 965210107081 від 16.07.2020 прийнято помилково, а нове рішення № 965210107081 від 31.08.2020 року є чинним та єдиним, яке порушує права позивача, а тому з метою вирішення даної справи повно, всебічно га неупереджено, слід визнати протиправним та скасувати вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Тобто, за позицією представниці позивача прийняття відповідачем нового рішення № 965210107081 від 31.08.2020 року є лише підставою зміни предмета позову.
Однак, суд не погоджується з такою позицією та вважає, що заявляючи вказані вимоги про зміну предмету позову, представниця позивача одночасно змінила підставу позову, чим фактично заявила нові, не пов'язані з попередніми, позовні вимоги, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.
Як вбачається зі змісту позову, підставою звернення до суду з первинною вимогою є рішення відповідача про відмову позивачу у перерахунку його пенсії за довідкою № 21-1032зп від 21.05.2020 р.
Натомість, підставою заявлення нової позовної вимоги пов'язано з не погодженням позивача зі здійсненим відповідачем перерахунком його пенсії на підставі вказаної довідки, про що свідчить рішення відповідача № 965210107081 від 31.08.2020 року, та підтверджує зміну підстав первинного позову.
Відтак, суд приходить до висновку про очевидну безпідставність та необґрунтованість поданої заяви у цій частині, що зумовлює застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 167 КАС України, відповідно до якої якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Більш того, суд вважає подання такої заяви зловживанням процесуальними правами, наслідки чого передбачені ч. 3 ст. 45 КАС України, а саме - якщо подання заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право, крім іншого, повернути заяву, клопотання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 19.04.2021 р. у справі № 540/1695/20 було відмовлено у задоволені клопотання про зміну предмету позову з аналогічних підстав.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. ( частина 2 ст. 241 КАС України).
Керуючись ст.ст. 47, 167, 241, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Заяву представниці позивача в особі адвоката Хараїм О.В. від 04.11.2021 року за вх. № 23229/21 про зміну предмету позову повернути без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, у т.ч. на електроні адреси.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя В.А. Дубровна