707/1629/20
4-с/707/18/21
11 листопада 2021 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Суходольського О.М.
за участю секретаря судового засідання Культенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 на дії Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та зобов'язання вчинити певні дії, -
Заявник ОСОБА_1 , звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області в порядку цивільного судочинства з скаргою на бездіяльність начальника Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що на виконанні у Черкаському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), перебуває виконавче провадження № АСВП63098802, у межах якого 23.09.2020 року головним державним виконавцем Яворським О.М., винесено постанову та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно та визначено ОСОБА_1 , боржником зі сплати аліментів.
04.08.2021 року ОСОБА_1 , звернувся з заявою про зняття арешту з майна мотивуючи її тим, що заборгованість по сплаті аліментів в нього відсутня, кошти на утримання сина відраховуються з його заробітної плати автоматично, кожного місяця.
Листом від 06.08.2021 року №21769/2 Черкаський відділ ДВС у Черкаському районі Черкаської області повідомив скаржника, що той прострочив строки звернення щодо оскарження рішення органів державної виконавчої служби та все одно має заборгованість в сумі 1301,69 грн., а тому підстави для зняття арешту станом на 06.08.2021 року відсутні.
Відтак ОСОБА_1 , змушений звернутись до суду та просить прийняти скаргу до розгляду, скасувати постанову про накладення арешту на все майно боржника АСВП 63098802 від 23.09.2020 року та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії до порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження»: припинити арешт на рухоме та нерухоме майно, вилучити записи з Державного реєстру рухомого майна №28131723 та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №38315363.
Розгляд скарги було призначено на 10.09.2021 року про що повідомлено сторони шляхом направлення судових повісток, які вони отримали, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
10.09.2021 року на електронну адресу надійшов відзив, в якому начальник відділу Романенко Р., не погодився з обставинами, викладеними у скарзі, зазначивши, що під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника для забезпечення реального виконання рішення. Враховуючи викладене, державний виконавець виконав покладені на нього обов'язки та 20.09.2020 року наклав арешт та вніс відповідні записи у реєстри.
05.08.2021 року на адресу відділу ДВС надійшла заява, в якій скаржник просив зняти арешт з підстав ч.3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» - а саме у разі виявлення порушення порядку накладення арешту тоді як арешт накладено на законних підставах та відповідно до всіх норм законодавства. Крім того, звернення стягнення на заробітну плату є примусовою дією, а не добровільною, як вказує скаржник. З цих відстав просить відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.
14.09.2021 року на адресу суду надійшли письмові заперечення стягувача - державного виконавця Остроушко Т.В., заява про залишення скарги без розгляду та клопотання про розгляд справи за відсутності стягувача та її представника.
27.10.2021 року на адресу суду надійшла письмова заява ОСОБА_1 , про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з положенням ст. 450 ч.2 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження №63098802, суд приходить до наступного висновку.
На виконанні у відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження АСВП 63098802.
У межах здійснення виконавчого провадження 23.09.2020 року головним державним виконавцем Яворським О.М., винесено постанову та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно та визначено ОСОБА_1 , боржником зі сплати аліментів. Постанову про арешт на майно боржника направлено останньому 02.10.2020 року.
05.08.2021 року на адресу відділу ДВС надійшла заява, в якій скаржник просив зняти арешт з підстав ч.3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» на яку відділом ДВС надано відповідь від 06.08.2020 року про відмову зняття арешту в зв'язку з тим, що скаржником до неї не додано будь-яких фактичних даних, що підтверджують порушення виконавцем порядку накладення арешту та станом на 06.08.2021 року у скаржника була наявна заборгованість в сумі 1301,69 грн.
Вирішуючи питання про правомірність бездіяльності посадових осіб відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
Відповідно до ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Нормою п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
ч. 4 ст. 59 указаної статті Закону перелічено підстави, за наявності яких виконавець самостійно знімає арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини. Такими підставами є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені п. 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 57 Закону № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 813/1341/15 зазначено наступний правовий висновок:
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
При розгляді даної скарги суд враховує наступне:
ОСОБА_1 , є стороною виконавчого провадження № 63098802, а тому має право звернутись із скаргою на дії, бездіяльність або рішення виконавця в рамках даного виконавчого провадження.
Під час здійснення даного виконавчого провадження на майно ОСОБА_1 , як боржника було накладено арешт, який не було скасований після сплати заборгованості та звернення останнього до відділу ДВС.
Підставами скарги є наявність арешту, накладеного на належне ОСОБА_1 , нерухоме майно, арешт на яке не знято, що порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , чим порушується його право власності, внаслідок чого він позбавлений в повній мірі користуватись та розпоряджатись майном на власний розсуд. Відповідно до довідки Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) від 09.11.2021 року №30523 - заборгованість зі сплати аліментів відсутня, переплата станом на 09.11.2021 року становить 1690,22 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Ураховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Остроушко Тетяни Віталіївни щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_2 - на все рухоме та нерухоме майно, який був накладений 23.09.2020 року постановою головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністретсва юстиції (м.Київ) Яворського О.М., у виконавчому провадженні №63098802; зобов'язати головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністретсва юстиції (м.Київ) Яворського О.М., а у випадку нездійснення ним повноважень державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністретсва юстиції (м.Київ) - уповноважену особу Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністретсва юстиції (м.Київ) зняти арешт, накладений постановою від 23 вересня 2020 року у виконавчому провадженні №63098802 на майно ОСОБА_2 .
Також суд зазначає, що право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, проте арешт майна це триваюче порушення права власності, тому строку на оскарження відмови державної виконавчої служби у знятті арешту або ігнорування звернень власника з цього приводу - немає.
Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває і надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, - порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у разі: усунення стану, за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом.
Оскільки ОСОБА_2 , оскаржується бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з його майна, така скарга може бути подана в будь-який час з огляду на триваючий характер порушення прав боржника.
Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Остроушко Тетяни Віталіївни щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_2 - на все рухоме та нерухоме майно, який був накладений 23.09.2020 року постановою головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністретсва юстиції (м.Київ) Яворського О.М., у виконавчому провадженні №63098802.
Зобов'язати головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністретсва юстиції (м.Київ) Яворського О.М., а у випадку нездійснення ним повноважень державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністретсва юстиції (м.Київ) - уповноважену особу Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністретсва юстиції (м.Київ) зняти арешт, накладений постановою від 23 вересня 2020 року у виконавчому провадженні №63098802 на майно ОСОБА_2 , та вилучити записи з Державного реєстру рухомого майна №28131723 та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №38315363.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ck.ck.court.gov.ua
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О. М. Суходольський