12 листопада 2021 року м. Київ № 320/2746/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ у Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ПФУ у Київській області із 01.04.2019 року перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 12.10.2020 №11/2559 (із урахуванням усіх її складових), а також зобов'язати із 05.03.2019 виплачувати пенсію у повному розмірі - тобто у 100 відсотків суми її підвищення (скасування частини 2 постанови КМУ №103, позиція Верховного Суду у зразковій справі №160/3586/19) та виплатити суму недоплаченої із 01.04.2019 частини пенсії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Вказав, що 12.10.2020 Адміністрацією Держприкордонслужби було видано нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії повивачу, яку направлено до ГУ ПФУ у Київській області для здійснення перерахунку пенсії.
Додатково позивач вказав, що він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, проте, відповідачем було безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом. Крім того, позивач проси суд зобов'язати відповідача виплачувати пенсію з 05.03.2019 у розмірі 100 % підвищення до пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, суд також витребував докази по справі від відповідача та запропонував подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що в довідці про розмір грошового забезпечення включені додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені постановою Кабінет Міністрів України №103, тому відсутні підстави для її розгляду та перерахунку пенсії позивача. Також, відповідач зазначив про відсутність нормативно-правових актів, які б приймались після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, та якими б визначались умови і порядок перерахунку пенсій, призначених після дати набрання зазначеним судовим рішенням законної сили.
Так, відповідач зазначив, що з 01.01.2018 позивачеві був перерахований розмір пенсії та відповідно до положень Постанови № 103 сума підвищення виплачується поетапно: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 1 січня 2020 - 100%.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 29.10.1998.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
З матеріалів справи вбачається, що Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України видано довідку від 12.10.2020 №11/2559 про розмір грошового забезпечення позивача, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) станом на 05 березня 2019 року, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Судом встановлено, що у лютому 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки фінансово-економічного управління Адміністрації Держприкордонслужби України.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.02.2021 № 1000-0203-8/19388 позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку його пенсії на підставі довідки фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.10.2020 №11/2559, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалось рішень про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення, до якої включено додаткові види грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.
Статтею 63 Закону 2262-ХІІ визначено порядок перерахунку раніше призначених пенсій.
Частиною першою статті 63 Закону № 2262-ХІІ обумовлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для здійснення такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено додаткові види грошового забезпечення.
Постанова № 704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103), пунктом першим якої було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
Одночасно Постановою № 103 були внесені зміни до пункту 5 Порядку № 45, відповідно до якого під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Також Постановою № 103 внесені зміни до Додатку 2 Порядку № 45, у зв'язку з чим Додаток 2 викладено у новій редакції.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
В силу приписів частини 2 статті 265 КАС України пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Таким чином, з 05 березня 2019 року, а саме з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому суд враховує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Водночас до моменту отримання належної довідки про грошове забезпечення в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Як слідує з матеріалів справи 12.10.2020 фінансово - економічне управління Адміністрації Державної прикордонної служби України виготовило довідку № 11/2559 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) станом на 05.03.2019 із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Слід зазначити, що у примітці до вказаної довідки зазначено, що така складена на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.
Як було встановлено судом позивач, отримавши нову довідку про розмір його грошового забезпечення від 12.10.2020 № 11/2559, звернувся до відповідача із відповідною заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у відповідній довідці.
Разом із тим, відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивача із урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення, посилаючись на те, що в зазначеній довідці про розмір грошового забезпечення включені додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені Постановою КМУ № 103. Крім того, відповідач зазначив, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, яким було визначено протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови КМ України №103 від 21.02.2018, інших нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії Урядом не приймалось.
Натомість, суд звертає увагу на те, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення Фінансово - економічним управління Адміністрації державної прикордонної служби України довідки № 11/2559 від 12.10.2020.
Крім того, суд враховує, що вирішуючи спір у справі № 160/8324/19 по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі довідки Фінансово-економічного управління Адміністрації державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення від 12.10.2020 №11/2559, починаючи з 01.04.2019.
Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Оскільки суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті позивачу з 01 квітня 2019 року пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Адміністрації Держприкордонслужби України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 12.10.2020 № 11/2559 з метою ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Фінансово - економічного управління Адміністрації Держприкордонслужби України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 12.10.2020 № 11/2559, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок з 01.01.2018 та виплатити позивачу 100% визначеного пенсійного забезпечення, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що відповідно до постанови КМУ № 103 підвищення пенсії складає 2327,22 грн. З них виплачується поетапно:
- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 1163,61 грн.;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 1745,42 грн.;
- з 01.01.2020 - щомісячно 100% підвищення - 2327,22 грн.
У відповідності до частини 3 статті 52 Закону № 2262- ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Згідно із частиною 2 статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії», що не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 встановлено, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Пунктом 2 Постанови КМУ №103 передбачено проведення виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
- з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
- з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
- з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Суд зазначає, що статтею 6 Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який забезпечує, зокрема, державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України (частина перша статті 113, пункт 1 статті 116 Основного Закону України).
Повноваження Кабінету Міністрів України у спірних правовідносинах регламентовано Конституцією України, Законом України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII, Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №950 та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до статті 3 Закону № 794-VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.
Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Кабінет Міністрів України відповідно до статті 116 Конституції України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Зупинення дії акта Кабінету Міністрів України Президентом України на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України має наслідком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом.
Винесення Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України, ухвали про припинення конституційного провадження у справі або визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, відновлює дію цього акта.
Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України “Про центральні органи виконавчої влади” від 17 березня 2011 року № 3166-VI (далі - Закон №3166-VI).
У розумінні частини першої статті 1 Закону №3166-VI систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (частини перша, третя статті 3 Закону №3166-VI).
У частинах першій, третій статті 21 Закону № 3166-VI вказано, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (далі - Положення № 280), відповідно до пунктів 1, 2 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 7 Положення № 280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року №40/26485, затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення № 28-2), пунктом 2 якого встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Таким чином, аналіз наведених вище приписів законодавства дає підстави для висновку, що відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому Головне управління Пенсійного фонду України не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно - правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 постанови КМУ №103. Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ № 103.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року, серед іншого вказав і на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відтак з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06 серпня 2019 року у справі № 160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року.
Враховуючи викладені обставини та те, що пункти 1, 2 постанови № 103 були чинними до 05.03.2019 року, а відтак підлягали застосуванню пенсійним органом, суд зазначає, що позивач набув права на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 05.03.2019 року. Водночас, до моменту втрати останньою чинності відповідач правомірно виплачував підвищення до пенсії у розмірі 50 % у 2018 році та у розмірі 75 % до 05.03.2019 року.
Разом з тим, суд враховує, що 14.08.2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019 року, згідно якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.
Отже, після набрання законної сили (05.03.2019) рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення, проте, з 04.09.2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року, яка підлягала обов'язковому застосуванню відповідачем у справі.
З огляду на те, що постанова Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 року набрала чинності 04.09.2019, і була обов'язковою до застосування, відмова у виплаті позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно).
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 року у справі №640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 року, постанову Кабінету Міністрів України № 804 визнано протиправною та нечинною.
Згідно з частиною другою статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 року у справі № 640/19133/19 набрало законної сили 31.03.2020.
Як зазначалось вище нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (ч.2 ст. 265 КАС України).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті у період з 05.03.2019 по 04.09.2019 підвищення до пенсії позивача у розмірі 75%.
Відповідно до приписів частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, суд дійшов висновку, що з метою належного захисту прав позивача слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) 75% суми підвищення пенсії.
Отже, з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
В іншій частині позову щодо виплати пенсії з 04.09.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення слід відмовити.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як було встановлено судом під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується відомостями квитанції №29 від 11.03.2021.
Відтак враховуючи часткове задоволення позову, а також ту обставину що вимоги ОСОБА_1 є вимогами немайнового характеру та визначити пропорційно суму судового збору до розміру задоволених позовних вимог не надається за можливе, суд дійшов висновку що стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума 908,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Адміністрації Держприкордонслужби України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 12.10.2020 № 11/2559.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Фінансово - економічного управління Адміністрації Держприкордонслужби України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 12.10.2020 № 11/2559, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) 75% суми підвищення пенсії.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
6. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області код ЄДРПОУ 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. А.Саєнка, 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.