"11" листопада 2021 р. Справа № 1416/10631/12
Провадження №6/489/383/21
11 листопада 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Бодюл А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк”, ОСОБА_2 про визнання пункту кредитного договору недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк”, третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим
Представник заявника звернувся до суду з заявою, якою просив виконавчий документ (лист) № 1416/10631/12 виданий 04 квітня 2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва по цивільній справі № 1416/10631/12 (провадження № 2/489/497/13) про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат та заборгованості за кредитним договором № _56.1/АА-00011.08.2 від 27.06.2008, визнати таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з добровільним виконанням та повним припиненням обов'язку за виконавчим документом та кредитним договором. Посилаючись на те, що Ленінським районним судом м. Миколаєва 04 квітня 2014 року по цивільній справі № 1416/10631/12 (провадження № 2/489/497/13) виконавчий лист, який в подальшому пред'явлено до примусового виконання до Інгульського ВДВС МУЮ та зазначеним відділом ВДВС відкрито виконавче провадження № 42960785. У зв'язку з тим, що 29 травня 2019 року між ПАТ «Родовід банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено Договір відступлення права вимоги № 16, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № _56.1/АА-00011.08.2 від 27.06.2008. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.06.2020, у виконавчому листі № 1416/10631/12 замінено стягувача з ПАТ «Родовід банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». Згідно довідки про відсутність заборгованості від 06.11.2020 за вих. № 06/11-1, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», як новий стягував та кредитор, повідомило ОСОБА_1 про те, що усі зобов'язання, які виникли на підставі Кредитного договору договором № _56.1/АА-00011.08.2 від 27.06.2008 укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід банк» виконані в повному обсязі та заборгованість за договором відсутня. Таким чином, обов'язок ОСОБА_1 , як боржника за вищевказаним кредитним договором та виконавчим листом № 1416/10631/12 припинено у повному обсязі.
В судове засідання сторони не з'явились, повідомлялись судом належним чином, причини неявки суду не повідомили.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” заборгованість по кредитному договору від 27.06.2008р. за № 56.1/АА-00011.08.2 у розмірі: простроченої заборгованості по кредиту - 17992,29 дол. США (що еквівалентно 143812,37 грн.), простроченої заборгованості по відсоткам - 1391,58 дол. США (що еквівалентно 11122,90 грн.), пені у розмірі 39965,00 грн., а всього - 19383,87 дол. США (що еквівалентно 154935,27 грн.) та 39965,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог до ОСОБА_2 - відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк”, ОСОБА_2 про визнання пункту кредитного договору недійсним - відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк”, третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим - задоволено.
Визнано договір поруки від 27.06.2008р., укладений між Публічним акціонерним товариством “Родовід Банк” та ОСОБА_2 , - припиненим.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” судовий збір у розмірі 1949,00грн..
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять грн. сімдесят коп.).
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 22 травня 2013 року, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід банк" заборгованості за кредитним договором та судового збору змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід банк" заборгованість за кредитом - 17992,29 доларів США; прострочену заборгованість за відсотками - 1391,58 доларів США; пеню - 37188,33 доларів США, а всього 56572,20 доларів США, що еквівалентно 452181 грн. 59 коп.
Це ж рішення в частині відмови в задоволенні вимог ПАТ "Родовід банк" про стягнення 3% річних від простроченої суми боргу скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід банк" 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 190,98 доларів США, що еквівалентно 1526 грн. 50 коп.
Це ж рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід банк" судового збору змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід банк" 4061 грн. 03 коп. судового збору.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 жовтня 2013 року, рішення апеляційного суду Миколаївської області від 22 травня 2013 року залишено без змін.
04 квітня 2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва по вищезазначеній справи видано виконавчий лист, який представник позивача ОСОБА_3 отримав.
Представник заявника зазначає, що на примусовому виконанні в Інгульському ВДВС ММУЮ перебуває виконавче № 42960785 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва по цивільній справі № 1416/10631/12 (провадження № 2/489/497/13).
За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 08.10.2021, виконавче провадження № 42960785 за боржником - ОСОБА_1 , стягувачем - ПАТ «Родовід банк», завершено.
Судом встановлено, що 29 травня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 16, відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №_56.1/АА-00011.08.2 від 27.06.2008.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.06.2020, замінено стягувача у виконавчому листі № 1416/10631/12 (провадження № 2/489/497/13) у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк”, ОСОБА_2 про визнання пункту кредитного договору недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк”, третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, з Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 34.
Згідно довідки про відсутність заборгованості ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» від 06.11.2020 за вих. № 06/11-1, станом на дату видачі довідки, зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором №_56.1/АА-00011.08.2 від 27.06.2008 виконані в повному обсязі, а заборгованість за кредитним договором №_56.1/АА-00011.08.2 від 27.06.2008 - відсутня.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Відповідно до положень ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину "судового провадження" відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.
За ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від: 17 жовтня 2019 року у справі № 2-3558/2010, 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, 16 вересня 2020 року у справі № 308/6024/14.
Однак, законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у частині другій статті 432 ЦПК України
З аналізу норм процесуального законодавства слідує, що визнання судом виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у випадку відсутності обов'язку боржника (повністю або частково) у зв'язку з його добровільним виконанням чи прощенням боргу, можливо за умови, що обов'язок по поверненню коштів виконаний боржником на момент видачі такого виконавчого листа, що не було враховано чи про що не було повідомлено стягувачем та/або боржником.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, згідно п. 5 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Разом з тим, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли пісдя ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
У відповідності до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Із змісту заяви вбачається, що підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання, заявник вказує на погашення заборгованості, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» від 06.11.2020 за вих. № 06/11-1.
За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 08.10.2021, виконавче провадження № 42960785 за боржником - ОСОБА_1 , стягувачем - ПАТ «Родовід банк», завершено.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтею 432 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк”, ОСОБА_2 про визнання пункту кредитного договору недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк”, третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.
Визнати виконавчий лист Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2014 року за № 1416/10631/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід банк" заборгованість за кредитом - 17992,29 доларів США; прострочену заборгованість за відсотками - 1391,58 доларів США; пеню - 37188,33 доларів США, а всього 56572,20 доларів США, що еквівалентно 452181 грн. 59 коп.; стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід банк" 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 190,98 доларів США, що еквівалентно 1526 грн. 50 коп.; стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід банк" 4061 грн. 03 коп. судового збору, таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «11» листопада 2021 року.