Справа № 378/658/19
Провадження № 1-кп/364/11/21
11.11.2021 року, Володарський районний суд Київської області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
потерпілий ОСОБА_7 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області клопотання прокурора ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, поданого під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного 30.10.2018 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110280000196, відносно обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -
На розгляді Володарського районного суду Київської області перебуває зазначене кримінальне провадження, внесене 30.10.2018 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110280000196, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України.
Зазначене кримінальне провадження з обвинувальним актом надійшло до суду разом з ухвалою Київського апеляційного суду від 03.06.2019 р. про передачу цього кримінального провадження на розгляд до Володарського районного суду Київської області.
У подальшому за розпорядженням керівника апарату Володарського районного суду Київської області від 24.09.2021 р. № 23 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 378/658/19 у зв'язку із закінченням повноважень судді ОСОБА_8 , справу передано в провадження судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 27.09.2021 р. призначено судовий розгляд зазначеного кримінального провадження, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, яке за визначенням статті 12 КК України є кримінальним проступком.
Крім того, ухвалою суду від 14.08.2019 р. було прийнято до розгляду у кримінальному провадженні цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 , поданий його представником, до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди (т. 1, а.п. 52-82, 86-87).
У судовому засіданні 11.11.2021 року прокурор ОСОБА_3 заявив усне клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі статті 49 КК України, в якому клопотав звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі частини першої статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закрити з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що він вину свою не визнає, та не згоден на закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився.
Представник потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні вирішення питання щодо розгляду клопотання прокурора про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, покладав на розсуд суду та звернув увагу, що обвинувачений не згоден на закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності.
Суд, з'ясувавши думки учасників судового провадження, розглянувши клопотання прокурора та вирішуючи це клопотання, виходить з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (частина перша статті 285 КПК України).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, зокрема, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (частина перша статті 286 КПК України).
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є підставою закриття кримінального провадження судом (пункт 1 частини другої статті 284 КПК України).
За роз'ясненням, викладеним у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого; таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності за частиною четвертою статті 49 КК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 р. у справі № 598/1781/17, окрім іншого, звернула увагу на те, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Аналогічна позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.04.2021 р. у справі № 328/1109/19.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах, що статтею 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону. Процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у статтях 285-289 КПК України. Зокрема, частина друга статті 285 КПК України зобов'язує суд роз'яснити особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, право на таке звільнення. А на підставі частини четвертої статті 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Відсутність клопотання сторін про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, згідно з положеннями частини четвертої статті 286 КПК України, позбавляє суд можливості самостійно ініціювати вирішення відповідного питання. Дотримання умов, передбачених частинами першою - третьою статті 49 КК України є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України (зокрема, постанови Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі № 463/5277/16-к, від 11.11.2020 р. у справі № 455/229/17).
У постанові Верховного Суду від 29.07.2021 р. у справі № 552/5595/18 перелічено, що за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Відповідно до положень статті 63 Конституції України та статті 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Крім цього Верховний Суд у названій вище постанові звернув увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України, тобто з нереабілітуючих підстав, не виключає можливості цивільно-правової відповідальності особи за шкоду, заподіяну нею, і не позбавляє потерпілих права звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на усе викладене вище та враховуючи, що діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , за визначенням статті 12 КК України є кримінальним проступком, кваліфікується за частиною другою статті 125 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до двох років, при цьому названа особа раніше не судима, не ухилялася від досудового розслідування та суду, протягом строків давності, визначених статтею 49 КК України, не вчиняла інших кримінальних правопорушень, а також беручи до уваги, що ОСОБА_4 обізнаний про суть обвинувачення, підстави та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності, що роз'яснено судом у судовому засіданні, не згоден на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України (сплив строків давності), про що вказав у судовому засіданні, тому суд, врахувавши висловлені позиції прокурора, сторони захисту та представника потерпілого, дійшов до висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки обвинуваченийне згоден на закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності та просив продовжити розгляд справи посуті.
Керуючись статтями 49, 125 КК України, статтями 100, 284-286, 288, 369-372, 376, 392-395, 532 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - відмовити.
Копії цієї ухвали суду негайно після проголошення вручити присутнім прокурору ОСОБА_3 , обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику ОСОБА_5 , представнику потерпілого ОСОБА_6 , а також надіслати потерпілому ОСОБА_7 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1