11.11.2021
Справа №489/7387/21
Провадження №2-з/489/157/21
про забезпечення позову
11 листопада 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши матеріали заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Притикіна Ігоря Ігоровича про застосування заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину та витребування майна
Представник заявника звернувся до суду з заявою про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , до набрання судовим рішенням по справі законної сили. Посилаючись на те, що 21 травня 2019 року до нього звернувся ОСОБА_1 з метою отримання правової допомоги з супроводу оформлення спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 , яку від почав оформлювати з 1994 року. Проте, у зв'язку із тяжким матеріальним становищем, не мав можливості довести її до кінця. Під час продовження оформлення спадщини, державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний житловий будинок, у зв'язку з тим, що житловий будинок належить на праві власності ОСОБА_2 . Попередньо встановлено, що незаконне володіння майном спадкоємця ОСОБА_1 вчинено групою осіб, шляхом оформлення Договору купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . За його заявою про вчинення злочину, зареєстровано кримінальне провадження за № 12021152040000732 від 18.06.2021 за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України, потерпілим визнано ОСОБА_1 ..
Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, дійшов до наступного.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленим цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до ч.1-2ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Предметом позову, у разі його подання, є визнання недійсним договору купівлі продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та витребування майна із чужого незаконного володіння.
Судом встановлено, що 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Другої Миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Постановою державного нотаріуса Другої миколаївської державної нотаріальної контори Токіой І.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.08.2020 за № 1090/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з тим, що право власності на вказаний житловий будинок зареєстрований за іншою особою.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 09.11.2021, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі - продажу житлового будинку від 14.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рябоконь К.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 2466.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.06.2021, вбачається, що 17.06.2021 до ЧЧ ВП № 2 СРУП ГУНП в Миколаївській області надійшла ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва про внесення відомостей до ЄРДР щодо шахрайських дій вчинених відносно ОСОБА_1 , які заподіяли йому матеріального збитку у великих розмірах. Кримінальне провадження зареєстровано за № 12021152040000732 від 18.06.2021 за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України.
З огляду на приписи ст. 150 ЦПК України, предмет майбутнього позову та його підстави, суд вважає, що заходи забезпечення позову заявлені позивачем є співмірними з заявленими вимогами, обґрунтованими та позивачем доведено необхідність їх застосування.
Суд вважає, що заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, позивачем викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі незабезпечення позову, а зазначені позивачем підстави та вид забезпечення позову є взаємопов'язаними з пред'явленими вимогами, а обраний позивачем вид забезпечення позову не порушує прав і охоронюваних законом інтересів відповідача, а відтак заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Притикіна Ігоря Ігоровича про застосування заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину та витребування майна - задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , до набрання судовим рішенням по справі законної сили.
Роз'яснити заявнику положення ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Копію ухвали направити сторонам для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «11» листопада 2021 року.