11 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/7528/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення нарахування та виплати позивачу складових пенсії, а саме підвищення до пенсії та додаткової пенсії, передбачених статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 01 січня 2014 року по 15 червня 2014 року та з 17 липня 2018 року по даний час;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка віднесена до категорії 3, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до вимог статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 15 червня 2014 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01 січня 2014 року по 15 червня 2014 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести позивачу з 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 03 червня 2020 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі № 510/1286/16-а.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, просив закрити провадження у справі в частині вимог за 2014 рік, оскільки по вказаних позовних вимогах за 2014 рік є рішення Любешівського районного суду Волинської області від 12 січня 2015 року.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії за період із 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та з 17 липня 2018 року по 26 листопада 2019 року залишено без розгляду.
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Питання закриття провадження в адміністративній справі врегульоване нормами статті 238 КАС України.
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Обґрунтовуючи необхідність закриття провадження у справі, представник відповідача посилається на те, що позовна заява є повторною. Зокрема вказує, що постановою Любешівського районного суду Волинської області від 12 січня 2015 року по справі №162/2155/14-а позов позивача задоволено повністю, визнано дії управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімального розміру пенсії за віком, з 16 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року з урахуванням проведених виплат.
Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення нарахування та виплати складових пенсії, а саме підвищення до пенсії та додаткової пенсії, передбачених статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 01 січня 2014 року по 15 червня 2014 року та з 17 липня 2018 року по даний час, тоді як у справі №162/2547/14-а предметом спору було визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення нарахування та виплати складових пенсії, а саме підвищення до пенсії та додаткової пенсії, передбачених статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах позовної давності, а тому рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 12 січня 2015 року зобов'язано здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії, передбачених статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 16 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Таким чином, враховуючи те, що постановою Любешівського районного суду Волинської області від 12 січня 2015 року у справі №162/2155/14-а було вирішено питання про нарахування підвищення до пенсії та додаткової пенсії за період з 16 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року, що не співпадає з періодом, який є спірним у даній справі, підстав для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі немає.
Крім того, суд враховує, що позовні вимоги позивача за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та із 17 липня 2018 року по 26 листопада 2019 року залишено без розгляду.
Керуючись статтями 166, 238, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про закриття провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ф.А. Волдінер