Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
12 листопада 2021 року № 520/16939/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області (далі по тексту - відповідач-1, УСЗН), Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі по тексту відповідач -2, Обласний центр), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації (62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Покотилівка, вул. Незалежності, фактична адреса:61124, м. Харків, пр. Гагаріна, 157“а”, Код ЄДР 03196541) та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРІІОУ 03195694, адреса: м. Харків, вул.Чернишевська,51) щодо нарахуванні та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як інваліду війни 3 групи у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 4 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону від 25.12.1998 року;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації (62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Покотилівка, вул. Незалежності; фактична адреса:61124, м. Харків, пр.Гагаріна,157 “а”, Код ЄДР 03196541) та Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03195694, адреса: м. Харків, вул. Чернишевська, 51) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі сім мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;
- для забезпечення належного захисту прав позивача у разі необхідності вийти поза межі заявлених позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на порушення його права на одержання щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у визначеному законом розмірі.
Ухвалою суду від 10.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
Представник відповідача, Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області, у встановлений судом строк надав відзив на адміністративний позов та зазначив, що розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Розміри допомог встановлюються автоматично програмним комплексом, внесення змін до програми проводиться тільки на рівні Міністерства соціальної політики України.
Щорічна разова грошова допомога до 5 Травня ОСОБА_1 була нарахована в строк та у розмірах передбачених чинним законодавством.
Таким чином, здійснюючи нарахування грошової допомоги до 5 Травня 2021 року в сумі 3391,00 грн., Управління діяло в межах своїх повноважень та на виконання постанов Уряду, які є чинними.
Представник відповідача, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ХОДА, у встановлений судом строк, правом надати відзив не скористався. 10 листопада 2021 року представник відповідача надав до матеріалів справи довідку щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі 3391,00 грн.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області .
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 від 12.11.2019 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності та він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с.9).
Конституційним Судом України 27.02.2020 прийнято рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до виписки з карткового рахунку від 01.09.2021, судом встановлено, що позивачу здійснено соціальну виплату у розмірі 3391,00 грн. (а.с.14).
Не погоджуючись із діями відповідачів щодо невірного визначення розміру щорічної разової грошової допомоги, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі по тексту - Закон № 3551-XII).
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; IІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину п'яту статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладено у такій редакції “Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань” разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин у 2021 році виплачується в таких розмірах: І групи - 4421 грн.; ІІ групи - 3906 грн.; ІІІ групи - 3391 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 застосовуються положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 №10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено, суд приходить до висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи суд застосовує норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як правового акту, який має вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України.
Згідно із частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі “Кечко проти України” (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Право позивача на щорічну одноразову допомогу до 05 травня підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, ненарахування та невиплата вказаної щорічної одноразової допомоги у визначеному положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Вказана правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на отримання щорічної одноразової допомоги у 2021 році у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Вказана позиція повністю узгоджується зі змістом рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 у зразковій справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20), залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021, яка враховується судом при вирішенні даної справи.
Як зазначив Верховний Суд у постанові, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
При розгляді даної справи судом встановлено, що безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу здійснив Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації в розмірі 3391,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, а саме в частині вимог про визнання протиправними дій Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03195694, адреса: м. Харків, вул. Чернишевська, 51) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як інваліду війни 3 групи у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 4 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону від 25.12.1998 року та зобов'язання Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03195694, адреса: м. Харків, вул. Чернишевська, 51) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В задоволенні вимог до Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області належить відмовити.
З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевська, 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як інваліду війни 3 групи у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 4 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону від 25.12.1998 року.
Зобов'язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевська, 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 12 листопада 2021 року.
Суддя Бадюков Ю.В.