майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"02" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/207/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
секретар судового засідання: Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Слівінський О.О. - прокурор, служб. посв. № 058857 від 21.12.20
від відповідача - 1: не з'явився
від відповідача-2:Ночвай В.Я., Ковальчук В.В. - ордер серія ЖТ № 13491 від 16.02.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури в інтересах держави
до Стриївської сільської ради та
ОСОБА_1
про визнання незаконним та скасування рішення сесії Гульської сільської ради від 14.09.2017 р. № 268, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.11.2017 та зобов'язання повернути адміністративну будівлю
В судовому засіданні 12.10.2021 оголошувалась перерва до 12 :00 02.11.2021 з повідомленням сторін.
У березні 2019 року керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення сесії Гульської сільської ради від 14 вересня 2017 року № 268 «Про продаж нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 », визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 22 листопада 2017 року між Гульською сільською радою та ОСОБА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , с. Червонопрапорне, Баранівський район, Житомирська область) повернути Гульській сільській раді згідно акту прийому передачі адміністративну будівлю сільської ради по вул. Варшавській, 11, с. Гульськ, Новоград-Волинського району.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію) " та Закону України "Про приватизацію державного майна" рішенням сесії Гульської сільської ради від 14.09.2017 № 268 вирішено продати нежитлове приміщення, яке знаходиться по вул. Варшавській, 11, с. Гульськ без проведення відповідної підготовчої процедури та включення майна до переліку майна, що підлягає приватизації. Відповідно до ч. 6 ст. 29 ЗУ "Про приватизацію державного майна" порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.
Ухвалою суду від 11.03.2019 подану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
18.03.2019 від Новоград-Волинської місцевої прокуратури до господарського суду Житомирської області надійшов лист з додатками про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 11.03.2019.
Ухвалою суду від 25.03.2019, ухвалено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 906/207/19 та здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання.
23.05.2019 від відповідача - 1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.
Гульська сільська рада, зазначила, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт спричинення шкоди інтересам держави й необхідність їх захисту. Намагання прокурора оскаржити рішення сільської ради та договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна зводяться до здійснення прокуратурою функцій нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів, що не узгоджується з чинним законодавством. Зміст позовної заяви свідчить про те, що позов пред'явлений не в інтересах держави, а в інтересах територіальної громади. Водночас, положеннями Закону України «Про прокуратуру передбачено можливість представництва прокурором інтересів держави чи конкретних осіб. Зазначені обставини вказують на те, що в даному випадку звернення прокуратури з даним позовом не узгоджується з вимогами законодавства.(а.с.53-57)
05.06.2019 прокурор надав письмові заперечення на клопотання Гульської сільської ради про залишення позову без розгляду.(а.с.65)
Ухвалою суду від 25.06.2019 провадження у справі № 906/207/19 було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, оскільки предметом розгляду справи №587/430/16-ц є неоднакове застосування Верховним Судом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах.
До господарського суду Житомирської області 10.07.2019 надійшло клопотання від Прокуратури Житомирської області та 31.07.2019 від Новоград-Волинської місцевої прокуратури про поновлення провадження у справі № 906/207/19, оскільки постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 справу № 587/430/16-ц направлено для продовження до суду першої інстанції.
Оскільки у даній справі провадження було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц, суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі № 906/207/19 для розгляду вищезазначеного клопотання.
Ухвалою суду від 08.08.2019 поновлено провадження у справі № 906/207/19 та призначено підготовче засідання на "22" серпня 2019 в викликом сторін.
У судовому засіданні прокурор не надав доказів на підтвердження поданого суду клопотання про поновлення провадження у даній справі, а саме: закінчення касаційного перегляду судових рішень у цивільній справі № 587/430/16-ц Великою Палатою Верховного Суду 26 червня 2019 із постановлянням судового рішення (постанови) про направлення цивільної справи на новий розгляд до суду першої інстанції, тому не заперечив щодо підстав зупинення провадження у справі №906/207/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.
Тому ухвалою суду від 22.08.2019 провадження у справі № 906/207/19 було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц. до отримання висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах
Ухвалою суду від 04.11.2019 провадження у справі №906/207/19 було поновлено та призначено підготовче засідання на "03" грудня 2019 р.
03.12.2019 до суду від представника відповідача -1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №906/207/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Судом встановлено, що Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07.11.2019 р. у справі №912/2385/18 прийняла до розгляду справу за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до ТОВ "Укртранссервіс-груп", Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577 грн. 26 коп.
Підставою прийняття до провадження зазначеної справи стало те, що Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про існування виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, а також щодо правових наслідків у разі встановлення судом, після відкриття провадження у справі, відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Ухвалою суду від 03.12.2019 провадження у справі №906/207/19 було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Ухвалою суду від 19.08.2020 провадження у справі № 906/207/19 було поновлено та призначено підготовче судове засідання на "29" вересня 2020 р.
Ухвалою суду від 28.12.2020 підготовче провадження було закрито та призначено справу №906/207/19 до судового розгляду по суті.
18.03.2021 на електронну адресу суду від Стриївської сільської ради надійшла заява про визнання позовних вимог позивача у повному обсязі.
01.04.2021 на електронну адресу суду від керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури надійшло клопотання про заміну учасника провадження. В даному клопотанні, зазначено, що відповідно до рішення Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 09.12.2020 року «Про початок реорганізації Гульської сільської ради шляхом приєднання до Стриївської сільської ради» розпочато процедуру реорганізації Гульської сільської ради. Згідно Витягу з Єдиного державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в інформації про відповідача наявний запис «Дата запису: 20.01.2021, Номер запису: 1003071120014001271, Підстава: рішення щодо реорганізації», то засвідчує про припинення юридичної особи Гульської сільської ради.
На підставі вищевикладеного керівник Новоград-Волинської окружної прокуратури просив суд здійснити заміну відповідача -1 у справі № 906/207/19 - Гульської сільської ради на її правонаступника Стриївську сільську раду Новоград-Волинського району Житомирської області.
01.04.2021 до суду від представника відповідача -2 ( адвоката Ковальчука В.В.) надійшло клопотання від 01.04.2021 про зупинення провадження у справі № 906/207/19 до моменту набрання законної сили рішення Окружним адміністративним судом міста Києва по справі №640/19802/20 за позовом Новоград-Волинської міської ради Житомирської областідо1) Кабінету Міністрів України, 2) Житомирської обласної державної адміністрації, треті особи: 1) Міністерство розвитку громад та територій України, 2) Стриївська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області, 3) Центральна виборча комісія про визнання протиправним та скасування розпорядження.
20.05.2021 на електронну адресу суду від представника відповідача -2 надійшла заява. В даній заяві, останній просить розглядати подане клопотання про зупинення провадження у справі № 906/207/19 без участі відповідача -2 та його представника, у зв'язку з тим, що фізично вони не в змозі прибути в судове засідання. При цьому представник відповідача -2 розгляд спору по суті позову, у задоволенні якого заперечують, просить без відповідача -2 та його представника не здійснювати.
Ухвалою суду від 26.08.2021 відмовлено в задоволенні клопотання від 01.04.2021 представника відповідача - 2 адвоката Ковальчука В.В. про зупинення провадження у справі №906/207/19 до моменту набрання законної сили рішення у справи № 640/19802/20.
В судовому засіданні 26.08.2021 протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - Гульську сільську раду, правонаступником - Стриївською сільською радою Новоград-Волинського району Житомирської області.
В судовому засіданні 12.10.2021 та 02.11.2021 прокурор позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача -1 в судове засідання не з'явився.
Представники відповідача -2 заперечували щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначили, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з підстав, що прокурор не вправі звертатися із вказаним позовом в інтересах держави, оскільки оспорюваними рішенням сільської ради та договором купівлі-продажу жодним чином права держави не порушуються, а тому позов є безпідставним.
Крім того, прокурором невірно застосовано законодавство, чинне на час виникнення спірних відносин.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Рішенням шістнадцятої сесії Гульської сільської ради від 14.07.2017 року затверджено звіт № 4/3213 про оцінку майна нежитлової будівлі за адресою: вул. Варшавська, 11, с. Гульськ, Новоград-Волинського району в сумі 71030,00 грн. (а.с. 13).
Рішенням сімнадцятої сесії сьомого скликання Гульської сільської ради від 14.09.2017 року № 268 «Про продаж нежитлової будівлі за адресою: вул. Варшавська, 11, с. Гульськ, Новоград-Волинського району, вирішено продати нежитлове приміщення, яке знаходиться по вул. Варшавська, 11, с. Гульськ, Новоград-Волинського району за ціною 74030,00 грн., шляхом проведення аукціону (а.с. 16).
08.09.2017 року Гульською сільською радою із ПП «України Експерт Центр» укладено договір про організацію та проведення аукціону з продажу вище вказаного майна (а.с. 17).
Про проведення аукціону ПП «Україна-Експерт-Центр» було оприлюднене оголошення в газеті «Аviso» (а.с. 18).
За результатами аукціону переможцем визначено відповідача-2, що підтверджується протоколом аукціону (а.с. 19)
22.11.2017 року за результатами проведеного аукціону, між сільською радою та відповідачем -2 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого, продавець Гульська сільська рада зобов'язується передати нерухоме майно у власність покупцю відповідачу -2 адміністративну будівлю сільської ради за адресою: вул. Варшавська, 11, с. Гульськ, Новоград-Волинського району. Загальна вартість відчуженого нерухомого майна згідно договору становить 81433,00 грн. (а.с. 20-21).
Актом приймання передавання від 23.11.2017 року вище вказане нерухоме майно сільською радою передано Ночвай Василю Яковичу (а.с. 22).
Прокурор обґрунтовуючи своє звернення до суду в інтересах держави посилається на те, що прийняття сільською радою спірного рішення та відчуження комунального майна поза встановленого порядку явно суперечить інтересам територіальної громади міста, оскільки призвело до незаконного переходу комунального майна у приватну власність. Зазначив, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у комунальну власність майна, яке вибуло з комунальної власності територіальної громади всупереч встановленому законом порядку. Також прокурор стверджує, що рішення сесії Гульської сільської ради від 14 вересня 2017 року № 268 та договір купівлі - продажу нежитлового приміщення не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки продаж комунального майна повинен здійснюватись в межах процедури, передбаченої Законами України « Про приватизацію державного майна» та « Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)», а саме: згідно ст.7 цього Закону. Проте, продаж адміністративної будівлі відбувся без проведення відповідної підготовчої процедури та включення цього об'єкта до переліку майна, що підлягає приватизації. Чинне законодавство прямо передбачає відмову у приватизації у разі не включення комунального майна до відповідних переліків приватизації. Також в порушення ст. 8 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», сільською радою не була опублікована інформація про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях, місцевій пресі, інших друкованих виданнях.
Крім того, рішення Гульської сільської ради № 268 про відчуження комунального майна прийнято 14 вересня 2017 року, водночас, договір про організацію та проведення аукціону укладено сільською радою 8 вересня 2017 року, тобто ще до прийняття рішення про продаж майна шляхом проведення аукціону, що також свідчить про порушення норм чинного законодавства.
Прокурор посилається на те, що орган, який мав захищати права територіальної громади являється відповідачем - Гульська сільська рада.
Однак, суд до цих пояснень прокурора відноситься критично. Як вбачається з матеріалів справи, про проведення аукціону з продажу нерухомого майна було оголошено в засобах масової інформації. Рішення про продаж нерухомого майна шляхом проведення аукціону було прийнято на засіданні шістнадцятої сесії сьомого скликання депутатів Гульської сільської ради.
Отже, факт проведення аукціону був відомий як депутатам так і жителям територіальної громади. До прокурора не звертались члени територіальної громади із проханням захисти їхні права.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися, господарський суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.ч.1,3,4,5 ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин ( далі - Закон), Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають:
продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця.
Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації. Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через 20 днів з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: відсутні необхідні документи, що подаються разом з пропозиціями стосовно включення об'єкта до переліку; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1 ст. 8 Закону з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які:
встановлюють ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України;
готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;
Листом від 07.01.2018 № 31 Гульська сільська рада надала відповідь на запит керівника Новоград - Волинської місцевої прокуратури від 05.01.2018 № 96 про те, що дійсно адміністративна будівля за адресою вул. Варшавська,11 не включена до переліку майна, що підлягає приватизації. Рішення про ії продаж прийнято на сесії шляхом проведення аукціону. Інформація про даний об'єкт опубліковано в газеті АVISO ( а.с. 24.25)
Таким чином відповідачами не заперечується, що інформаційне повідомлення про приватизацію комунального майна розміщено 11.09.2017 ПП "України - експерт - центр" м. Житомир, з яким було укладено угоду про проведення аукціону, газеті АVISO.
Як видно з матеріалів справи, власником адміністративної будівлі сільської ради за адресою: вул. Варшавська, 11, с. Гульськ, Новоград-Волинського районує територіальна громада села Гульськ в особі Гульської сільської ради, яка належить останній на праві комунальної власності.
Слід зазначити, що відповідно до ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
У спірних правовідносинах територіальна громада села Гульськ в особі сільської ради реалізувала повноваження щодо приватизації зазначеного майна.
Таким чином, Гульська сільська рада, реалізуючі повноваження власника, виразила волю на відчуження нежитлового приміщення будівлі шляхом проведення аукціону. (а.с.16)
За наведеного суд прийшов до висновку, що вчинений відповідачем - 1 правочин - договір купівлі-продажу адміністративної на аукціоні від 03.10.2017, укладений з відповідачем -2, Ночвай В.Я., спрямований на відчуження нерухомого майна у порядку приватизації, відповідає інтересам територіальної громади, оскільки отримані внаслідок продажу майна на конкурентних засадах грошові кошти в сумі 81433,00 грн були спрямовані до місцевого бюджету. (а.с. 20)
Оскільки дії органу місцевого самоврядування - Гульської сільської ради вчинені з порушеннями вимог чинного законодавства, однак в інтересах територіальної громади, суд констатує доведеність факту вираження волі власника, спрямованої на передачу права власності стосовно спірного об'єкта нерухомості.
Окрім цього, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.
Пунктами 32-35 рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".
Крім того, за змістом рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, п.70) суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
У постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №904/3307/19 наведено висновок про те, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника, адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, можуть бути пов'язані із протиправною поведінкою самого набувача майна, що суд повинен достеменно дослідити та встановити.
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 у справі № 21-8во07, самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.
Наведені висновки Верховного Суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20.
Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20 у правовідносинах щодо приватизації об'єкта комунальної власності вказала на необхідність надання юридичної оцінки необхідності позбавлення покупця права мирного володіння приватизованим майном, ураховуючи рішення ЄСПЛ про неможливість витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло з володіння держави внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами, які здійснюють функцію управління державним майном (спори щодо порушення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Отже, враховуючи вищевикладене, на переконання суду, не може існувати солідарного ризику і солідарної відповідальності учасників правочину за перевищення відчужувачем майна своїх повноважень, оскільки, у приватного учасника обороту відсутній обов'язок контролювати законність рішень Гульської сільської ради та приватний учасник обороту об'єктивно позбавлений змоги впливати на рішення Гульської сільської ради, незалежно від оцінки дій останньої.
За наведеного, суд прийшов до висновку, що прокурором не доведено порушення майнового права чи інтересу територіальної громади, настання негативних наслідків такого порушення, оскільки приватизація об'єкта комунальної власності - нежитлової будівлі, що знаходиться в с. Гульськ вул. Варшавська, 11, Новоград-Волинського району, відбулася з ініціативи територіальної громади в особі Гульської сільської ради, продаж об'єкта комунальної власності майна здійснений на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону, грошові кошти, в сумі 81433,00 грн були спрямовані до місцевого бюджету, а дії з відчуження майна комунальної власності не пов'язані із протиправною поведінкою самого набувача майна.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або. якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.129 ГПК України).
Під час розгляду справи судом встановлено, що саме неправомірні дії Гульської сільської ради, правонаступником якої є Стриївська сільська рада, призвели до звернення до суду прокурора і спір виник внаслідок неправильних дій органу місцевого самоврядування, а тому судовий збір у повному розмірі покладається на Стриївську сільську раду.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Стягнути з Стриївської сільської ради Новоград - Волинського району Житомирської області (11777, Житомирська обл., Новоград - Волинський район, с. Стриєва, вул. Садова, буд.4, код ЄДРПОУ 04344067 ) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ідентифікаційний код 02909950) - 5 763,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.11.21
Суддя Маріщенко Л.О.
Віддрукувати:
1 - в справу
2- відповідачу-1 - Стриївська сільська рада ( 11777, Житомирська обл., Новоград - Волинський р-н, с. Стриєва, вул. Садова, буд.4) (рек)
3- відповідачу -2 (рек)
4-5 - Новоград-Волин. окруж. прокур. та прокур. Жит. обл. ( рек)