12 листопада 2021 року Справа № 160/18327/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
06 жовтня 2021 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано позовну заяву до комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради”, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради” щодо ненарахування та непроведення виплати ОСОБА_1 (РНКПО НОМЕР_1 ) разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2020 та 2021 роках, як учаснику бойових дій, у відповідності до вимог частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, враховуючі виплачені суми у 2020 та 2021 роках;
- зобов'язати комунальний заклад “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради” здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 роки недооплачену суму щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за кожний вік відповідно , з урахуванням попередньо виплачених сум допомоги.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня учасникам бойових дій повинна виплачуватись у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач до 5 травня 2020 року та до 5 травня 2021 року, не дотримуючись вимог ст. 12 Закону №3551-ХІІ, здійснив виплату разової грошової допомоги в розмірі 1390 грн. та в розмірі 1491 грн., що є значно меншим ніж п'яти мінімальних пенсій за віком. Відтак, позивач вважає дії відповідача незаконними та протиправними, та задля захисту свого порушеного права останній вимушений звернутися із позовом до суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021 року зазначена вище справа розподілена та 07.10.2021 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 із даною позовною заявою. Вказану позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій слід необхідно було вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку та доказів надсилання копії позовної заяви із додатками листом з описом вкладення відповідачу.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Так, 09.11.2021 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано заяву по усунення недоліків позовної заяви, до якої позивачем було долучено докази вручення позову відповідачу та клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В даному клопотанні позивач зазначив 29.09.2021 року позивач звернувся до комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» із листом з питання здійснення донарахування та виплати щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій. Про порушення свого права на соціальний захист позивач дізнався в вересні 2021 року, отже шестимісячний строк на звернення до суду із позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання вчинити дії не пропущений. Також, позивач зазначив про обмеження встановленими Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) та впровадженням на всій території України карантину.
Розглядаючи клопотання позивача по суті, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС установлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20 зазначив наступне:
« 16. У Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017)».
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оспорює дії (бездіяльність) відповідача щодо невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551) в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2020-2021 роки.
Верховний Суд в постанові від 10 травня 2018 року у справі № 389/1042/17 (2-а/389/47/17) навів такі висновки:
« 23. Крім того, відповідно до положень статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
24. Отже, підлягають відхиленню посилання позивача на те, що фактично про рішення суб'єкта владних повноважень про відмову в проведенні перерахунку виплачених йому суми стало відомо 26 квітня 2017 року з листа відповідача, оскільки отримавши у квітні 2016 року разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у сумі 920 грн., позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. Крім того, 30 вересня 2016 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року.
25. На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року, позивач із даним позовом звернувся у травні 2017 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду, не довівши поважності причин пропуску цього строку.
26. Аналогічна позиція щодо пропуску строку звернення до суду з адміністративними позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 (К/9901/1172/17) та від 07 березня 2018 року у справі № 664/51/17 (К/9901/30405/18)».
На підставі наданих сторонами письмових доказів суд встановив таке.
ОСОБА_1 є ветераном війни учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_2 від 11.07.1997року.
Разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік в сумі 1390,00 грн. виплачена позивачу в квітні 2020 року, за 2021 рік в сумі 1491,00 грн. в квітні 2021 року, про що свідчить лист комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» від 30.09.2021 року №К-2579/01/6020-01-08.
На час розгляду справи докази виплати ОСОБА_1 недоотриманих сум грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки суду не надані.
Суд зазначає, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися в квітні 2020 року та в квітні 2021 року, коли проводилась виплата допомоги.
На спірні правовідносини поширюється шестимісячний строк для звернення до суду, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20.
Цей строк має обчислюватися з 30 вересня відповідного року, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 389/1042/17(2-а/389/47/17), від 14 серпня 2018 року у справі № 473/2190/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 587/2475/16-а.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 120 КАС строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Згідно з ч. 6 ст. 120 КАС якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Перебіг строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо щорічної разової допомоги до 5 травня за 2020 рік розпочався з 01 жовтня 2020 року і сплинув 01 квітня 2021 року.
Позивач звернувся до суду з цим позовом 30 вересня 2021 року.
Таким чином, в частині позовних вимог, які стосуються виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, позивач звернувся до суду з пропуском строку, визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС. Позовні вимоги в частині, яка стосується виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, заявлені з дотриманням шестимісячного строку звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо можливості поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі цей інститут має на меті полегшення надання учасниками процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків буде остаточно вирішено.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначає ст. 123 КАС.
Поновлення процесуальних строків регламентує ст. 121 КАС.
Так, згідно з ч. 1 ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд враховує, карантинні обмеження, запроваджені Кабінетом Міністрів України з березня 2020 року та з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя, дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, підлягає поновленню, а клопотання позивача задоволенню.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік-задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду за 2020 рік та поновити цей строк.
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 30 листопада 2021 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Витребувати від комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради”:
- положення про комунальний заклад;
- пояснення із підтверджуючими доказами чи були отримані у 2020 році та 2021 році списки від уповноваженого органу на отримання разової грошової допомоги до 5 травня щодо позивача (у разі отримання надати зазначений список);
- пояснення із підтверджуючими доказами щодо уповноваженого органу, який визначає розмір разової грошової допомоги;
- докази нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги.
Вказані витребувані письмові докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 30 листопада 2021 року.
Суд попереджає комунальний заклад “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради” про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник