707/2376/21
2/707/1124/21
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження у справі
11 листопада 2021 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А., отримавши матеріали позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області; до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_1 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; Державна екологічна інспекція Центрального округу, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод, шляхом зобов'язання повернення земельної ділянки водного фонду, -
01 жовтня 2021 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, звернувся до суду з позовною заявою до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_1 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; Державна екологічна інспекція Центрального округу; у якій просить суд:
- усунути перешкоди державі в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ (ЄДРПОУ 05510154) та територіальній громаді с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок громадянам у приватну власність для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» від 15.04.2011 № 8-15, в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0116, площею 0,1000 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок, та віднесення її до категорії земель, не наданих у власність або користування - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;
- усунути перешкоди державі в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ (ЄДРПОУ 05510154) та територіальній громаді с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні майном, шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0116, площею 0,1000 га, розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок, для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з одночасним припиненням речового права на неї;
- усунути перешкоди державі в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ та територіальній громаді с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:04:005:0116, площею 0,1000 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок, для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) у її поверненні державі в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ (ЄДРПОУ 05510154) та територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723);
- стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 6 810,00 грн.
Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючу суддю - Миколаєнко Т.А.
Відповідно до статті 19 ЦПК України справа відноситься до юрисдикції загальних судів і підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має цивільну процесуальну дієздатність.
Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 187 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідь про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_1 надійшла на запит суду 10 листопада 2021 року.
Водночас, зауважую, що пунктом 3 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частин 3, 4 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 08 лютого 2019 року у справі № 915/20/18.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, від 15 січня 2009 року, пункт 35).
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 уточнила свої висновки, зроблені у постановах: від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
При цьому, прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави.
Прокурор, звертаючись з вказаним позовом, зазначив про те, що спірна земельна ділянка відноситься до категорій земель водного фонду і порушення інтересів держави відбулося внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, який є одним зі співвідповідачів, незаконного рішення про зміну її цільового призначення, та, як наслідок, набуття нею всупереч закону статусу земель приватної власності.
Відтак, слід зауважити, що у збереженні земельних ділянок водного фонду виражаються загальнодержавні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).
Сам факт невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку, після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Даний висновок наведеною у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 640/11630/18 та від 02 квітня 2020 року в справі № 645/7199/18.
За обставинами спору суддя визнає, що участь прокурора у цій справі є виправданою, відповідає інтересам держави, спрямована на захист майнових інтересів держави, не порушує принцип рівності сторін.
Частиною 3 статті 274 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За вказаних обставин, враховуючи предмет позовних вимог, значення справи для сторін, категорію та складність справи, визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, вважаю необхідним відкрити провадження у справі та розглядати справу за правилами загального позовного провадження одноособово суддею.
Будь-яких заяв чи клопотань від заступника керівника Черкаської окружної прокуратури при подачі позовної заяви до суду не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 175 - 180, 187, 274, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Прийняти до розгляду позовну заяву заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області; до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_1 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; Державна екологічна інспекція Центрального округу, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод, шляхом зобов'язання повернення земельної ділянки водного фонду.
Справу розглядати за правилами загального позовного провадження одноособово суддею.
Призначити підготовче судове засідання на 09 годину 30 хвилин 17 грудня 2021 року в залі судових засідань у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області.
У підготовче судове засідання викликати учасників судового провадження.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи, а документи, що підтверджують таке надсилання додаються відповідачами до відзиву в порядку ч. 5 ст. 178 ЦПК України.
У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Роз'яснити відповідачам право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Встановити третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень третьої особи.
Учасникам справи надіслати копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачам та третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Роз'яснити учасникам процесу, що згідно з ч. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих Положень ЦПК України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Т. А. Миколаєнко